Дистанційні уроки
за підручником “Я досліджую світ” для 2 класу
(О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко)

Прочитайте віршик.

Ми зараз далеко одне від одного, тому ранкове коло буде уявним. Заплющте очі, уявіть себе в ранковому колі, потисніть руку однокласникам та однокласницям і скажіть їм щось приємне. Уявіть, що сказали вони вам.

А після уроку у вільний час чи завтра перед уроками можете подзвонити однокласникам / однокласницям і висловити їм те, що задумали. Буде онлайнове тепле коло.

• Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
• Яким, на вашу думку, він має бути?
• А якими на уроці маєте бути ви?

Отже, сподіваюся, ми разом проведемо цікаве, творче, корисне заняття, на якому кожен з вас відкриє для себе багато нового.

Прочитайте оповідання та обговоріть його з однокласниками й однокласницями.

— Сашко, дай, будь ласка, гумку, — звертається Наталя до свого сусіда по парті.

— Це моя!

Наталя бере в руки пенал.

— Це мій! — вириває пенал Сашко. Дівчинка кладе свій портфель на парту.

— Ти чого на мою половину полізла?! — кричить він. Схопив крейду і — р-раз! — на блискучій поверхні — біла риска.

— Сюди не лізь, — наказав, — це кордон.

І повелося: кожного ранку Сашко малював той кордон. “Аж поки не попросить, щоб відсадили, — так думав собі. — Не буду з дівчиськом сидіти”.

Черкнув крейдою і того дня. Потім відсунув Наталині книжки й зошити за “кордон” і став витягувати свої речі. Відкрив пенал, а ручки немає. Де ж вона поділася? Нишпорить у парті — немає. Поліз під парту — може, впала. Ні, немає. А Наталя тим часом узяла свою запасну ручку та й поклала на парту — хитро так, на самісінький “кордон”. Побачив Сашко ручку, взяв та й пише… Викликала вчителька Наталю до дошки, а Сашко ж тим часом потихеньку-потихеньку — і витер крейду.

Повертається Наталя на місце — чиста парта.

• Яким був Сашко спочатку? Чому намалював кордон?
• Коли хлопчик зрозумів свою помилку?
• Як ви гадаєте, що допомогло Сашкові зрозуміти, що кордон недоречний? Свої думки підтверджуйте словами оповідання.
• Поміркуйте, як по-іншому можна назвати це оповідання.

Зателефонуйте однокласнику чи однокласниці та інсценуйте діалог, який міг відбутися між Фліпом і Данилком (завдання 1 підручника, с. 81). Дайте пораду Іринці.

Розгляньте схему особистого простору в підручнику на с. 81 (завдання 2).

• Хто знаходиться в центрі схеми?

  Перевірте себе

  Я.
• Хто оточує вас?

  Перевірте себе

  Сім’я.
• Хто на схемі далі від усіх? Як гадаєте, чому так?

  Перевірте себе

  Незнайомці.

Уважно прочитайте про тих, хто входить у наш простір.

Я, особистий простір

Отже, фіолетове перше і найголовніше коло — це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, і тільки ми самі можемо вирішувати, хто може перебувати близько до нас, торкатися. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь з будь-якого оточення заподіює нам дискомфорт (неважливо — дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає “поцілувати тітку в щічку”), ми не повинні соромитися сказати про це — і сказати “ні”, “стоп”.

Сім’я

Це коло нашої сім’ї і тих, кого ми любимо. Повага, довіра і любов — ось за цими ознаками ми визначаємо, хто відноситься до цього кола, хто найближчий нам. Але потрібно пам’ятати, що ми не маємо нехтувати особистим простором і також маємо поважати простір наших близьких.

Друзі

Коло наших друзів і тих, з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає в себе багато речей. Наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі та іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі, повазі. І такі прояви, як обійми, повинні бути засновані на взаємній згоді. Важливо розуміти, що не всі діти в класі можуть поводитися, як твої друзі. І батькам слід обговорити з дітьми — за якими критеріями ми визначаємо друзів і як самі маємо поводитися з ними.

