— На попередньому уроці ми з’ясовували, що належить до засобів побутової хімії, наскільки вони небезпечні, як уберегтися від цієї небезпеки та що означають маркування на них.

• Розкажіть, для чого потрібна побутова хімія, де ми її використовуємо.

Вправа “Фішбоун”

Розкажіть, чим небезпечні засоби побутової хімії. Заповніть роздруківку “Фішбоун” (див. роздруківку “Фішбоун”).

Міни проти людей

Через війну в Україні заміновано багато територій. Тому треба бути максимально уважними й обережними. Пригадати важливу інформацію про міни у хвилинці безпеки допоможе хвилинка безпеки в § 25 “Взаємодія і співпраця”.

Але ми маємо знати ще більше, щоб не дати ворогу найменшого шансу. Тож перегляньте мультфільм “Незвичні метелики” та пригадайте, як можуть виглядати міни.

Пам’ятайте головне правило — НЕ ВАРТО пробувати самостійно знешкоджувати вибухівку!

Загалом міни та вибухівка розподіляються на декілька категорій за різними ознаками. За призначенням міни бувають протипіхотні та протитанкові. Поговоримо саме про протипіхотні. Це міни проти людей і нам потрібно бути дуже обережними, щоб не наразити себе та тих, хто поряд, на небезпеку.

Протипіхотні — міни, які застосовуються проти людей (піхоти або мирних мешканців). Вибухають від присутності поряд чи контакту з людиною. Залежно від типу міни вбивають або калічать одну чи більше осіб.

Основні ознаки протипіхотних мін:

• невеликі за розміром;
• форма та кольори різні: колір може бути зеленим, коричневим, світло-коричневим, темно-коричневим; залежить від місцевості, де їх використовують, для кращого маскування;
• під час встановлення такі міни добре маскуються, тому майже непомітні, або їх можуть розкидати із літаків чи вертольотів (вони падають на землю і їх складно побачити);
• найчастіше встановлюються із розтяжками;
• без терміну придатності, тобто можуть вибухати через багато років.

За типом ураження протипіхотні міни бувають:

• Фугасні — основний уражальний ефект — вибухова хвиля, яка руйнує все на своєму шляху.
• Осколкові — ураження відбувається готовими забійними елементами й уламками корпусу міни.

За типом активації:

• Натискної дії — вибухають, якщо на них наступити чи зачепити.
• Керовані або дистанційного підриву — підриваються дистанційно за допомогою спеціального механізму.

За способом ураження:

• Кругового ураження — уражають певний радіус.
• Спрямованої дії — уражають певний сектор.

Найпоширеніші протипіхотні міни

Фугасна (ПМН-2) — встановлюється на ґрунт чи під ґрунт / сніг (візуально не помітні). Спрацьовують від наступання ногою. Ураження супроводжується втратою свідомості, великою втратою крові, значними опіками ніг, смертю.

Фугасна “Пелюстка / метелик” (ПФМ-1) — їх розкидають по великій території під час обстрілу касетними боєприпасами, часто їх розкидають із літаків чи вертольотів. Фактично швидко ними можна дуже щільно замінувати велику територію. Невеликі за розміром (близько 12 см) та майже непомітні в густій траві. Найчастіше призводять до каліцтва. Ця маленька міна часто сприймається дітьми як іграшка (її можуть робити яскравого кольору), саме через це від неї страждає багато дітей.

Осколкова “Міна-жаба” (ОЗМ-72) — це вистрибуюча міна кругового ураження. Спрацьовує, коли людина чіпляється за розтяжку. Вистрибує на висоту 90–110 см від поверхні, розривається та розкидає 2400 вражаючих елементів (кульки або ролики). У радіусі 25–30 м усе гине — це радіус суцільного ураження. Інші елементи можуть розлітатися на відстань до 300 м.

Осколкова спрямованого секторного ураження (МОН-50). Дальність ураження — 50 м. Міна вручну встановлюється на ґрунт, також може кріпитися на дерево або іншу вертикальну поверхню. Може використовуватись як керована. Може бути замаскована гілками дерев та іншою рослинністю вздовж доріг і стежок біля місць ведення бойових дій та розташування військових позицій.

Боєприпаси та їх частини — небезпечні!

Боєприпаси, що не розірвалися, а також гранати, ракети / частини ракет, снаряди, бомби, касетні боєприпаси. Вони так само можуть вибухати, якщо стирчать у землі чи просто лежать. Або в них може спрацювати таймер для самознищення.

Поміркуйте, де ще можуть “ховатися” міни, подивившись мультфільм “Небезпечна знахідка”.

