Життєві ситуації. Шляхи створення добробуту

Прочитай життєві історії. Разом з однокласником / однокласницею обговоріть зміст прочитаного, дайте відповіді на питання.

Чи однаково учні розуміють поняття “особистий добробут”, “родинний добробут” і “суспільний добробут”? Як ви гадаєте, чому?

Чи має хтось із дітей рацію щодо залежності особистого добробуту від інших видів добробуту? Від чого, на твою думку, залежить особистий добробут і як він впливає на добробут родини і країни?

Чи існує єдиний шлях створення особистого і суспільного добробуту?

Обговорюючи в класі шляхи створення добробуту, учні та учениці висловили такі думки.

Ігор. Добробут формується під дією соціальних явищ. Одні з них впливають позитивно, інші — негативно. Тому, як на мене, рецепт створення добробуту доволі простий: треба підсилювати позитивний вплив одних соціальних явищ і зменшувати або нейтралізувати наскільки можливо негативний вплив інших явищ. Я можу це робити на рівні особистого добробуту, а разом з іншими — і на рівні суспільного.

Зоряна. Кожна людина самостійно створює власний добробут. Отже, мій добробут — це моя особиста справа. Тільки я знаю, що для мене добре, а що погано. Тільки я знаю, що може зробити мене щасливою. І лише я сама обираю, у який спосіб досягти добробуту. Зовсім не важливо, як саме я це робитиму, адже для досягнення мети усі засоби підходять.

Владислав. До того часу, поки мешкаю разом із сім’єю, мій добробут цілком залежить від неї. Я живу, харчуюся, одягаюся, навчаюся, навіть розважаюся за кошти батьків. На жаль, не можу собі дозволити задоволення якихось потреб, якщо вони не дадуть грошей. Тому вести мову про особистий добробут нині — марна річ. Поговоримо про це, коли я житиму окремо від родини й забезпечуватиму себе сам.

Ольга. Єдиний шлях створення й особистого, і суспільного добробуту — відповідальність. Якби кожна людина відповідала за свої слова та вчинки, у суспільстві не було б наркоманії, тютюнопаління, алкоголізму, проституції, інших соціальних явищ, із якими доводиться боротися. Коли б усі відповідально виконували свої обов’язки, у країні зникли б злочинність, епідемії. Це була б країна всеосяжного добробуту.