Міркуємо та аналізуємо

Прочитайте висловлювання Лесі Українки:

• Як ви розумієте вислів Лесі Українки?
• Чому, на вашу думку, письменниця називає війну “найбільшим злом”?
• Які наслідки війни для людини, суспільства та держави?
• Чи можна виправдати війну будь-якими обставинами?
• Які приклади історії підтверджують справедливість цього вислову?
• Чи можна сказати, що війна руйнує не лише матеріальні цінності, а й духовний світ людини?
• Як ви вважаєте, чи завжди люди усвідомлюють зло війни до її початку?
• Яку роль відіграють митці, письменники й культурні діячі у засудженні війни?
• Чим відрізняється позиція Лесі Українки від думок інших мислителів чи філософів про війну?
• Які уроки сучасники можуть винести з цього висловлювання?

Довідка. Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Косач) — одна з найвидатніших українських письменниць. Вона стала символом сили духу й любові до Батьківщини. Леся з дитинства тяжко хворіла, але, попри біль і обмеження, ніколи не здавалася. Її слова “Без надії таки сподіваюсь” стали девізом мужності та внутрішньої стійкості.

Леся Українка була не лише поеткою, а й активною громадянкою, яка щиро любила Україну та боролася словом за її свободу. Вона писала про волю, боротьбу і незламність, адже вірила: навіть у найважчі часи народ має знаходити сили для відродження.

Її твори — це нагадування, що справжній патріотизм полягає у відданості рідному народові й готовності долати труднощі заради кращого майбутнього.

Пригадуємо

— Виконайте завдання 2 на сторінці 25 підручника. Пригадайте, які небезпеки може нести війна для людей і довкілля.

• Що може бути джерелами небезпек?
• У яких випадках воєнні дії призводять до надзвичайних ситуацій?
• Подивіться відео. Що дає вам відчуття надії — через які образи або сцени?
• Які моменти доводять, що життя триває, навіть коли складно?
• Які приклади в сюжеті показують, що війна — це не фініш, а лише складний етап життя?
• Що герої (або люди в кадрі) роблять, щоб зберегти внутрішню силу і продовжувати жити?
• Як цей сюжет надихає вас на конкретні дії або зміни у вашому житті?
• Що в ньому показано, що могло б допомогти людям знайти підтримку одне в одного?
• Як ви думаєте, що може стати “світлом у кінці тунелю” для людей після війни?
• Який образ чи сцена найбільше переконує: є шанс на відродження, на новий початок?
• Що в цьому сюжеті нагадує вам про те, що ми можемо це подолати?
• Яку позитивну нову історію (надію, розвиток, єднання) ви могли б створити на основі побаченого?

Пригадуємо та обговорюємо

— Перевіримо домашню роботу — коротке есе, як розвивати власну життєстійкість.

• Поміркуйте, чому в час війни життєстійкість може мати вирішальну роль.

Формулюємо тему уроку та його завдання

• Прочитайте назву параграфа на сторінці 25 підручника. Про що сьогодні говоритимемо?
• Прочитайте запитання, які буде розглянуто в цьому параграфі. Нагадуємо, вони містяться в підзаголовках.

• На яке з них ви готові відповісти зараз?
• Яке із запитань потребує найдокладнішого опрацювання?
• Яке запитання вас найбільше зацікавило?

Пригадуємо і класифікуємо

— Прочитайте текст на сторінці 25 підручника.

Війна створює небезпеку не лише для людей, а й для довкілля. Вона може зруйнувати будинки, дороги, школи, заводи, а також забруднити повітря, воду й ґрунти.

Воєнні дії часто стають причиною надзвичайних ситуацій — пожеж, аварій, епідемій, витоку небезпечних речовин. Надзвичайна ситуація (НС) — це порушення нормального життя людей, яке може призвести до втрат і шкоди для здоров’я чи природи.

За характером походження всі НС поділяють на чотири групи: техногенні, природні, соціальні та воєнні. Щоб попередити людей про небезпеку, використовують сигнал “Увага всім!” — уривчасте звучання сирени.

Сигнал “Увага всім”

Перегляньте відео і пригадайте, коли лунає такий сигнал. Як він називається? Чому він важливий?

