ТЕМА 5. Світ невідомий

ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Дорогою ціною

УРОК 4. Зустрічаймо Різдво.
Чому дещо нам невідоме?

Мета

  • поглибити знання дітей про традиції та звичаї святкування Різдва в Україні;
  • навчити плести дідух;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • розвивати самостійне мислення, вміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати патріотичні почуття — приналежності до українського народу, любові до своєї землі; любові до рідного краю, традицій та звичаїв рідного народу, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина вітається та звертається до інших, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • використовує різні стратегії розв’язування проблемної ситуації;
  • порівнює здобутий результат із припущенням;
  • систематизує та узагальнює необхідну інформацію;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію;
  • досліджує традиції і звичаї свого регіону, порівнює їх із традиціями інших регіонів України;
  • уміє плести дідух;
  • планує послідовність технологічних операцій із використанням технологічних карт;
  • самостійно виготовляє виріб, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел;
  • презентує результат колективної творчої діяльності.

Обладнання

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на весь день. Для того, щоб упоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

2. Вправа “Прочитай та уяви”

 

Прочитайте вірш та уявіть описане в ньому (зош. с. 5, завд. 1).

  • Чи всі слова вам зрозумілі?
  • Як ви можете здогадатися, про що йдеться?
  • У кого можете запитати? Де прочитати?
  • Намалюйте ілюстрацію до вірша.

Інформація для вчителя

Коли́ба — сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат і на Балканах. Найпримітивніший тип колиб має односхилий дах, притулений до стіни кошари.

Колибою також називають прості, переважно дитячі чи юнацькі, пастуші курені, складені з міцнішої основи гілля і прикрите з боків гіллям із листям.


3. Вправа “5 слів”

 

Пригадайте, до якого міста ми помандрували разом із жевжиками.

  • Запишіть у зошиті 5 слів / фактів, які ви запам’ятали про Львів. Поясніть свій вибір.

4. Повідомлення теми уроку

 

Ми продовжимо подорожувати Львовом. І під час цієї подорожі дізнаємося, як святкують в Україні одне із найчарівніших свят — Різдво.

5. Математичні завдання

1

Від “Шевченківського гаю” до площі Ринок Оля і Стас ішли пішки. Скільки часу діти перебували в дорозі, якщо вийшли вони о 15 год 15 хв, а прийшли о 16 год 50 хв?

2

На площі Ринок у Львові облаштовують велику ковзанку. Діти охоче її відвідують. Скільки мають сплатити Стас і Оля за годину перебування на ковзанці, якщо ціна одного квитка 90 грн? (підр. с. 8, завд. 5).

6. Вправа “Прочитай і поясни”

 

Оля знає, що зміна виду діяльності — один зі способів зняття втоми, але є ще й інші. Прочитайте, які саме (підр. с. 8, завд. 6).

  • Який із цих способів ви використовуєте найчастіше? Поясніть, чому.

Скористайтеся одним зі способів зняття втоми. Швидко відповідайте на веселі запитання гумористичної вікторини.

7. Вправа “Знайдіть відмінності”

 

Знайдіть на малюнках відмінності та обведіть їх (див. роздруківку “Знайдіть відмінності”).

  • Скільки таких відмінностей ви знайшли? А сусід / сусідка?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

8. Фізкультхвилинка “Танці-зігріванці”

 

Змінимо вид діяльності та знімемо втому. Потанцюємо, порухаємося і поспіваємо.

9. Традиції святкування Різдва

1

Розповідь учителя.

Закінчилися довгоочікувані канікули та веселі зимові свята. Які свята вам найбільше подобаються?

Українські зимові свята — одні з найяскравіших і найсамобутніших, адже в нашого народу є багато цікавих традицій, обрядів, звичаїв. Назвіть по черзі лише одне слово, з яким у вас асоціюється слово “свято”.

Усі свята новорічно-різдвяного циклу — це радість, веселощі, ялинка, подарунки, смаколики, розваги тощо. А які ж свята без музики та пісень?

2

Слухання щедрівки “Добрий вечір тобі, пане господарю”.

  • Про яке зимове свято нагадала вам ця пісня? Що допомогло здогадатися?

3

Хмара слів “Різдво” (див. роздруківку “Хмара слів «Різдво»”).

