ТЕМА 8. Погода
ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Диво-зернятко
УРОК 5. Чи можна передбачити погоду?
Що таке погода?
Мета
- продовжити ознайомлювати дітей із містами та областями України;
- навчати спостерігати за погодою свого краю, перевіряти народні прикмети передбачення погоди;
- вчити дітей усвідомлено, виразно читати прозові твори, розвивати вміння аналізувати тексти;
- збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
- активізувати пізнавальну діяльність дітей;
- розвивати самостійне мислення, уміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
- виховувати інтерес до пізнання природи, працелюбність, естетичний смак.
Очікувані результати навчання
- дитина вітається та звертається до інших, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
- об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
- висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
- підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
- зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
- ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
- наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
- робить висновки зі спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно;
- систематизує та узагальнює інформацію;
- уміє визначати погоду за народними прикметами.
Обладнання
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 2);
- робочий зошит № 2 “Я досліджую світ”;
- роздруківки “Сонечко”, “Збери прикмети”;
- звичайний зошит.
Методичні поради
У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
|
|
На дошці малюнок сонечка (див. роздруківку “Сонечко”). Усміхніться у відповідь сонечку, одне одному та висловимо впевненість у собі, своїх знаннях. Мені все вдасться на уроці.
|
2. Вправа “Прочитай і відгадай”
|
|
Прочитайте вірш-загадку. Поміркуйте, про яку принцесу йдеться у вірші. Поясніть свою думку. На блакитних тихих плесах
|
3. Повідомлення теми уроку
Життя кожного з нас певною мірою залежить від погоди. Цікаво, якою буде погода завтра? У неділю? Влітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря. Перш ніж вчені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні ми з’ясуємо, чому погода така мінлива та як її передбачити. |
4. Вправа “Склади і запиши”
|
|
Складіть і запишіть сенкан зі словом “погода” (зош. с. 44, завд. 1). 
|
5. Вправа “Розкажи”
|
|
Розкажіть одне одному про те, яка погода вам найбільше до душі.
|
6. Перегляд відео “Херсон з висоти пташиного польоту”
|
|
Пригадайте, якою областю ми подорожуємо разом із жевжиками. Яке місто є обласним центром цієї області? Подивіться, який вигляд має це місто з висоти пташиного польоту.
|
7. Фізкультхвилинка “Райдуга”
|
|
8. Вправа “Дай відповідь”
|
|
Херсон — місто на правому березі Дніпра. Щоранку Юрко і Соломія прогулювалися набережною, милуючись чудовими краєвидами. Щодня впродовж місяця Юрко фіксував температуру повітря. Потім хлопчик побудував графік. Розгляньте його і дайте відповіді на запитання (підр. с. 90, завд. 4). 
|
9. Розповідь учителя “Народні прикмети”
|
|
Ще до того, як з’явилася метеорологія, наші предки намагалися передбачати погоду. Основою народних прикмет ставали різноманітні фактори: поведінка птахів, напрям вітру, прозорість неба, його колір під час заходу сонця та на світанку. Такі “прогнози” були цілком природними, адже основним завданням людей було вберегти посіви від заморозків та інших несприятливих погодних умов і зібрати добрий врожай. Сучасні метеорологи ставляться до більшості народних прикмет із гумором, вважають їх частиною народного фольклору. Однак деякі з цих прикмет мають наукове обґрунтування. Наприклад, прикмети, пов’язані з поведінкою рослин: зацвіла фіалка — сій моркву і петрушку, якщо лист берези розгорнеться повністю — можна садити картоплю. Такі прикмети пов’язані з реакцією рослин на зміну температури й вологості в навколишньому середовищі. |
10. Вправа “Збери прикмети”
|
|
Складіть із слів на картках народні прикмети (див. роздруківку “Збери прикмети”). ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
Методичні поради |
|
11. Перегляд презентації “Народні прикмети”
|
12. Онлайн-вправа “Народні прикмети про погоду”
|
|
Аби вберегти себе від неочікуваної зміни погоди, люди з давніх-давен навчилися передбачати те, що може статися, аби встигнути підготуватися. Чи знаєте ви найпопулярніші народні прикмети? ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ |
13. Підсумок
|
|
Рефлексія.
|
14. Домашнє завдання
|
|
Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються вони? Чому? |
Методичні поради |
|