Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
| << До змісту номера (“Джміль” № 10 /2017) | До наступної статті > |
Мандрівка в еру динозаврів
Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці
(розширена версія)
Для цього випуску журналу Джмелик, Книжечка, Пензлик і Нотка довго не могли обрати тему. Як завжди, ідей було безліч. Поки друзі сперечалися, про що буде журнал, з-під чистого аркуша майбутньої обкладинки вибився пагін...
Усе починається з хвоща
Пагін швидко потягнувся вгору, випустив пучечки гострих листків, і на його верхівці захитався колосок.
— ... хвощ, — здивовано мовила Книжечка.
— Журнал про хвощ? — перепитав Пензлик.
— Та ні, просто перед нами щойно виріс хвощ.
— І папороть! — скрикнула Нотка.
І справді, неподалік від хвоща де й не взявся кущ папороті.
— Пригода почалася! — гукнув Джмелик і пірнув у зарості. Друзі рушили за ним.
Цікаво знати!
Хвощі з'явилися на Землі набагато раніше, ніж динозаври, — приблизно 350 млн років тому — і живуть на Землі до сьогодні. Хоча сучасні хвощі набагато дрібніші за своїх велетенських пращурів.
Хвощ багатий на кремній, тому стебло в нього дуже жорстке, його навіть використовують замість наждачного паперу для шліфування дерева та чищення металевих виробів, наприклад посуду.
Папороті теж росли ще за динозаврів. Тоді вони були справжніми велетнями й утворювали цілі ліси. Існує повір'я, ніби той, хто знайде квітку папороті, матиме вічне щастя. Але шукати її марно: адже папороть не квітне, бо розмножується спорами.
- Чи ви бачили хвощі та папороті у природі?
Пошукайте ці рослини в місцях своїх прогулянок.
Стрибок у минуле
Діти опинилися на невідомому березі, серед заростів хвоща, папороті й незнайомих рослин. Удалині бухкав вулкан. Джмелик намагався втриматися на слизькому пагорбі, що стирчав з води.
- Опишіть картину, яку побачили наші друзі.
Раптом пагорб заворушився і піднявся над водою так, що стало зрозуміло, що це шия велетенського ящера. Джмелик весело з'їхав по ній у воду, наче з гірки в аквапарку.
— Джмелику, бережися! Це динозавр! Він тебе з'їсть! — закричали Пензлик і Нотка.
— Еге ж, я динозавр, — усміхнувся ящір, — а точніше, плезіозавр. Вітаю вас, гості з майбутнього! Не бійтеся: я гостей не їм, мені вистачає і риби.
З води вистрибнули двоє маленьких плезіозавриків і доправили Джмелика на берег.
— От так диво! Ми потрапили у далеке минуле. — Джмелик захоплено роззирався довкола.
— Агов! Хто тут іще є? — погукала Книжечка.
Маленький, але великий
До Книжечки підійшов невеличкий динозавр і лагідно потерся об неї довгою шиєю.
— Привіт, маленький!
— Я не маленький, — ображено мовив той. — Я чи не найбільший динозавр на Землі.
Книжечка із сумнівом глянула на нього.
— Не віриш? Подивися на мого тата!
Тоді всі озирнулися і побачили диплодока висотою з п'ятиповерховий будинок!
— Ого! Певно, нелегко бути таким велетнем!
- Придумайте, які переваги мав динозавр-гігант, і які труднощі.
Народжені у шкаралупі
Пензлик натрапив на кладку величезних яєць.
— Хотів би я побачити курей, які знесли такі яйця!
- Чи знаєте ви, хто, крім курей, несе яйця? Пограйте в гру: хай кожен по черзі називає свій варіант, за ким буде останнє слово, той і переміг. Нагорода — шоколадне яйце.
У цю мить одне з яєць тріснуло, і звідти визирнула мордочка стегозавра. До нього відразу підійшли мама й тато і затулили своїми спинами, вкритими гострими пластинами.
Завдання від Книжечки
- Чи доводилося вам бачити колись на власні очі викопні рештки прадавніх організмів? За слушної нагоди організуйте екскурсію до найближчого природничого музею.
- Як гадаєте, чи дожив хоч якийсь з динозаврів до наших днів? Чому? Знайдіть інформацію про це і розкажіть друзям.
- З яким динозавром, що на обкладинці, ви хотіли б потоваришувати?
- Поміркуйте, які міфічні істоти з'явилися в казках та легендах завдяки динозаврам.
- Як гадаєте, від кого захищають стегозаври своє дитинча?
- Придумайте, які ще пригоди трапилися з Джмеликом та його друзями.
- Яких іще динозаврів вони зустріли?
- Як повернулися додому?
Сповнені вражень, друзі знову повернулися до редакції. Але пригоди ще не закінчилися. Тільки на сайті журналу читайте продовження неймовірних пригод Джмелика та його друзів!
Ви уважно розглянули з малятами сюжетну картину, прочитали бесіду до неї, відповіли на всі запитання... Це все? Авжеж ні! Роздивіться картину ще раз, уважніше, і знайдіть те, що приховав у ній художник.
Хто там у кущах, за пальмами? Пригадайте, чи всі динозаври були величезними, і уявіть, де вони могли жити. Як ви гадаєте, чи дружили менші ящери з велетнями, які ховаються у заростях гігантської папороті?
Мабуть, у таких рослин і квіти були велетенські. А хто їх запилював? Намалюйте прадавніх комах. Якими вони були за розміром? А на вигляд? Кого боялися? А які древні тварини були пращурами птахів? Чим вони нагадують сучасних пернатих? Чим відрізняються?
Тепер зазирнімо в озеро. Які тварини жили у водоймах у ті прадавні часи? Чи зручно було довгошиїм велетням плезіозаврам на суходолі? Чому їм заважали шиї? Чи могли вони вийти на сушу?
Уявіть собі стадо велетенських ящерів у наших сучасних озерах і морях. Чи могли б вони тут жити? Чому?
Дивовижно? Насправді дива тільки починаються! Мерщій перегортайте сторінку!
Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“Мандрівка в еру динозаврів”
До скарбнички методиста
Цього разу сюжетна картина стає такою собі машиною часу, яка дає дошкільникам і молодшим школярам можливість потрапити у далеке-далеке минуле, подивитися на Землю очима древніх істот, побачити, якими у ті часи були тварини й рослини, порівняти їх із сучасними, знайти подібні риси та відмінності.
Осягнути такі великі проміжки часу дітям непросто, тому варто заохочувати їх шукати аналогії у зрозумілих ситуаціях повсякденного життя. Такі порівняння по-справжньому захоплять і здивують малят, а ще сприятимуть кращому запам’ятовуванню дат.
Допоможіть малятам відчути себе дослідниками і знайти серед сучасних рослин і тварин найближчих родичів древніх. Які представники флори і фауни змінилися з тих часів найменше? Які рослини ще й досі використовують давні способи розмноження? А ще дітям напевно цікаво буде познайомитися з “динозаврами в мініатюрі”.
Звідки взагалі люди дізналися про життя на планеті у ті прадавні часи, адже ні фотографій, ні картин, ні книжок тоді ще не було, і навіть самі люди ще не з’явилися?
Проведіть за публікаціями цього номера журналу квест на інтегрованих уроках чи заняттях з природознавства та інформатики або розгорніть освітній проект. Пригоди на обкладинці стануть гарним початком такої роботи.