Міни у звичайних речах

На території нашої країни діють ДРГ ворога (диверсійно-розвідувальні групи). І саме вони можуть залишити міни чи вибухонебезпечні предмети в місцях, які ми вважаємо безпечними. Тож будьмо пильними і ворог не пройде!

Отже, такі міни-пастки можна зробити з будь-якого предмета: дитяча іграшка, пачка сигарет, пляшка тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!! Не можна наближатися до міни, торкатися чи якось впливати на неї (намагатися пересунути, накрити іншим предметом, залити водою, кидати в неї камінням тощо). Все це може призвести до вибуху.

Мінімальна безпечна відстань до міни — не менше 300 м. Адже навіть невелике коливання грунту біля міни від ваших кроків може призвести до вибуху!

Використано матеріали сайту Інституту масової інформації

Отже, ретельно виконуйте всі правила — не розслабляйтеся навіть у глибокому тилу і все буде добре!

Пригадуємо та обговорюємо

Перевіримо домашню роботу (завдання 8 на сторінці 44 підручника / завдання 2 на сторінці 8 зошита; робота у групі чи парі).

• Об’єднайтеся в онлайн-пари й обміняйтеся інформацією про засіб побутової хімії, який ви описували вдома.
• Продемонструйте партнеру чи партнерці піктограми, які ви намалювали до засобу побутової хімії та запропонуйте йому / їй пояснити їх значення.
• Можливо, щось було незрозумілим і потрібно зробити інакше? Що саме? Як? Чому?

Міркуємо та аналізуємо

Прочитайте висловлювання Білла Гейтса:

• Як ви розумієте це висловлювання?
• Для чого ви використовуєте інтернет? Чи може інтернет принести не користь, а шкоду? Коли? Чому?
• Як можна використовувати інтернет?

Довідка. Вільям Генрі Гейтс III — американський бізнесмен, інвестор, письменник, філантроп, засновник корпорації “Microsoft”, співголова Фонду Білла і Мелінди Гейтсів. Microsoft був створений Біллом Гейтсом і Полом Алленом у 1975 році й став найбільшою компанією з розроблення програмного забезпечення для персональних комп’ютерів. Протягом роботи в Microsoft Гейтс займав позиції голови ради директорів, CEO та головного архітектора, одночасно до травня 2014 року також будучи найбільшим акціонером.

Вправа “Займи позицію”

• Поміркуйте та займіть позицію:
• Інтернет — це більше добро, ніж зло.
• Інтернет — це більше зло, ніж добро.

• Обґрунтуйте свою позицію. Послухайте обґрунтування однокласників та однокласниць.
• Займіть позицію зараз. Вона змінилася чи залишилася такою, як і була? Чому?

Формулюємо тему уроку та його завдання

Прочитайте назву параграфа 9 на сторінці 45 підручника. Як гадаєте, про що саме йтиметься на уроці?

• Висловіть свої очікування від уроку.
• Прочитайте проблемні питання, що розглядатимуться в параграфі. На яке з них ви можете відповісти зараз, а яке — потребує ґрунтовного вивчення?
• Якщо ви вже знаєте відповідь на питання, то чи означає це, що дійсно підручник читати не потрібно? Чому ваша відповідь саме така?

Вправа “Асоціативний кущ”

Створіть асоціативний кущ до слова “інтернет” (див. роздруківку “Асоціативний кущ”).

• Обговоріть вашу роботу у класі:
• Які асоціації є у вас усіх?
• Які асоціації з’являються часто?
• Які асоціації є лише в кількох учнів та учениць?
• Яка асоціація є лише в когось одного?

Читаємо і конспектуємо

Прочитайте текст підручника на сторінці 45. Коротко законспектуйте: запишіть головне. Для цього використовуйте схеми, піктограми, власні умовні позначення — все, що допоможе яскраво та зрозуміло показати зміст тексту.

• Що ви виокремили, як основне?
• Які поради ви знайшли в цьому тексті?
• Поясніть, що таке віртуальний простір?

Що таке віртуальний світ (робота в зошиті)

Виконайте завдання 1 на сторінці 9 робочого зошита: позначте твердження, з якими ви погоджуєтеся. Допишіть власні істинні твердження.

Вправа “Мікрофон”

Як ви гадаєте, чому правила безпечного спілкування у віртуальному середовищі важливі для всіх?

Робота з діаграмою

Розгляньте діаграму, розміщену в завданні 2 на сторінці 46 підручника.

• Який висновок ви можете зробити?
• Чи були вже в соцмережах? Яке враження?
• Поміркуйте, що люди роблять у соціальних мережах. Яку користь дістають? А чи може бути щось неприємне?
• Поміркуйте й обговоріть, які позитивні та негативні сторони має збільшення користувачів соцмереж в Україні.

