pdf

Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!

ТЕМА 7. Як це влаштовано?

ТИЖДЕНЬ 24. ПРИГОДА 1. На безлюдному острові

УРОК 2. На гостині в Кобзаря.
Хто живе у нашій пам’яті?

Вам знадобиться

  • підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 4 клас (частина 2);
  • звичайний зошит.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

  • Чи спостерігали ви сьогодні вранці за природою? Поділіться своїми враженнями.

 

Вправа “Ми — художники”

  • Уявіть себе художниками. Якими фарбами ви б намалювали свій сьогоднішній ранок? Чому?

2. Вправа “Буква до букви”

 

Переставте букви і прочитайте слова.

етпо
никхудож
кріакп
заркоб
тецьми
парітот

Перевірте себе

  • Що об’єднує ці слова?
  • Чи здогадались ви, про кого буде цей урок?

3. Вправа “Розкодуй”

 

Розкодуйте слова і перевірте свої припущення.

Код: 2а, 1б, 4в, 1б, 3в.

Код: 1а, 2б, 4б, 1б, 2б, 2в, 3а, 3в.

Перевірте себе

  • Що ви можете розказати про Тараса Шевченка?
  • Чи здогадались ви, чому саме це ім’я було зашифроване?

4. Повідомлення теми уроку

 

Тарас Шевченко — гордість українського народу, його слава. Талановитих поетів і художників у нас багато — чому ж саме Тараса знають і шанують в усьому світі, чому саме він став справжнім символом України? Бо Шевченко — це не просто вірші й картини. Це боротьба за Україну, за її свободу, за її світле майбутнє. Сьогодні ми з вами дізнаємося більше про славетного митця, чиї твори як ніколи актуальні нині.

5. Вправа “Хмара слів”

 

А що ще ви знаєте ви про Тараса Шевченка? Створіть у звичайних зошитах хмару слів.

  • Спробуйте вибрати із ваших хмар слова, що пов’язані між собою за змістом, і утворити з них ланцюжки.

Наприклад: Шеченко — кріпак — воля; Шевченко — художник — поет тощо.

  • Скільки ланцюжків ви утворили?
  • Зв’яжіться по телефону із сусідом / сусідкою і поцікавтеся, скільки ланцюжків вийшло у нього / неї.
  • З’ясуйте, чи є у ваших хмарах однакові слова. А якими словами різняться ваші хмари?
  • Чи хотілося б вам дізнатися більше про Тараса Шевченка? Що саме вас цікавить?
  • Які джерела інформації допоможуть отримати більше фактів про цього видатного поета?

6. Вправа “Поміркуй”

  • Чому Тараса Шевченка називають Кобзарем?
  • Чому пам’ять про нього українці передають від покоління до покоління?

Форзац і перша сторінка “Кобзаря”, виданого 1840 року

Подивіться на “Кобзар” Тараса Шевченка. Яке ж довголітнє і прекрасне у нього життя! Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, далі — їх діти, онуки, правнуки. Сьогодні її читаємо ми — і розуміємо, що це книга правди, що єдина та безцінна для всіх поколінь.

У своїх віршах поет висвітлював життя українського народу, закликав до боротьби за його свободу, за справедливість.

7. Перегляд відео “Дитинство геніїв. Про Т. Шевченка”

 

Нелегкою була доля Шевченка. Довго люди не знали, що на світі є людина, яка живе дуже тяжким життям і таїть в собі такі великі здібності, про які зараз знає увесь світ.

  • Під час перегляду доповнюйте свої хмари слів.
  • Що нового ви дізналися про життя Тараса Шевченка?
  • Які факти з його біографії вас зацікавили / здивували?
  • Про що захотіли дізнатися більше?
  • Якими фактами ви доповнили свої хмари слів?

8. Фізкультхвилинка “Нейрогімнастика”

 

А тепер перепочиньмо. Виконуйте рухи в ритм музики разом з кимось із близьких.

  • Як ви думаєте, чому саме таку руханку ми сьогодні виконували?
  • Так, саме тому, що за допомогою нейрогімнастики ми вчимо свій мозок працювати активніше. Тепер ми можемо братися до наступного завдання.

9. Читання з передбаченням

 

Спробуйте передбачити, про що може йтися в оповіданні з назвою “Зустріч крізь віки”.

— Мам, тебе знову до школи викликають.

— Синку, що знов утнув?

— Нічого ніби, окрім того, що не вивчив вірша Тараса Шевченка.

— Вивчиш. Твоя прапрабабця читала напамять “Наймичку” і “Катерину”, хоча й була неграмотною. Тож у тебе тим паче все вийде!

Микита пішов до себе в кімнату. У навушниках, які подарував старший брат, голосно лунав реп. Але саме так Микита і любив засинати. На якусь мить навіть здалося, що репер зачитував ті рядки, які треба було вивчити. Та невдовзі хлопчика здолав сон, і він уже не чув музики. Натомість почув гудіння джмелів у полі, густо всіяному маками й ромашками.

— Дивина, — сказав уголос, — таке безмежне й гарне поле я бачив лише раз у житті! — коли їхали з батьками на авто відпочивати вліку. Але ж зараз би мала бути осінь… Де це я?

  • Як ви зрозуміли, хто головний герой оповідання?
  • Маму хлопчика викликали до школи, бо він наробив якоїсь шкоди?
  • Як ви гадаєте, де опинився хлопчик?
  • Спробуйте передбачити, що буде далі.