• Які небезпеки для людей може нести війна?
• Як воєнні дії впливають на довкілля?
• Що може бути джерелами надзвичайних ситуацій?
• У яких випадках воєнні дії призводять до НС?
• Які наслідки для здоров’я та життя людей можуть мати надзвичайні ситуації?
• Чому аварії, пожежі чи епідемії вважаються причинами НС?
• Який сигнал попереджає населення про небезпеку?
• Як поділяють НС за характером походження?

Моделюємо засідання Міністерства з надзвичайних ситуацій (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 3 на сторінці 26 підручника.

Об’єднайтеся в чотири групи. Виконайте завдання 1 на сторінці 5 робочого зошита.

Проведемо засідання Міністерства з надзвичайних ситуацій. Кожна група — окремий підрозділ міністерства, від кожної групи потрібно обрати спікера, який і буде представляти свій підрозділ.

Складіть карту небезпек: намалюйте схему або таблицю з чотирма колонками (техногенні, природні, соціальні, воєнні НС). У кожну колонку впишіть приклади надзвичайних ситуацій, які ви знаєте.

Потім в парах або групах обговоріть: які з них можуть трапитися у вашій місцевості і як варто діяти, щоб убезпечити себе. До чого призводить кожний із цих видів НС? Доповніть схему. Спрогнозуйте можливі наслідки надзвичайних ситуацій.

Моделюємо офіс пресслужби Ради Безпеки ООН (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 2 на сторінці 5 робочого зошита.

А тепер ми з вами перетворимо клас на величезний офіс пресслужби Ради Безпеки ООН. Нам необхідно опрацювати наявну в інтернеті інформацію і підготувати доповідь. У нас будуть дві групи, доповідь від яких представлять 2 пресаташе.

— Прочитайте текст на сторінках 26-27 підручника. Виконайте завдання 4 на сторінці 27 підручника. Використовуючи інтернет-джерела, знайдіть інформацію про надзвичайні ситуації воєнного походження, що виникли внаслідок застосування зброї масового ураження та звичайної зброї, з погляду всесвітньої небезпеки.

Проведіть засідання, заслухайте виступ пресаташе та створіть інтелект-карту надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Зробіть висновки щодо наслідків таких подій.

Кроки до безпеки (робота парами)

— Уявіть, що ви подорожуєте в незнайомій місцевості без карти та компаса — будь-який крок може стати небезпечним. Так само і під час воєнних дій: знання простих правил безпеки допомагає врятувати життя та зменшити ризики для себе й оточення. Розуміння того, як діяти в критичній ситуації, робить нас не лише обачними, а й відповідальними за інших. Тож зараз зрозуміємо, які кроки слід зробити, щоб зберегти спокій, захистити себе і допомогти тим, хто поруч.

— Прочитайте текст на сторінках 27-28 підручника.

• Чому в зоні бойових дій небезпечно носити одяг із шевронами, емблемами, яскравими речами чи символікою?
• Які документи та додаткові записи обов'язково потрібно мати при собі? Чому важливо знати розташування найближчих сховищ та укриттів?
• З якої причини не можна повідомляти про свої плани малознайомим людям?
• Які ризики виникають, якщо перебувати поруч із військовою технікою чи фотографувати людей у формі?
• Як слід поводитися при зустрічі з військовими, навіть якщо незрозуміло, хто вони?
• Чому категорично заборонено підбирати зброю, боєприпаси чи невідомі предмети?
• Які дії потрібно виконати під час артилерійського обстрілу, якщо поблизу є укриття? А якщо його немає?
• Чому не можна пересуватися вночі в зоні бойових дій?
• Як можна допомогти іншим людям під час війни, якщо ви отримали важливу інформацію з офіційних джерел?

Відеоурок

— Виконайте завдання 5 на сторінці 28 підручника.

Відеоурок “Особиста безпека”

Гра “Мінібрейн-ринг” (робота групами)

— Прочитайте текст на сторінках 28-29 підручника.

А тепер закріпимо знання правил безпеки у форматі командної гри.

Правила проведення: ведучий (учитель) зачитує запитання, команди піднімають картку / дзвіночок, хто перший — той відповідає. За правильну відповідь — 1 бал, за доповнення відповіді — бонусний бал. Виграє команда з найбільшою кількістю балів.