Знайомі

Коло знайомих, тобто ті, кому ми махаємо рукою під час зустрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близько. Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків. Обговоріть з дитиною соціальні норми, різні типи знайомих і також правила безпеки. Різницю між близькими і просто знайомими людьми. Дистанція у стосунках, яку і вони і ми повинні поважати.

Служба допомоги

Ці люди можуть допомогти нам, коли це необхідно, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медсестри та лікарі. Обговоріть з дитиною, в яких ситуаціях, у кого шукати допомоги. Необхідно зауважити, що в цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення і що вони допомагають в разі небезпеки.

Незнайомці

Ми не знаємо цих людей (навіть якщо вони кажуть, що знають нас, — це неважливо). Не всі чужі люди погані, але оскільки ми незнайомі, то не знаємо, погана людина перед нами чи хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, нічого не розповідаємо про себе чи близьких. Не відповідаємо на запитання. Ніколи не йдемо нікуди з ними і не сідаємо в машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо “шукати песика” і не допомагаємо знайти вулицю, тому що дорослі ніколи не повинні просити допомоги в тих, хто молодший і слабший за них.

Висновок. Якщо хтось поводиться неправильно, на твою думку, ти повинен розповісти іншим дорослим — батькам, вчителям. Ніхто не може торкатися до тебе без твоєї згоди. (Ти теж не маєш права втручатися в чужий особистий простір без дозволу.) І якщо тебе не зрозуміли з першого разу, ти повинен повторювати, поки тебе не почують, поки не зрозуміють і не допоможуть. Ти не маєш шукати рішення самостійно, ти не маєш приховувати, тобі не слід соромитися. Не бійся говорити. Не бійся питати.

Розгорніть робочий зошит на с. 41 і виконайте завдання 1.

• Створіть схему свого особистого простору.

Встаньте і порухайтеся, як вам зараз хочеться. Можете увімкнути приємну для вас музику.

Твій час — для тебе

Іноді мені хочеться побути наодинці із собою і своїми думками. Але мої старші сестри ставляться до мене, як до дитини. Вони хочуть знати все! Не те, щоб щось я від них приховувала, але не відчуваю потреби всім ділитися з ними. (Еллісон)

• Чому, на вашу думку, сестри ставляться до Еллісон, як до дитини?
• Як Еллісон може дати зрозуміти сестрам, що вона потребує особистого простору?
• Що зробили б ви на місці Еллісон?

Твоя кімната

Коли в мене видався реально важкий день, я просто хочу, щоб мені дали спокій. Звичайно чудово, коли батьки цікавляться тобою. Але часом саме тоді, коли хочеться побути самому. Вони без стуку вриваються в мою кімнату. (Марк)

• Як ви думаєте, чи батьки Марка хвилюються за нього?
• Якщо так, то що в поведінці Марка хвилює батьків?
• Що б ви зробили, щоб батьки вам більше довіряли?

Ваш телефон

Як тільки я залишала телефон на видному місці, мама завжди брала і перечитувала повідомлення. Якось вона заблокувала номер телефону моєї подруги, яка, на її думку, погано на мене впливала. (Надін)

• Як ви думаєте, чи мама Надін хвилювалася за неї?
• Якщо так, то що в поведінці Надін змушувало маму хвилюватися?
• Що зробили б ви на місці Надін, щоб мама більше вам довіряла?

Розгорніть робочий зошит на с. 41 і виконайте завдання 2.

• Чи треба поважати особистий простір інших людей? Чому?

Візьміть будь-який конструктор або підручні матеріали. Сконструюйте власну кімнату (власний куточок у квартирі). Сфотографуйте свою роботу, надішліть іншим дітям і розкажіть їм про меблі, їх розташування, про обов’язки у власній кімнаті.

Запитання

• Що вважаєте особистим простором?
• Чи може власна кімната бути особистим простором?
• Якою є ваша кімната? Опишіть її.
• Чи є у вас обов’язки з догляду за кімнатою? Які саме?

Оберіть одне із речень і продовжте його. Запишіть свої враження у зошит.

• Сьогодні я дізнався / дізналася про…
• Мені було цікаво дізнаватися про…
• Я навчився / навчилася…