Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Сидить сова на купині, чіпці виплітає,
А соловейко в сопілочку коломийку фає.
Ой скрипочки із липочки, струни з прядевниці,
Як заграє коло стола, чути до полиці.
Ой кувала зозулечка, кувала зозулька,
Нехай собі потанцюють бобик і фасулька.
Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребче,
Біжи, біжи виганяти — кіт молоко хлебче.
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На причіпку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Гей, шіді-ріді дан, шіді-ріді дана дана,
Гей, шіді-ріді дан, шіді-ріді дан, дан!