Довідка

Стефан Цвейг — письменник, критик. На піку своєї літературної кар’єри, у 1920-1930-х роках, він був одним із найбільш перекладених і популярних письменників у світі.

У роки навчання Стефан захопився театром і поезією. Вже під час студентства, у 1901 році, за матеріальної підтримки батьків опублікував першу збірку своїх віршів “Срібні струни”. Молодий письменник наважився надіслати її своєму кумирові — видатному австрійському поетові P.M. Рільке. Той відповів, надіславши власну книгу. Так почалася дружба, яка тривала аж до смерті Рільке.

Солідний матеріальний стан батьків дозволив Цвейгу без труднощів видавати книжки. У 1904 році вийшла його перша новела. Саме в цьому літературному жанрі молодий автор досяг найбільшого успіху. Поступово він розвинув свою вражаючу манеру письма, яка поєднувала ретельну психологічну інтерпретацію із захопливою силою оповіді та блискучим стилем.

Твори Цвейга вражають драматизмом, захоплюють незвичайними сюжетами і змушують міркувати над мінливістю людських доль. Цвейга вважали улюбленцем долі, називали “психологом пристрастей” і ... великим песимістом. Про його новели говорили: “проникають у душу”. Ймовірно, тому, що сам автор пережив усі муки й радості, які можуть спіткати людину.

Цвейґ нерідко писав на межі документалістики та мистецтва, створивши захопливі біографічні розповіді про Фернана Магеллана й Марію Стюарт, Еразма Роттердамського й Оноре де Бальзака.