ТЕМА 8. Погода

ТИЖДЕНЬ 3. ПРИГОДА 3. Золоте й солодке

УРОК 20. Знайомтесь: Черкащина.
Які природні явища бувають небезпечними?

Мета

  • продовжити ознайомлювати дітей із містами та областями України;
  • поглибити знання про Черкаську область;
  • навчити знаходити Черкаську область на мапі України;
  • ознайомити із символами Черкаської області;
  • розширити знання про історичне минуле України;
  • формувати вміння висловлювати власну думку;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • удосконалювати вміння працювати з простим медіатекстом;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • розвивати самостійне мислення, уміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати бережне ставлення до братів наших менших, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина вітається та звертається до інших, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • проявляє ініціативу, продуктивно співпрацює з членами групи, точно висловлює думки під час спільної навчально-пізнавальної діяльності;
  • знає розташування Черкаської області на мапі України;
  • знає символи Черкаської області.

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Пальчикова гра “Доброго ранку”.

Пригадаймо наше привітання за допомогою пальчиків.

2. Вправа “Продовж речення”

 

Пригадайте тему вчорашнього уроку і продовжте речення.

Вчора я дізнався / дізналася…
Мені було цікаво…
Мене здивувало…
Тепер я знаю…

Методичні поради

Виконайте цю вправу ланцюжком. Попросіть кожну дитину обрати й закінчити одне з речень. Так діти активізують свої знання з теми, а вчитель зрозуміє, що вони запам’ятали з попереднього уроку.

3. Вправа “Третій зайвий”

 

Подумки закресліть кожну третю букву і прочитайте слово.

Чеуркоащіинса

  • Яке слово у вас вийшло?
  • Як ви думаєте, чому?

4. Повідомлення теми

 

Ми вирушаємо у подорож і відкриємо для себе скарбницю невигаданої історії Черкащини. Дізнаємося, чим славиться ця область.

5. Перегляд відео “Черкащина. Тут починається Україна”

 

Можливо, хтось із вас був на Черкащині? А в декого можуть там бути родичі. Пригадайте, що ви вже знаєте про Черкаську область, а потім подивіться відео, щоб доповнити знання.

  • Що ви дізналися про Черкаську область?
  • Чи захотілося дізнатися більше?

6. Віртуальна подорож Черкаською областю

1

Робота з адміністративною мапою України (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).

  • Знайдіть на мапі Черкаську область. У якій частині України вона розташована?
  • З якими областями вона межує?
  • Яке місто є обласним центром Черкаської області?

Інформація для вчителя

Черкаська область розташована в центральній частині України, у басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями.

Простягнулася з південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Черкащина є осередком визначних пам’яток, які відображають історію не тільки краю, а й мають надзвичайно важливе значення для вивчення історії Європи та світу.

Нині на Черкащині налічується 8 історико-культурних заповідників, 39 державних музеїв, 1552 пам’ятки історії, 184 пам’ятки архітектури й 7169 археологічних пам’яток.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Робота з контурною мапою (зош. с. 51, завд. 4).

  • Знайдіть на контурній мапі Черкаську область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр.

3

Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символіка Черкаської області”).

Подивіться на герб і прапор Черкаської області. Що на них зображено? Як думаєте, що це може символізувати?

Малий герб: у блакитному полі круглий золотий сонячний диск. Навколо нього розміщено три стебла пшениці немовби в русі.

Великий герб: складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. У нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву.

Значення символів:

  • булава та шабля символізують славне козацьке минуле Черкащини, державотворчу діяльність гетьмана Богдана Хмельницького;
  • лавр — символ слави;
  • волюти (архітектурні елементи у формі завитків з кругом у центрі) — праісторія зародження і розвиток;
  • калина — найпоширеніший рослинний символ, образ української ментальності;
  • портрет Т. Г. Шевченка — символ України, гордість і слава краю;
  • дуб — символ сили і незламності, жолуді — символ надії на зростання і прогрес.

Прапор Черкаської області — це прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь, гідність. У центрі полотнища розміщено зображення герба.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

7. Фізкультхвилинка “Україно, ми твоя надія”

 

Відпочиньте. Порухайтесь у веселому українському таночку.

8. Перегляд відео “Черкащина”

  • Що нового ви дізналися про Черкащину?
  • Яка інформація здивувала / зацікавила?
  • Які куточки Черкащини захотілося відвідати?

9. Фотоколаж “Найкращі місця Черкащини”

 

На Черкащині є багато цікавих місцин, куди можна поїхати на вихідних і провести час не гірше, ніж на пляжах Туреччини. Відвідування цих пам’яток подарує нові враження та неабиякий заряд енергії.

