Метою роботи з цим висловлюванням є формування в учнів 8 класу розуміння взаємозв’язку між свободою та відповідальністю, розвиток критичного мислення, морально-етичне судження, здатність аналізувати висловлювання та співвідносити його з власним досвідом.

Цитата Зигмунда Фройда — надзвичайно влучна для порушення теми особистої свободи та відповідальності. Вона містить елемент парадоксу, який стимулює учнів до глибшого осмислення: чому свободи, здавалося б, прагнуть усі, але водночас багато хто її уникає?

Варто зауважити, що робота з такими висловлюваннями має бути не лише інтелектуальною, а й емоційно значущою для учнів. Це дає можливість формувати не тільки громадянську, моральну, соціальну, а й особистісну компетентність, передбачену сучасними освітніми стандартами.

Дидактичний потенціал висловлювання:

1. Свобода як усвідомлений вибір. У висловлюванні закладено ідею, що свобода — це не анархія чи вседозволеність, а здатність людини приймати рішення та відповідати за їх наслідки.
2. Відповідальність як складник свободи. Учні мають усвідомити, що кожен вибір має певні наслідки — для себе та для інших. І уникнення відповідальності веде до втрати особистої свободи.
3. Страх перед свободою. Це важлива психологічна і соціальна тема для підлітків, які часто перебувають на межі бажання бути самостійними та страху перед цією самостійністю.

Методичні поради

Створіть моральну дилему. Запропонуйте учням ситуацію вибору (наприклад залишити друга в складній ситуації чи порушити правила заради нього). Запитайте: хто вільніший — той, хто робить вибір, чи той, хто підкоряється?

Застосуйте метод сократівської бесіди. Ставте уточнювальні запитання: “Що таке свобода?”, “Чи можна бути вільним у школі?”, “Чи завжди відповідальність — це тягар?”.

Залучайте особистий досвід учнів. Дайте можливість кожному пригадати момент, коли він/вона відчув/відчула і свободу, і відповідальність. Це активізує досвід підлітків і ціннісне мислення.

Використовуйте інтерактив. Наприклад, вправа “лінія думки”: учні стають у ряд залежно від того, наскільки погоджуються з висловлюванням. Потім обґрунтовують свою позицію.

Після роботи з висловлюванням учні усвідомлюють зміст поняття свободи як права й обов’язку; розуміють, що відповідальність є обов’язковою частиною морального вибору; демонструють готовність робити свідомий вибір і відповідати за нього; співвідносять абстрактну ідею з конкретними прикладами зі свого життя.

Отже, цитата Зигмунда Фройда — не лише вдала стартова точка для розмови, а й інструмент для формування в учнів самостійного етичного мислення, що є основою громадянської зрілості.

Завдання належить до візуально-асоціативних методик, що сприяють розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту та рефлексії. Воно дає змогу учням не просто дати визначення поняття “свобода”, а й побачити його багатовимірність, сформулювати особисте ставлення та виявити можливі хибні уявлення.

Методичні цілі

• активізувати попередній досвід підлітків і уявлення про свободу;
• навчити розрізняти істинну свободу від псевдосвободи або вседозволеності;
• розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, аналізувати та аргументувати;
• стимулювати партнерську взаємодію.

Послідовність виконання завдання

1. Вмикаємо асоціативне мислення: учні називають або обирають асоціації до поняття “свобода”.
2. Критичне осмислення: учні аналізують запропоноване дерево асоціацій, виділяють слабкі або хибні асоціації, аргументують свою думку.
3. Творча діяльність: учні створюють власне дерево (індивідуально, парами чи малими групами).

Методичні поради

• Використовуйте техніку “Think — Pair — Share (Подумай — Обговори в парі — Поділися)”.
• Заохочуйте учнів наводити приклади з життя, медіа, історії чи літератури.
• Якщо в підлітків високий рівень рефлексії, обговоріть також, які з асоціацій відображають соціальний, моральний, емоційний чи правовий аспект свободи.