Малюємо і пишемо

• Візьміть аркуш паперу.
• Намалюйте схематично в центрі аркуша дитину — свого однолітка.
• Намалюйте навколо нього всі гаджети, якими користується ця дитина.
• Біля кожного гаджета напишіть, що дитина любить робити на цьому пристрої.
• Також запишіть емоції, які ці дії викликають.
• Чи завжди це лише позитивні емоції? Як вони можуть змінюватися?

Аналізуємо

Виконайте завдання 4 на сторінці 14 підручника.

Проаналізуйте наскільки ефективно ви проводите час онлайн:

• Які цифрові технології використовуєте ви та ваші близькі в повсякденні?
• Навіщо потрібні ці технології? Як вони полегшують ваше життя?
• Які цифрові пристрої використовуєте ви, ваші рідні, друзі протягом дня? З якою метою?
• Скільки часу ви проводите в інтернеті? А ваші рідні, друзі?
• На що саме ви витрачаєте час у віртуальному просторі?
• Відслідковуйте, скільки годин ви проводите в інтернеті щодня. Аналізуйте, на що саме ви витрачаєте цей час. Обмежуйте активності, що не приносять користі, а лише забирають час та енергію.

Переваги та недоліки віртуального середовища (робота в зошиті)

Виконайте завдання 2 на сторінці 9 робочого зошита: напишіть три переваги і три недоліки віртуального середовища.

• Поміркуйте з однокласниками й однокласницями, як збільшити кількість переваг і зменшити вплив недоліків на людину.

Читання з позначками

Прочитайте текст на сторінці 47 підручника (див. роздруківку “Читання з позначками”). Під час читання робіть позначки:

➕ — відома мені інформація;

➖ — інформація нова для мене;

❗ — інформація здивувала;

❓ — хочу більше про це дізнатися.

• Що вам уже відомо?
• Що ви з’ясували?
• Про що захотіли б більше дізнатися? Чому?
• Поясніть, як ви зрозуміли що таке кібербулінг.

Перегляд та обговорення відео

1. Перегляньте відео “Що таке кібербулінг?”.

• Які прояви кібербулінгу?
• Чи стикалися ви з випадками цькування у віртуальному просторі? Як діяли?
• Чим кібербулінг небезпечний?

2. А тепер вивчіть кібербулінг докладніше — перегляньте наступне відео “Як відбувається кібербулінг?”.

• Про які види кібербулінгу ви дізналися?

Обговорюємо

1. Виконайте завдання 5 на сторінці 48 підручника.

• Пригадайте, яку інформацію не можна розголошувати в інтернеті.
• Як називають таку інформацію?
• Чому її треба тримати в таємниці? Від кого?

2. Прочитайте на сторінці 48 підручника, що таке репутація.

Об’єднайтеся в онлайн-пари й обговоріть, які дії в інтернеті сприяють формуванню хорошої репутації, а які — ні.

• Виконайте завдання 7 на сторінці 48 підручника.
• У чому полягає “правило білборда”?
• Якими правилами безпеки в інтернеті керуєтеся ви?
• Трьома реченнями поясніть однолітку, чому ці правила важливі.

Аналізуємо ситуації (робота в онлайн-групах)

Виконайте завдання 8 на сторінці 49 підручника. Об’єднайтеся у дві онлайн-групи. Прочитайте описи ситуацій: перша група — ситуація 1, друга група — ситуація 2.

• Проаналізуйте ситуації.
• Чому Ігор та Яна зробили висновок, що вони стали жертвою шахраїв?
• Перегорніть сторінку і дізнайтеся, як можна дістати допомогу в разі небезпеки в інтернеті, як звернутися на національну дитячу гарячу лінію.

Формулюємо правила

Об’єднайтеся в пари. Прочитайте разом на сторінці 50 підручника правила поведінки в інтернеті, які склали Ігор і Яна.

• Доповніть ці правила.
• Як оформити правила, щоб ваші однолітки їх прочитали і запам’ятали.
• Як переконати однолітків, що необхідно діяти саме так?

Тест “Інтернет: жертва, свідок, агресор?”

Пройдіть тест (див. роздруківку “Тест «Інтернет: жертва, свідок, агресор?»”) та зробіть висновки за його результатами.

Вправа “Сенкан”

Пригадайте що таке сенкан. Складіть сенкан до слова “інтернет”.

Виконайте завдання 10 на сторінці 50 підручника та завдання 3 на сторінці 9 робочого зошита.