Візитівка — кілька сантиметрів поваги
Уяви, що ти маєш власну справу. Ти приходиш на зустріч із поки незнайомими людьми — твоїми можливими майбутніми партнерами. Звісно, спершу потрібно познайомитися, і ти починаєш розповідати про себе і своє підприємство. Чи запам’ятає нова людина про тебе необхідну інформацію — прізвище, ім’я, по батькові, як називається твоє підприємство, вже не кажучи про контактні дані (електронну пошту, номер телефону тощо)? Чи буде їй комфортно продовжити спілкування з тобою? Як гадаєш, як до тебе будуть ставитися?
У таких випадках на допомогу приходить візитівка — місток між “сьогодні” та “партнерством завтра”. І це справді так, адже у візитівці компактно записано головне про тебе: хто ти, чим займаєшся і як із тобою зв’язатися. Вона корисна на зустрічах, форумах, презентаціях. Бо не завжди є час на довгі розмови, зате є шанс залишити хороше враження.
Візитівка — твій офіційний слід після розмови. Вона говорить: “Мене можна знайти. Мені можна довіряти”.
Візитівка — традиційний носій контактної інформації про людину чи компанію. Невелика картка, що містить коротку найважливішу інформацію про власника / власницю чи їхній бізнес (хто, чим займається і як із зв’язатися). В Україні традиційно візитівки роблять розміром 90 мм х 50 мм.
Що має бути на візитівці?
- Ім'я, прізвище та по батькові власника чи власниці.
- Посада / назва проєкту.
- Назва компанії та логотип.
- Контактні дані: номер телефону, електронна пошта, сайт або профіль у соцмережах.
- Можна додати слоган чи напрям діяльності.

Візитівки поділяють на три види:
Особисті — використовують при неформальному спілкуванні (візитівка містить ім’я і прізвище власника / власниці, іноді номер телефону, посада та адреса в ній не обов’язкові, стиль виконання — відповідно до особистих уподобань і потреб власника).
Ділові — використовують у бізнесі, на офіційних зустрічах та переговорах. На них обов’язково вказують ім’я, прізвище, посаду, а також назву компанії та вид її діяльності. В оформленні таких візиток використовують фірмовий стиль компанії, логотип тощо. Зазвичай такі візитки мають строгий дизайн.
Корпоративна — як правило, не містить імен і прізвищ. На ній вказують повну інформацію про компанію: сферу діяльності, перелік послуг, контактні телефони, карту проїзду, адресу сайту, e-mail. Розробляють відповідно до фірмового стилю. Зазвичай має рекламний характер, в основному використовувана на виставках.
1. Візитівка може багато чого розповісти про її власника чи власницю. Роздивися схематично зображені візитівки. Розкажи якомога більше про їхніх власників.






Якою має бути візитівка?
1. Зрозумілою і лаконічною. Інформація має бути чітка без надлишків — лише головне.
2. Охайною та стильною. Вона має бути акуратною — сучасний дизайн, зручний шрифт, логічне розміщення тексту. Це — мова поваги.
3. Актуальною. Жодних “старих” телефонів чи мейлів. Візитівка — як дзеркало в моменті: показує, хто ти зараз.
4. Професійною (або креативною — залежно від сфери). Підприємці? Доречна стриманість. Дизайнери чи аніматори? Можна додати креативу — кольори, нестандартну форму, візуальний акцент.
5. Зручною для читання. Шрифт достатнього розміру, контрастний колір фону, щоб інформація була помітна з першого погляду.
2. Поміркуй, що саме ти хочеш розповісти про себе. Створи власну візитівку.
• Обміняйтеся візитівками у класі. Доброзичливо розкажіть, що вдалося, а що варто змінити. Чому?