Отже, завдання не лише актуалізує тему уроку, а й допомагає учням перейти від емоційного до раціонального осмислення поняття “свобода”, розпочати роботу над розумінням відповідальності та внутрішніх цінностей. Її варто використовувати на початку теми або як рефлексію до вивченого.

Епізод 1. Сімба порушує заборону та тікає на територію гієн (кладовище слонів). Сімба знає, що йому заборонено йти на територію гієн, але через цікавість і бажання довести свою сміливість вирішує піти туди з Налою.

• Чому Сімба вирішив порушити заборону?
• Чи був це прояв свободи? Поясніть відповідь.
• Як ви думаєте, Сімба діяв самостійно чи під впливом когось? Кого саме?
• Які наслідки мав його вибір?
• Як би ви вчинили на його місці?
• Чи несе Сімба відповідальність за вчинене?
• Як цей епізод допомагає зрозуміти, що свобода — це не лише “можу”, а й “маю відповідати”?

Епізод 2. Сімба потрапляє у стадо антилоп (пастка, влаштована Скаром). Сімба опиняється в небезпеці через пастку, яку влаштував Скар. Хоча цей момент не був результатом прямого вибору Сімби, він стає жертвою маніпуляції.

• Чи був у Сімби вибір у цій ситуації?
• Чи можемо ми сказати, що це наслідок попередніх рішень?
• Як ця подія вплинула на нього — його погляди, почуття провини, страх?
• Як змінився Сімба після цього випадку?
• Чи можна сказати, що свобода — це також вміння розпізнавати маніпуляцію?
• Як пов’язані події з відповідальністю, яку Сімба з часом бере на себе?
• Який висновок ми можемо зробити з цієї ситуації про свободу вибору та  довіру?

Порада. Після обговорення можна запропонувати учням дати відповідь на запитання “Чи можна вважати Сімбу вільним у цих ситуаціях? Чому так/ні?” письмово, у вигляді короткого есе.

Висновок. Свобода — це не просто робити все, що хочеш, а й нести відповідальність за свої рішення та їх наслідки.

Цей фрагмент уроку має високий освітній потенціал, адже дає змогу учням критично осмислити парадоксальну природу свободи: з одного боку, вона є фундаментальним правом і ознакою людської гідності, з іншого — завжди обмежена (фізичними, правовими, соціальними, моральними кордонами).

Методична мета: сформувати уявлення про межі свободи як простір усвідомленого вибору, а не хаосу чи анархії; розвивати аналітичне мислення через протиставлення абсолютної та реальної свободи; формувати правову та громадянську компетентність через ознайомлення з конституційним трактуванням свободи; розвивати ціннісно-змістову сферу особистості: відповідальність, повагу до прав інших, моральні орієнтири.

Ключові методичні акценти:

• Під час роботи з поняттям “абсолютна свобода” важливо спровокувати сумнів: чи є вона взагалі? І якщо ні, то якою може бути реальна свобода?
• Доцільно порівняти природні обмеження (біологічні потреби) та соціальні (закони, норми, інтереси інших).
• Сформулювати разом з учнями висновок, що свобода — це внутрішня здатність діяти усвідомлено, з урахуванням обставин, законів, потреб інших.

Рекомендовані прийоми:

• Мозковий штурм “Що означає бути по-справжньому вільним?” — далі зіставлення з біологічними та соціальними фактами.
• Робота в групах: обговорення вислову “Свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого”.
• Правовий контекст: ознайомлення з конституційною нормою свободи в Україні — як приклад реальних рамок свободи у правовій державі.

Висновок: людина не  може бути абсолютно вільною, але вона має можливість вибирати в межах реальності. Саме це — ознака зрілої, відповідальної особистості. Свобода — це не втеча від правил, а усвідомлений вибір у межах, які дають змогу нормально співіснувати з іншими.

У межах уроків про свободу і відповідальність важливо диференціювати поняття.

• Свобода — це категорія соціальна та юридична. Вона регулюється правами людини, законами, етичними нормами.
• Воля — категорія психологічна. Вона пов’язана з особистісною здатністю до саморегуляції, прийняття рішення й подолання внутрішніх бар’єрів.