Методичні поради

Це завдання можна провести у групах або спільно всім класом. Заздалегідь приготуйте ватман (для класу) або аркуші формату А3 (за кількістю груп), роздруківки світлин і фотострічок (див. роздруківку “Фотоколаж «Найкращі місця Черкащини»”). Діти роздивляються світлини, шукають підписи і підклеюють світлину з підписом у кадр плівки. Пояснюють, чому обрали такий підпис.

Розпитайте дітей, що вони знають про місця на фото, а потім скористайтеся інформацією для вчителя і після створення колажу розкажіть дітям про ці унікальні місця Черкащини.

Інформація для вчителя

Тясминський каньйон в Кам’янці — ландшафтний заказник місцевого значення. Круті, практично прямі скелі на лівому березі р. Тясмин піднімаються вгору подекуди на 12-15 м. Дивовижне поєднання річки, каміння, лісів і степів утворює мальовничі пейзажі.

Озеро Бучак. На місці нижнього котловану недобудованої Канівської ГАЕС дивом утворилося незвичайної краси озеро з чистою водою, яке має глибину близько тридцяти метрів і заповнюється не дніпровською водою, а підземними джерелами. Тому навіть у спекотне літо вода в озері прохолодна.

Археологи стверджують, що тут були стоянки первісних людей, є багато знахідок трипільської доби, а з розташованого неподалік колодязя Рожени, за повір’ям, пили воду перші руські князі.

Буцький каньон (Вир) — приголомшливий каньйон, утворений високими скелястими берегами р. Гірський Тікич. Річка прорізала собі русло в гранітних відкладеннях, вік яких близько 2 млрд. років. Каньйон вузький (20-40 м), глибокий (до 20 м), звивистий і довгий (близько 1 км).

Парк “Софіївка” — шедевр садово-паркового мистецтва світового рівня, зразок пейзажної композиції води, землі, архітектурних споруд і скульптур у романтичному стилі з використанням сюжетів римської і грецької міфології. Закладений у 1796 р. графом Станіславом-Феліксом Потоцьким і подарований на день народження його дружині, красуні-грекині Софії в 1802 р.

Холодний Яр – історична місцевість уздовж однієї з приток р. Тясмин. Там є ціла система ярів, пагорбів і балок, вкритих реліктовим листяним лісом площею 7 тис. га. У Холодному Ярі росте багато рідкісних рослин. Тут знайдені сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської.

Дуб Максима Залізняка в Холодному Ярі – один із найстаріших дубів в Україні: йому близько 1200 років. Це найбільше в Україні й одне з десяти найбільших у Європі дерев. Його діаметр — 8,9 м, висота — 24 м. Стовбур шість разів вражали блискавки. Під його кроною відпочивали Б. Хмельницький, С. Наливайко, Т. Шевченко, проте названий він ім’ям М. Залізняка — ватажка гайдамацького повстання, яке відбулося в цих місцях.

“Козацькі землі України” — історико-етнографічний музей-заповідник, який у 2006 р. заснував мистецтвознавець, історик, художник В. Недяк на кошти Шевченківської премії, яку він отримав за книжку “Україна — козацька держава”. У музейній експозиції представлена велика етнографічна колекція. Виставлено кілька автентичних половецьких (скіфських) баб. Вівці, корови, кози, кролі, коні, воли і буйвол пасуться на спеціально засіяній ділянці степу.

Заповідник “Трипільська культура” — поселення-гігант, на базі якого в 2003 р. створено Державний історико-культурний заповідник площею 450 га. Це найвідоміше поселення людей того часу — тут мешкало до 15 тис. людей, як у невеличкому містечку.

Зараз у складі заповідника 11 городищ у межах Тальнівського, Уманського та Звенигородського районів. У Легедзиному створено Музей поселень-гігантів, де представлена трипільська кераміка та інші знахідки.

Козацький хутір — етнографічно-туристичний комплекс неподалік від Чигирина відтворює колорит українського села козацької доби.

Миколаївська церква XVIII ст. перенесена сюди з села Драбівці Золотоніського р-ну. Її оточують типові сільські хати: будинок старости, будинок священика, шинок, господарські будівлі. А в центрі села споруджується Музей млинової справи. Тут зібрані 14 вітряних млинів з усіх регіонів України.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

10. Підсумок

1

Рефлексія.

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Які унікальні місця Черкащини вас сьогодні вразили? Чим?

2

Вправа “Смс-повідомлення” (див. роздруківку “Смс-повідомлення”).

Написшіть смс-повідомлення своїм друзям чи рідним про те, що нового й цікавого ви дізналися з нашої сьогоднішньої подорожі.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної