Уяви, що ти вирушаєш у подорож навколо світу — не з валізою, а з калькулятором. Кожна країна має свої податкові звичаї: десь платять за дощ, десь — за тінь, а десь — за надто вузьку талію.

Вирушаймо в податкову експедицію, де кожна зупинка — це новий сюрприз. Грай, вгадуй, дивуйся — і дізнавайся, як креативно країни змушують громадян платити.

Венеція — податок на тінь — якщо тент кафе створює тінь на муніципальній землі — треба платити. Такий податок встановлено з 1993 року. Наче кумедно, але в такий спосіб місцева влада намагається зберегти історичний вигляд архітектурних споруд.

Польща — податок на дощ — застосовується до власників нерухомості з великою площею непроникних поверхонь (дахи, асфальт тощо), що ускладнюють природний водовідтік. Цей податок спрямований на боротьбу зі змінами клімату та на покращення водозабезпечення.

Балеарські острови (Іспанія) — податок на сонце. Це дуже популярний курорт, щороку його відвідує близько 10 млн туристів. На початку 2000-х років влада ввела для туристів так званий “сонячний збір”. Збір використовується для благоустрою території, поліпшення інфраструктури, прибирання пляжів і акваторій від сміття, поліпшення екологічного балансу. Кожен турист щодня має платити податок у розмірі 1 євро.

Німеччина — податок на засмагу — 2010 року в Ессені міська влада вирішила здивувати власників соляріїв таким податком — 20 євро в місяць з кожного пристрою для засмаги.

Австрія — гіпсовий податок — сплачують гірськолижники при спуску з гори. Зібрані кошти передають австралійським клінікам. Адже щорічно в Австрійських Альпах травмуються близько 150 тис лижників.