Навчальна мета:

• Пояснити учням, що свобода без волі — це лише потенціал.
• Розвивати здатність підлітків усвідомлювати межі свободи та значення сили волі для досягнення цілей.

Можна запропонувати учням обговорити, чи завжди свобода веде до позитивного результату без волі на прикладі життєвої ситуації — “У вас є свобода не вчити домашнє завдання, але завтра — контрольна. Як проявиться ваша воля?”

Якщо з певних причин учні не можуть шукати новітні статистичні дані, розгляньте з ними сучасну Конституцію України та Конституцію Пилипа Орлика (1710 рік).

Перед початком запитайте учнів “Коли ви почуваєтеся по-справжньому вільними?”. Після формулювання поняття “індекс свободи людини” — розгляньте з учнями по одному прикладу країн із високим і низьким показниками. Не оцінюйте рефлексивні фрази, але заохочуйте щирість і глибину думки.

Після опрацювання запитайте: “Чи можемо ми бути вільними без  відповідальності?”. Це створить міст до наступного етапу уроку — до  прав і обов’язків громадянина.

Для кращого розуміння питання свобод, запропонуйте учням знайти розглянути статті 22 і 35 Конституції України. Далі використайте відео про Пилипа Орлика та його Конституцію.

Конституцію Пилипа Орлика називають першим у світі договором між народом і владою, оскільки в ній описано, як має  діяти держава, щоб захищати права народу. Її було створено 5 квітня 1710 року, коли Пилип Орлик став гетьманом у вигнанні після поразки в Полтавській битві. Це не просто політичний документ — це  угода між гетьманом і народом.

Конституція Пилипа Орлика передбачала розподіл влади: гетьман не міг правити одноосібно — мусив радитися з козацькою старшиною. Забезпечувала права козацтва, захищала православну віру, забороняла безпідставні утиски селян. Була написана латинською та староукраїнською мовами. Вважається однією з перших конституцій у Європі — на 77 років раніше за Конституцію США (1787).

Цікаві факти:

• Конституція складалася з 16 статей, де йшлося про права козаків, церкви, суду, освіти та незалежність.
• У документі згадано, що Україна має бути незалежною від Москви, а також про підтримку європейських союзників.
• Пилип Орлик чітко визначив, що влада має служити народу, а не навпаки — це було революційним для свого часу.

Запропонуйте учням уявити, що вони складають конституцію для свого класу:

• Які права і обов’язки ви туди внесли б?
• Чи був Пилип Орлик патріотом? Як він діяв в інтересах України?
• Підготуйте мініпроєкт або створіть газету “Пилип Орлик — гетьман європейського масштабу”. Порівняйте його Конституцію з сучасною: що змінилося? А що залишилося?

Отже, Конституція Пилипа Орлика — це не просто документ минулого. Це приклад мрії про справедливу й незалежну Україну, яка жила в серці патріота навіть на чужині. Ідеї Орлика надихають нас і сьогодні — захищати свободу, поважати права інших і любити свою державу.

Робота над проблемним питанням “Як проявляється свобода вибору?” ідеально підходить для морально-етичної рефлексії, розвитку громадянської свідомості учнів та особистісної відповідальності.

При опрацюванні цього питання, важливо пояснити підліткам, що свобода має межі — закон, мораль, права інших. Сформувати уявлення про відповідальність за вибір. Навчити бачити зв’язок між особистим досвідом і конституційними цінностями.

Почати таку роботу можна із запитання: “Уявіть, що ви маєте вибір — збрехати, щоб уникнути покарання, або сказати правду і прийняти наслідки. Який варіант виберете і чому?”. Дайте учням 2–3 хвилини на пригадування власної ситуації. Залучіть їх до обговорення:

• Як ви відчуваєте себе після вибору?
• Чи змогли б ви зробити інакше?
• Чи був це вільний і відповідальний вибір?

Підкресліть зв’язок із Конституцією — свобода закріплена законом, але не безмежна.

Отже, свобода — це право вибирати, але справжня зрілість — це вміння вибирати відповідально.

