Вітаємо вас! Макс і Моллі продовжують свою незвичайну подорож. Нумо з ними у мандри!

Привітання-побажання

Привітайте одне одного і побажайте щось таке приємне, щоб спогади про це побажання підтримували гарний настрій цілий день.

Напишіть і надішліть коротке смс-привітання з побажанням друзям / подругам.

Вправа “Кольорові мильні бульбашки”

Нумо фантазувати. Заплющте очі і уявіть мильну бульбашку. Подумки передайте її своєму другу / подрузі. Спробуйте уявити, які мильні бульбашки вам передали ваші друзі. Потім можна з’ясувати це у розмові по телефону.

Пригадайте пригоди Макса і Моллі, перевірте себе. Послухайте твердження та визначте, які з них істинні, а які — хибні. Хибні твердження перетворіть на істинні.

• Зателефонуйте однокласникам / однокласницям і поцікавтеся, чи знайшли вони хибні твердження. Чи це ті самі твердження, що у вас? На які істинні твердження вони їх перетворили?

Пригадайте, які смс-повідомлення ви написали на минулому уроці. Про що вам захотілося дізнатися більше? Які питання стосовно людського організму вас зацікавили? Чи захотілося вам більше дізнатися про роботу серця та кровоносну систему?

Подорожуючи людським організмом разом із Максом і Моллі, ми зробимо невеличку зупинку у кровоносній системі. Дізнаємося багато нового і цікавого про роботу серця, з’ясуємо, як рухається кров судинами та чому вона має червоний колір.

Накресліть таблицю і протягом 5 хвилин запишіть, що ви знаєте і що хотіли б дізнатися про кров та кровоносну систему людини.

• Поспілкуйтеся у парі. Чи одне й те саме ви знаєте? А хочете дізнатися?
• Поспілкуйтеся із сусідньою парою. Що спільного у ваших таблицях?
• А тепер запишемо загальні запитання, на які будемо шукати відповіді протягом вивчення теми.

Прочитайте та запишіть факти у третю колонку таблиці “ЗХД”.

Пригадайте, що ви бачите на тілі, коли поріжетесь або подряпаєтесь. Правильно, кров. З будь-якої ранки на тілі людини одразу тече кров. Що б людина не поранила — руку, ногу, щоку, живіт — неодмінно почнеться кровотеча. Мабуть, ви вже здогадалися, що кров — всюдисуща. Вона тече навіть по наших кістках! Лише у волоссі, нігтях, зубах і очному кришталику немає власного кровообігу.

Як ви гадаєте, скільки крові в організмі у людини? Цей показник індивідуальний: кров становить 6–8% від маси тіла. Таким чином у тілі людини масою 60 кг міститься приблизно від трьох з половиною до п’яти літрів крові.

Кров з давніх-давен вважається символом життя. Втрата 1 л крові спричиняє у людини сильну слабкість, а втрата 2 л вже вимагає серйозного лікування. При значних кровотечах у кровоносні судини вводять кров донора або кровозамінні речовини.

• Що нового дізналися про кров?
• Якими фактами доповнили таблицю?

Прочитайте уважно текст, (див. роздруківку “Знайди відповіді”) знайдіть відповіді на запитання:

1. Який вигляд має серце? А кровоносні судини?
2. Що утворюють серце і кровоносні судини?
3. Що забезпечує кровоносна система в організмі людини?

• Запишіть на диктофон відповіді на питання. У вільний від уроку час дайте послухати їх рідним. Поцікавтеся їхніми міркуваннями з приводу того, що ви відповіли.

З’єднайте назви органів кровообігу з функціями, які вони виконують (зош., с. 41, завд. 4).

Скористайтеся інформацією з тексту і продовжте речення (зош., с. 41, завд. 5).

• Сфотографуй у зошиті обидва виконаних завдання та надішли їх учителю / вчительці.

• Запишіть у звичайний зошит 2 факти, що вас зацікавили під час розповіді Богдана.
• Яку нову інформацію почули про кровоносну систему?
• Що вас здивувало / зацікавило?
• Чи захотілося дізнатися більше про кровоносну систему? Що саме?
• Якими фактами може доповнити таблицю?

Скористайтеся схемою у підручнику (с. 91, завд. 5) і розкажіть, як відбувається рух крові в організмі у людини.

• Запишіть 2 запитання за змістом довідки у звичайний зошит і поставте їх друзям / подругам по телефону. Послухайте відповіді. Обговоріть їх. З’ясуйте, наскільки уважно ви попрацювали з інформацією і чи зрозуміли її.

Прочитайте і поміркуйте

Сьогодні кожен знає, що кров у тілі людини тече по кровоносних судинах — насичена киснем артеріальна тече по артеріях до органів і тканин організму, а “відпрацьована”, насичена вуглекислим газом венозна рухається по венах. А ще 400 років тому ця істина здавалася не такою вже очевидною. Лише в 1628 році англійський анатом і лікар Вільям Гарвей з’ясував, що кров рухається від шлуночків серця по артеріях, а повертається до передсердь по венах.

Загальна довжина всього кровоносного “трубопроводу” від величезних вен до найдрібніших капілярів становить близько 100 тисяч км. Ні, це не помилка, саме 100 тисяч, тобто у майже 2,5 рази довше за екватор!

Найдрібніші кровоносні судини називають капілярами. Деякі з них такі тонесенькі, що їх неможливо побачити неозброєним оком. Всього в організмі людини нараховують 100–160 мільярдів капілярів: це в 12–20 разів більше, ніж людей на Землі!

• З яким настроєм ви закінчуєте урок?
• Які відкриття ви зробили для себе під час подорожі?
• На які питання з тих, що ви записали в таблиці на початку уроку, вдалося отримати відповіді? Якими фактами ви доповнили свої таблиці?

У вільний від уроку час поспілкуйтеся з друзями і поцікавтеся, що вони записали у своїх таблицях. Чи є серед записаних вами фактів спільні? Які факти відрізняються?

Онлайн-вправа “Кровоносна система”

Перевірте себе. Пригадайте, що ви дізналися про кровоносну систему, і дайте відповіді на запитання.

• Зателефонуйте друзям і поділіться з ними своїми враженнями від сьогоднішньої мандрівки.