“Мої враження”.

Поділіться своїми враженнями від спостережень за природою сьогодні вранці й продовжте речення: “Доброго ранку! Мене сьогодні вразило…”.

Пригадайте, про що ми говорили на попередніх уроках і продовжте речення.

Прочитайте оповідання і обговоріть його (див. роздруківку “Працюємо чарівниками”).

Запитання до дітей:

• Що нового ви дізналися про визначення погоди?
• Хто такі синоптики?
• Поясніть, чому робота спостерігачів нелегка?
• Хто або що може виконувати роль спостерігача?

Спробуйте передбачити, про що ми сьогодні будемо говорити.

Ми продовжимо подорож Херсонською областю і завітаємо до унікальної місцини — Арабатської стрілки. З’ясуємо, у чому її унікальність. А ще під час мандрівки дізнаємося, хто такі синоптики та як вони визначають погоду.

• Як ви зрозуміли, у чому ж унікальність Арабатської стрілки?
• Які факти вас зацікавили / здивували?
• Що нового ви дізналися про сіль?

Денис розповів хрещеним, що мріє навчитися плавати. Що із запланованого хлопчиком дасть змогу здійснити задумане? Розкажіть (підр. с. 93, завд. 4).

• А яка мрія є у вас? Поміркуйте, що ви маєте зробити для її втілення.

Денис разом із дорослими замовив в інтернеті окуляри й шапочку. Яка вартість цієї покупки? (підр. с. 93, завд. 5).

Хрещені батьки Дениса запропонували поїхати у вихідні на Арабатську стрілку, якщо буде гарна погода. Денис поцікавився, як синоптики її визначають. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання хлопчика (підр. с. 93, завд. 3).

Прочитайте і поміркуйте

Атмосферні процеси вивчає наука метеорологія. Понад століття діє світова мережа метеорологічних станцій — їх близько 10 тисяч.

В останні десятиліття для вивчення атмосфери використовують радіозонди, метеорологічні ракети й супутники. Радіозонди застосовують для дослідження атмосфери на висоті до 30 км, вони обладнані невеликими, але дуже точними й чутливими приладами, що вимірюють температуру, тиск і вологість повітря, а також радіопередавачами. За матеріалами, переданими радіозондом, складають карти стану атмосфери на різних висотах.

У метеорологічній ракеті розміщені прилади для вимірювання атмосферного тиску й збору інших відомостей, наприклад, про склад повітря у верхніх шарах атмосфери. Метеосупутники працюють на орбітах, звідки вони постійно ведуть зйомку хмарного покриття нашої планети, передають інформацію про стан нижніх шарів атмосфери.

Метеорологи ведуть постійні спостереження за атмосферою Землі, здійснюють вимірювання й збирають інформацію про стан атмосфери. Потім матеріали передають у центри Всесвітньої служби погоди, розташовані у Вашингтоні, Москві й Мельбурні. Сюди ж надходять відомості зі спеціальних буйкових станцій, розташованих у Південній півкулі, з наукових і торговельних суден, пасажирських літаків. У центрах Всесвітньої служби погоди двічі на добу вся отримана інформація обробляється на спеціальній апаратурі, аналізується для підготовки прогнозу погоди.

Прогноз погоди складають синоптики: вони систематизують отримані від метеорологів відомості, а результати заносять на синоптичну карту.

• Хто такі гідрометеорологи?
• Що гідрометеорологи роблять на метеостанції?
• Які прилади допомагають їм у роботі?

Під час мандрівки на Арабатську стрілку Денис побачив дивні прилади. Хрещена пояснила хлопчикові, як вони працюють. Здогадайтеся, який прилад зображено на кожній фотографії (підр. с. 94, завд. 7).

Прочитайте твердження. Оберіть лише істинні. Поясніть свій вибір (підр. с. 94, завд. 8).

Рефлексія.

• З яким настроєм ви закінчуєте урок?
• Про який унікальний куточок Херсонщини дізналися?

Вправа “5 слів”.

Запишіть у зошит 5 слів, які пов’язані з темою сьогоднішнього уроку. Поясніть свій вибір.