  • Заповніть хмару слів “Різдво” словами / фактами, які асоціюються у вас із цим святом.
  • Що ви знаєте про це свято?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

4

Перегляд відео “Свято Різдва: головні українські традиції”.

Різдво — одне з найвеличніших християнських свят. Ще з дитинства в нас зберігаються приємні спогади про щедрий стіл, подарунки, пісні та колядки. Традиційно Україна святкує Різдво Христове 7 січня. А перед тим, 6 числа, разом із першою зіркою на небі, уся родина сідає за спільну вечерю, щоб відсвяткувати народження Ісуса. Різдвяні свята мають безліч традицій та символів.

  • Про які традиції святкування Різдва ви дізналися?
  • Які страви готують на Святвечір у різних областях України?
  • Що обов’язково має бути на столі?
  • Чому на це свято не ходять у гості?
  • Які традиції цього свята зберігають у ваших родинах? Розкажіть.

Розподіліть на 4 групи картки й дізнайтеся, що зображено на великій світлині.

10. Перегляд мультфільму “Як дідух Різдво врятував”

Щороку, коли дні короткі, а ночі довжелезні й холодні, усіляка нечисть приходить на Землю, аби вкрасти в людей надію і втопити Землю в царстві ночі. Але раптом з’являється той, хто ввібрав у себе всю силу та щедрість української землі і вступає в запеклий бій із “чорними ходоками”! Ні, це не сюжет нового сезону “Гри престолів” і не історія нового Месника. Це історія Дідуха — невеличкого снопа, зжатого першим чи останнім, символа врожаю, достатку та безсмертного пращура (діда). Поки заокеанський Грінч краде Різдво, український Дідух його надійно оберігає, збираючи на Святвечір усіх родичів — живих і померлих. А от як йому це вдається, як Дідух щороку перемагає темряву та повертає надію людям, розкаже знайома багатьом комп’ютерна Сірі голосом телеведучої Рози Аль-Намрі.

  • Про що ви дізналися з мультфільму?

11. Практична робота

1

Вправа на пошук інформації (підр. с. 9, завд. 7).

Оля відвідала майстер-­клас із плетіння різдвяного снопа. Залежно від регіону України, він має різні назви: дідух, дідо, коляда, колядник, сніп. Довідайтеся, що символізує дідух, і разом з однокласниками та однокласницями сплетіть цей різдвяний символ.

2

Розповідь учителя.

В Україні традиційним святковим символом Різдва була не зелена ялинка, а “дідух”. Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб “дідух” міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп із колоссям. Гілки “дідуха” — а за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх різдвяних свят. Він символізував спільного предка.

Присутність “дідуха” навіювала відчуття затишку й урочистості. За віруваннями дайбожичів, “дідух” був покровителем роду, своєрідним богом духів (душ) усіх, хто відійшов від родини, через нього здійснювався духовний зв’язок між предками та нащадками. Якщо господарі дотримувалися давніх традицій — поважали старших, берегли пам’ять свого роду, шанувалися між собою, передавали у спадок духовні обереги, — то духи предків, освячені поважним “дідухом”, оберігали родину від злих і нечистих сил. На жаль, нині обряди, пов’язані з “дідухом” майже втрачені.

3

Створення дідуха за схемою-поясненням (підр. с. 9, завд. 7).

Матеріали та обладнання:

Сніп пашниці (жита, пшениці, льону або проса), сухоцвіт (деревій, звіробій, мак, верес), груба нитка, ножиці.

  1. Зберіть колоски й сухоцвіти в букет. Міцно обкрутіть стебла ниткою, починаючи від суцвіття (ця частина має бути приблизно 10 сантиметрів завдовжки).
  2. Для складання дідуха необхідно 12 пучечків колосків і сухоцвітів. Верхній має бути найпишнішим.
  3. До центрального великого пучка по черзі прикладайте менші й міцно обкручуйте їх ниткою. Сформуйте “хлібне дерево”.
  4. Жмут соломи, що залишився знизу, обріжте і розділіть на три частини — “ніжки”. Кожну обмотайте ниткою. Коли “ноги” готові — підріжте їх іще раз, вирівнюючи.

Методичні поради

Цю роботу можна виконати в групах. У кожної групи вийде свій дідух. А можна зробити один усім класом.

12. Підсумок

 

Рефлексія.

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Що нового ви дізналися під час нашої подорожі?
  • Про що вам хочеться розповісти вдома?


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної