Життєві ситуації. Дії в разі небезпеки

Об’єднайтеся в пари. Удвох з однокласником / однокласницею виберіть одну із ситуацій і проаналізуйте її. Потім обговоріть усім класом, чи правильно діяли підлітки в кожному конкретному випадку.

Ситуація 1. Після вибуху багатоповерхівка частково зруйнувалася. Артем знав, що не можна залишатися в будинку під час обстрілу, але вчасно залишити будівлю не встиг. Тому хлопець опинився під завалами в коридорі на першому поверсі. Підлітка охопила паніка, він почав голосно кричати, намагався вибратися з-під завалів сам. Через пил та дим у повітрі йому стало важко дихати. Тому Артем докладав усе більших зусиль, щоб звільнитися: він чимдуж намагався зсунути важкі уламки конструкції, все більше метушився.

Ситуація 2. Коли пролунав сигнал повітряної тривоги, Оксана схопила мобільний телефон (це необхідний засіб зв’язку, інші речі не потрібні) і швидко вийшла з квартири. “9-й поверх — це завжди зона високого ризику. Однак спускатися сходами довго і незручно”, — міркувала Олена. Не надто замислюючись про свої дії, вона зайшла в ліфт.

Ситуація 3. Унаслідок обстрілу будинок зазнав руйнувань. Софія та Назар опинилися заблокованими в комірці на першому поверсі. “Головне — зібратися, не панікувати. Ми живі. Треба все обміркувати”, — сказала Софія. Обоє сіли в більш безпечному місці, не метушилися. Через пил і дим у повітрі закрили носи і роти шарфами та рукавами курток. Назар написав повідомлення батькові з координатами (GPS спрацював) та коротким повідомленням: “Ми під завалами. Живі. Перший поверх. Біля комори”. Діти періодично постукували по трубах і металевих конструкціях.