Запитання:

• Що слід зробити, почувши сигнал повітряної тривоги?
• Де вдома можна сховатися під час стрілянини зі стрілецької зброї?
• Як правильно поводитися на вулиці, якщо почалася стрілянина?
• Чому небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків під час артилерійського чи мінометного обстрілу?
• Які місця підходять для схованки під час артобстрілу чи авіаційного бомбардування?
• Що потрібно зробити, якщо обстріл застав тебе в транспорті?
• Навіщо під час сильного вибуху затуляти вуха долонями та відкривати рот?
• Скільки часу варто залишатися в укритті після завершення обстрілу?
• Що означає “правило двох стін”?
• Коли можна залишати укриття під час ракетної чи дронової атаки?

Моделюємо дії (робота групами)

— Виконайте завдання 7 на сторінці 30 підручника.

Пригадуємо і вивчаємо нове

— Прочитайте текст на сторінці 30 підручника.

Досліджуємо: захисні споруди (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 3 на сторінці 5 робочого зошита.

• Чому влада ухвалює рішення про евакуацію мешканців території, де сталася надзвичайна ситуація?
• Які умови забезпечують безпеку людей під час руху евакуаційної колони?
• Чому важливо не відхилятися від маршруту під час евакуації?
• Яку допомогу отримують люди після прибуття в пункт призначення?
• Що може статися, якщо мешканці не дотримуються встановлених правил евакуації?

Ситуаційні завдання

— Розгляньте ситуації. Чи варто так діяти? Чому? Які правильні дії в подібних ситуаціях?

Ситуація 1. Під час евакуації одна родина вирішила поїхати власним маршрутом, щоб швидше дістатися до родичів. У результаті вони загубилися й опинилися в небезпечному районі.

• Поясніть, які правила було порушено та чим це могло загрожувати не лише родині, а й іншим учасникам евакуації.

Ситуація 2. Під час формування колони одна людина почала панікувати й закликати інших повернутися додому за речами. Декілька сімей замислилися, чи залишати колону.

• Запропонуйте дії, які допоможуть зберегти порядок і дисципліну в такій ситуації. Чому важливо швидко зупинити паніку?

Евакуація: крок за кроком

— Виконайте завдання 8-9 на сторінці 30 підручника.

Відеодовідка “Як підготуватися до евакуації”

Відеодовідка “Порядок дій під час проведення евакуації”

Види захисних споруд

— Прочитайте текст на сторінці 31 підручника.

Готуємо плакат (робота парами)

— Виконайте завдання 11 на сторінці 32 підручника.

Вимоги до облаштування укриттів

• Чому наведені вимоги важливі?

Досліджуємо мапу укриттів

— Виконайте завдання 12 на сторінці 32 підручника. Попрацюйте з мапою укриттів вашого населеного пункту.

• З’ясуйте, які укриття є у вашому житловому районі, до якого виду належить кожне з них.
• Виберіть найбезпечніше для себе укриття. Під час перебування в ньому перевірте, чи відповідає це укриття вимогам ДСНС. Зробіть висновок.

Пригадуємо

— Прочитайте текст на сторінці 32 підручника.

• Пригадайте, як треба діяти, якщо опинилися під завалами. Чому це важливо?

Досліджуємо інфографіку

— Виконайте завдання 13 на сторінці 32 підручника.

Інфографіка “Що робити, якщо трапився завал у будинку”

• Знання яких правил може врятувати життя людині, що опинилася під завалами? Прокоментуйте їх.
• Чи всі ці правила ви пригадали відразу? Який висновок для себе варто зробити?

Пригадаємо важливі моменти уроку

Прочитайте текст із підсумками параграфа на сторінці 32 підручника.

Онлайн-вправа “Дії під час евакуації”

Ще раз про запитання до параграфа

— Пригадайте ще раз питання, які розглядалися в цьому параграфі.

• На яке запитання ви були готові відповісти вже на початку уроку? Чи такою самою буде ваша відповідь зараз? Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи на всі запитання ми знайшли відповіді? Про що ще хочете дізнатися? Як саме ви це робитимете?

Виконайте завдання 6 на сторінці 30 підручника. Якщо виникли труднощі з відповідями на деякі питання, повторіть матеріал і виконайте вправу знову.

Онлайн-вправа “Дії під час обстрілів та бомбардувань”