Мета гри: сформувати уявлення учнів, що свобода завжди супроводжується відповідальністю, а вибір має наслідки — як для них, так і для оточення.

• Об’єднайте учнів у невеликі групи або пари.
• Кожна група вибирає ситуацію й обговорює найкращий варіант дії.
• Представник кожної команди виступає в ролі експерта токшоу, пояснюючи свій вибір.
• Рефлексія на кшталт:
  • “Я обрав / обрала цей варіант, бо …”
  • “Мій вибір покаже, що я …”
• Підбийте підсумки. Що нового ви зрозуміли про свободу? Чому свобода без відповідальності небезпечна?

• Пояснюйте ключові поняття через приклади з життя учнів, щоб вони відчули реальну важливість свободи та відповідальності.
• Застосуйте інтерактивні методи: рольові ігри, дискусії, групову роботу для кращого усвідомлення теми.
• Під час обговорення звертайте увагу на емоції учнів і стимулюйте висловлювати власну думку без страху помилки.
• Поясніть, що відповідальність — це не покарання, а сила і свобода вибору з урахуванням наслідків.
• Щоб зробити урок живим і захопливим, за можливості проведіть гру “Історично значуща зустріч супергероїв”.

Гра “Історично значуща зустріч супергероїв” (робота в групах)

Ідея: зустрічаються супергерої (Супермен, Спайдермен, Бетмен та інші), щоб обговорити, що для них означає відповідальність. Кожен супергерой розповідає про свій досвід відповідальності перед собою, іншими людьми і світом.

Завдання для учнів:

• Об’єднайтеся в групи — кожна група уособлює одного супергероя.
  • Обговоріть, як цей герой проявляє відповідальність перед собою, перед іншими, перед світом і людством.
• Складіть схему або карту, де будуть записані основні ідеї.
• Представте свої ідеї класу, пояснюючи вибір прикладів.

Свобода і відповідальність — нероздільні поняття, які  допомагають людині жити усвідомлено і гідно. Свобода дає можливість робити вибір, але цей вибір завжди має наслідки, за які ми відповідаємо перед собою, іншими людьми та суспільством. Усвідомлення своєї відповідальності допомагає контролювати свої дії, приймати правильні рішення і будувати гармонійні стосунки з тими, хто нас оточує. Лише тоді свобода стає справжньою силою, що робить нас не просто вільними, а й відповідальними членами суспільства.

Під час виконання завдань необхідно сформувати в учнів розуміння змісту поняття “цінність”, навчити розрізняти особисті й суспільні цінності, розвивати вміння аналізувати соціальні дані (на прикладі наведеної в підручнику на сторінці 19 діаграми).

Методи та прийоми

• Бесіда з елементами рефлексії: обговорити відмінність між змістом понять “цінність”, “мета” і “ціна”.
• Робота з діаграмою: учні описують, які цінності на діаграмі обрані більшістю, пояснюють, чому, на їхню думку, цінності розташовані саме так.
• Робота в групі “Моя трійка цінностей” — учні в групах обирають три найважливіші для себе цінності й обґрунтовують вибір.
• Завдання “Безцінне” — учні отримують на картках слова (наприклад, любов, довіра, чесність, свобода) і визначають, чи можна оцінити їх у грошах.

Усвідомлювати власні цінності — важливий крок до формування вільної, відповідальної та моральної особистості. Робота з реальними соціологічними даними розвиває критичне мислення та громадянську свідомість.

Орієнтовний приклад розв’язку завдання 2 в робочому зошиті.

Речі, які мають ціну (можна купити): телефон, одяг, квиток на концерт, їжа, квартира, комп’ютер.

Речі, які мають цінність (не продаються): дружба, любов, довіра, гідність, совість, свобода, життя людини.

Мають і ціну, і цінність (можна купити, але важливо як і навіщо): освіта (оплачується, але має велику внутрішню цінність), книжка, твори мистецтва, медична допомога, час, витрачений на близьких (можна ”виміряти” грошима, але цінність — у турботі).