А навколо — ні душі, тільки отара овець і хлопчик-пастушок десь років тринадцяти, у якомусь лахмітті, з олівчиком і сірим папірцем у руках, змальованим уздовж і впоперек.

— Ти хто? — запитав Микита.

— Тарас.

— Тарас?

— Тарас Шевченко.

— Не сміши.

— Я тебе не смішу. Це ти якийсь смішний. Що це на тобі?

Новий знайомий аж здригався від сміху, показуючи пальцем на Микитину футболку з незрозумілими і йому самому ієрогліфами (теж спадок від брата).

— Це футболка, у якій я сплю.

Микита глянув на вимкнений телефон, який увесь час тримав у руках. “Невже я бачу самого Шевченка? Хіба таке може бути:

— Тарасе, скажи, а який зараз рік?

— 1827, літо.

— Та бачу, що літо. Тільки от дивися, яка штука — спати я лягав осіннього вечора 2019 року.

— То ти з майбутнього? Та ну…

— Виходить, що так. І як тепер мені повернутися?

  • Чи справдилися ваші передбачення?
  • Як ви зрозуміли, куди потрапив Микита?
  • З ким зустрівся хлопчик?
  • Що здивувало малого Тараса? Чому?
  • Що буде далі?

Тарас почухав потилицю, знизав плечима:

— Як сюди втрапив, так і вернешся. Можеш, коли не знаєш, що робити, мені з вівцями допомогти. А потім разом до пана сходимо.

— До пана?

— Еге, треба води свіжої в покої наносити.

— І так щодня?

— І так щодня. А хіба в тебе, Тарас показав пальцем у небо, — не так?

— Ні, не так. У нас вода з крана тече.

— А що це таке — той кран?

Микита хотів показати на мобільному, але згадав, що той не працює, і спробував пояснити на словах. І про мобільник також розповів. І про школу, і про свої захоплення. Єдине, що оминув, то це вчорашнє невиконане завдання. Перед ним стояв худорлявий, стомлений тяжкою працею, але з дуже розумними і світлими очима хлопчик.

— Це як сон, — сказав Тарас, — але мені про це, мабуть, краще забути. Кому скажи — ніхто не повірить. Добре тобі.

Я от не можу ходити до школи. Але якби ти знав, як хочеться вчитися!

— Хочеться вчитися?

— Так. Я трохи вчився, та як мама померла — перестав, доглядав малих і чумакував із батьком. Коли помер і він, я знову до школи пішов, але туди прислали нового дяка вести уроки, а він незлюбив мене.

— І що?

— Що-що? Тебе били малого?

— Ні, ніколи!

— А мене дяк бив. Терпів я, терпів, а тоді втік. Тепер от наймитую по сусідніх селах у малярів і вчуся в них ремесла — малюю. А ще інколи вірші пишу… Я навіть деякі з них уже Оксанці прочитав.

— А хто така Оксанка?

— Дівчинка, яка мені подобається… Он вона до нас біжить. Микита хотів сказати Тарасу, що всі його мрії здійсняться, що його вірші читатимуть і через багато-багато літ, що його картинами захоплюватимуться. І що на долю Тараса так батато ще всього випаде… Але йому стало соромно від того, що коли Тарас попросить прочитати хоча 6 одну з тих поезій, він, окрім кількох на ходу вивчених дорогою до школи рядків, нічого пригадати не зможе… І Микита мовчав.

  • Про що розповів Тарас Микиті?
  • Що здивувало Микиту в розповіді Тараса?
  • Про що мріяв Тарас? Чи могла здійснитися його мрія? Чому?
  • Як ви гадаєте, чому Микиті стало соромно?
  • Як будуть розвиватися події далі?

Задзвенів будильник. Микита схопився, труснув головою і зрозумів, що він не на полі біля Моринців, а у своєму ліжку, що в нього дуже щасливе, безтурботне й чудове дитинство.

Не таке, як у Тараса… А може, то був не сон? Підбіг до шухляди, витягнув “Кобзаря” і почав читати вголос, аби краще запам’ятати Тарасові вірші: “Тепер я хочу знати їх, хай не всі, але багато. Можливо, колись зустрінемося ще.”

“Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога.” — почула мама Микити, зайшовши покликати сина до сніданку. Усміхнулася і тихенько зачинила за собою двері.

  • Чи справдилися ваші передбачення?
  • Чи насправді Микита зустрівся із Тарасом?
  • Як вплинула “зустріч” із малим Тарасом на Микиту?
  • Чи справдилися ваші передбачення стосовно заголовку і змісту оповідання?

10. Вправа “Дай відповідь”

  • Які факти з життя Тараса Шевченка згадані у творі?
  • Що з цього ви вже знали?
  • Які факти для вас були новими?
  • Чим ви доповнили свої хмари слів?

11. Онлайн-вправа “Великий Кобзар”

 

Перевірте, що ви знаєте про Тараса Шевченка. Виконайте завдання.

ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ
  • Чи легко було давати відповіді на запитання?
  • Чи були питання, відповідь на які викликали сумнів? Чому?
  • А які запитання дописали б у цю вправу ви?

12. Рефлексія

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Що нового ви дізналися про Тараса Шевченка, про його життя?
  • Що вас зацікавило на уроці?
  • Що вас здивувало?
  • Що схвилювало?
  • Що змусило задуматись?
  • Що вам найбільше запам’яталось?

13. Домашнє завдання

 

Пошукайте вірш Т. Г. Шевченка, який вам найбільше припаде до душі. Вивчіть його напам’ять.



У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної