Вправа “Покажи настрій”

Діти, як ви вважаєте, який у мене сьогодні настрій?

А який ще буває настрій? Який він у вас?

Як ви можете дізнатися, який настрій у людей, що поряд із вами?

Покажіть виразом обличчя, як ми робимо…

• Чи приємно вам, коли вам усміхаються?
• Коли з людиною приємніше спілкуватися: коли вона весела, радісна, чи коли сердита, сумна? Як гадаєте, чому? Чи означає це, що з тими, в кого поганий настрій, спілкуватися не потрібно? Що слід робити, якщо хтось із ваших друзів сумний?
• Пригадайте, від чого залежить наш настрій. Він залежить не тільки від того, що відбувається довкола, а й від наших думок. Тому частіше думайте про хороше!

Вправа “Побажання”

Побажайте одне одному щось гарне і приємне.

Я вам всім бажаю бути на уроці уважними, активними, кмітливими, винахідливими; бажаю вам відчути радість і задоволення від роботи. Нехай цей урок залишить у вас міцні знання та чудовий настрій. Отже, усміхаємося і з гарним настроєм розпочинаємо урок.

Розгляньте ребус, закресліть подумки кожну другу букву та прочитайте слово.

• Яке слово у вас вийшло?
• Пригадайте, що ви знаєте про гриби.
• Як ви гадаєте, чому саме це слово зашифроване? Як воно пов’язане з темою, над якою ми працюємо?

Скільки всього цікавого ви пригадали про гриби! Коли ми чуємо слово “гриби”, то спочатку пригадуємо саме ті, які можна збирати в лісі. Але гриби розкрили нам не всі свої таємниці. Пропоную продовжити подорож країною знань і дізнатися, які ж нові цікавинки приготували нам гриби.

Світ грибів великий та різноманітний. Як ви думаєте, що ж спільного між червоним мухомором у лісі та зеленою цвіллю на шматку хліба, пакетиком дріжджів та гнилим яблуком? Які ж спільні ознаки їх об’єднують?

Перепишіть текст у звичайний зошит, роз’єднуючи слова і розставляючи розділові знаки. Запишіть 2 запитання за змістом тексту.

Кожного дня людина споживає хліб. Щоб його спекти, потрібно не тільки борошно, сіль, яйця, масло, піч, а ще дріжджі. Дріжджі — це також гриби. За сприятливих умов (тепло і волога) вони утворюють бульбашки вуглекислого газу, які роблять хліб пухким.

Тож гриби дуже різні. Але чому їх об’єднали в ціле окреме царство, чому їх не можна вважати рослинами? Головна відмінність — у тому, що рослини самі здатні створювати для себе поживні речовини, перетворюючи прості неорганічні речовини на складніші — органічні. Пригадайте, як називається цей процес. Так, це фотосинтез.

Гриби ж, на відміну від рослин, такої здатності не мають. Вони живляться інакше — вбирають готові поживні речовини з навколишнього середовища.

• Чи можете ви додати ще декілька запитань за змістом почутого? Запишіть.
• Попрацюйте в онлайн-парах. Поставте свої запитання один одному. Чи правильні відповіді на свої запитання ви почули? Чи складно було вам відповідати на запитання вашого однокласника / однокласниці?

Виконайте завдання і дізнайтеся, як називається наука, яка вивчає царство грибів.

• Чи чули ви раніше таке слово? Коли саме?
• Складіть і запишіть речення із словом “мікологія”

Розгляньте та прочитайте комікси. Про що дізналися діти? (підр., с. 20-21)

• Над яким питанням вони розмірковують?
• Що вирішили зробити юні дослідники?

Прочитайте і поміркуйте

Як приємно втамувати спрагу прохолодним чайним квасом, приготованим власноруч! Такий напій виробляється в результаті спільної діяльності дріжджових грибків і оцтовокислих бактерій.

Але раніше чайний гриб вважали єдиним організмом, який назвали медузоміцетом — так, від слова “медуза”! Бо коли він виростає, то дійсно нагадує медузу. Він так само, як медуза, плаває на поверхні рідини. Але, на щастя, не жалиться. Саме він перетворює воду на напій, який не лише приємний на смак, а ще й містить вітаміни.

Прочитайте у підручнику, як можна виростити чайний гриб (с. 20-21). Дайте відповіді на запитання.

Яких правил поводження із скляним посудом, окропом, оцтом варто дотримуватись під час виконання роботи? Чому?

Алгоритм проведення дослідження (підр., с. 20-21)

Матеріали та обладнання:

• Стерильна марля;
• простерилізована, добре висушена трилітрова банка;
• канцелярська гумка;
• 4-5 ст. л. цукру;
• 100 мл яблучного оцту;
• півтора літра окропу;
• 2 ч. л. листя чорного чаю.

Хід досліду

1. Разом із дорослими залийте чайне листя окропом, залишіть на пів години. Потім процідіть чай крізь марлю. Додайте цукор. Коли розчин охолоне до кімнатної температури, перелийте його у банку. Додайте оцет. Припустіть, що відбуватиметься далі.
2. Закрийте горлечко банки марлею, склавши її в кілька шарів. Закріпіть гумкою. Як ви гадаєте, навіщо накривати банку? Чи можна скористатися пластиковою кришкою?
3. Поставте банку в тепле місце (+25 °C).
4. За кілька днів на поверхні рідини з’явиться блискуча плівка — це росте чайний гриб. Насправді це симбіоз дріжджового гриба і бактерії. Оскільки вони живі, то потребують їжі та повітря. Саме вони перетворюють розчин на популярний у деяких регіонах кисло-солодкий напій — чайний квас.

Заповнення картки дослідження (зош., с. 10, завд. 1)

Чайним грибом називають симбіоз гриба і бактерій. Поміркуйте і запишіть (зош., с. 10, завд. 2), які організми співіснують з користю одне для одного (див. роздруківку “Приклади симбіозу в природі”).

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

• Як ви вважаєте, чи плідно ми сьогодні попрацювали на уроці?
• Що ви дізналися нового?
• Про що розкажете своїм рідним?
• Усміхніться своїм успіхам! Ви всі молодці!