Інформація для вчителя

Черкаська область розташована в центральній частині України, у басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями.

Простягнулася з південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Черкащина є осередком визначних пам’яток, які відображають історію не тільки краю, а й мають надзвичайно важливе значення для вивчення історії Європи та світу.

Нині на Черкащині налічується 8 історико-культурних заповідників, 39 державних музеїв, 1552 пам’ятки історії, 184 пам’ятки архітектури й 7169 археологічних пам’яток.

Малий герб: у блакитному полі круглий золотий сонячний диск. Навколо нього розміщено три стебла пшениці немовби в русі.

Великий герб: складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. У нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву.

Значення символів:

• булава та шабля символізують славне козацьке минуле Черкащини, державотворчу діяльність гетьмана Богдана Хмельницького;
• лавр — символ слави;
• волюти (архітектурні елементи у формі завитків з кругом у центрі) — праісторія зародження і розвиток;
• калина — найпоширеніший рослинний символ, образ української ментальності;
• портрет Т. Г. Шевченка — символ України, гордість і слава краю;
• дуб — символ сили і незламності, жолуді — символ надії на зростання і прогрес.

Прапор Черкаської області — це прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь, гідність. У центрі полотнища розміщено зображення герба.

Інформація для вчителя

Тясминський каньйон в Кам’янці — ландшафтний заказник місцевого значення. Круті, практично прямі скелі на лівому березі р. Тясмин піднімаються вгору подекуди на 12-15 м. Дивовижне поєднання річки, каміння, лісів і степів утворює мальовничі пейзажі.

Озеро Бучак. На місці нижнього котловану недобудованої Канівської ГАЕС дивом утворилося незвичайної краси озеро з чистою водою, яке має глибину близько тридцяти метрів і заповнюється не дніпровською водою, а підземними джерелами. Тому навіть у спекотне літо вода в озері прохолодна.

Археологи стверджують, що тут були стоянки первісних людей, є багато знахідок трипільської доби, а з розташованого неподалік колодязя Рожени, за повір’ям, пили воду перші руські князі.

Буцький каньон (Вир) — приголомшливий каньйон, утворений високими скелястими берегами р. Гірський Тікич. Річка прорізала собі русло в гранітних відкладеннях, вік яких близько 2 млрд. років. Каньйон вузький (20-40 м), глибокий (до 20 м), звивистий і довгий (близько 1 км).

Парк “Софіївка” — шедевр садово-паркового мистецтва світового рівня, зразок пейзажної композиції води, землі, архітектурних споруд і скульптур у романтичному стилі з використанням сюжетів римської і грецької міфології. Закладений у 1796 р. графом Станіславом-Феліксом Потоцьким і подарований на день народження його дружині, красуні-грекині Софії в 1802 р.

Холодний Яр – історична місцевість уздовж однієї з приток р. Тясмин. Там є ціла система ярів, пагорбів і балок, вкритих реліктовим листяним лісом площею 7 тис. га. У Холодному Ярі росте багато рідкісних рослин. Тут знайдені сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської.

Дуб Максима Залізняка в Холодному Ярі – один із найстаріших дубів в Україні: йому близько 1200 років. Це найбільше в Україні й одне з десяти найбільших у Європі дерев. Його діаметр — 8,9 м, висота — 24 м. Стовбур шість разів вражали блискавки. Під його кроною відпочивали Б. Хмельницький, С. Наливайко, Т. Шевченко, проте названий він ім’ям М. Залізняка — ватажка гайдамацького повстання, яке відбулося в цих місцях.

“Козацькі землі України” — історико-етнографічний музей-заповідник, який у 2006 р. заснував мистецтвознавець, історик, художник В. Недяк на кошти Шевченківської премії, яку він отримав за книжку “Україна — козацька держава”. У музейній експозиції представлена велика етнографічна колекція. Виставлено кілька автентичних половецьких (скіфських) баб. Вівці, корови, кози, кролі, коні, воли і буйвол пасуться на спеціально засіяній ділянці степу.

Заповідник “Трипільська культура” — поселення-гігант, на базі якого в 2003 р. створено Державний історико-культурний заповідник площею 450 га. Це найвідоміше поселення людей того часу — тут мешкало до 15 тис. людей, як у невеличкому містечку.

Зараз у складі заповідника 11 городищ у межах Тальнівського, Уманського та Звенигородського районів. У Легедзиному створено Музей поселень-гігантів, де представлена трипільська кераміка та інші знахідки.

Козацький хутір — етнографічно-туристичний комплекс неподалік від Чигирина відтворює колорит українського села козацької доби.

Миколаївська церква XVIII ст. перенесена сюди з села Драбівці Золотоніського р-ну. Її оточують типові сільські хати: будинок старости, будинок священика, шинок, господарські будівлі. А в центрі села споруджується Музей млинової справи. Тут зібрані 14 вітряних млинів з усіх регіонів України.