Наприкінці тижня учні знатимуть:

• ознаки весни;
• назви весняних місяців;
• зміни, які відбуваються в природі з приходом весни;
• правила безпечної поведінки в природі;

умітимуть:

• розпізнавати зміни в живій та неживій природі;
• визначати та описувати вісників весни;
• розпізнавати весняні квіти;
• працювати в групах;
• слухати одне одного під час спілкування;
• дотримуватися правил безпечної поведінки.

Нарешті настала весна і ми можемо спостерігати її перші кроки. Вийдіть із малятами на вулицю, роздивіться навколо. Де заховалася весна? Прислухайтеся до неї, придивіться, відчуйте її особливі пахощі. Хто відчув весну найпершим? Як змінюється все навколо? Де можна побачити найбільше ознак весни?

А тепер можна відкрити підручник, поглиблювати знання та набувати нових. Зверніть увагу дітей на те, що реальний прихід весни не завжди збігається з календарем. Обговоріть, чому так відбувається. Що таке рання весна? Пізня? Пригадайте, як приходила весна торік. У чому відмінність?

Звісно, впродовж цього тижня ви не зможете побачити всі весняні явища. Тож не забувайте повертатися до спостережень і протягом наступних тижнів.

• Діалог-розмірковування “Коли приходить весна?”. Пригадайте з дітьми, як торік з’являлися ознаки весни (наприклад, як довго лежав сніг, коли з’явилися перші листочки та квіти, прилетіли птахи тощо). Обговоріть, чи завжди в один час це відбувається, спробуйте пояснити, чому.
• Фоторепортаж “Як весна до нас приходить”. Час від часу діти фотографують ознаки весни, підписують фотографії. Згодом влаштовують у класі виставку-спостереження.
• Спостереження “Як усе навколо відчуває весну”.
• Діалог-порівняння-спогад “Чи є у пір року особливі звуки?”.
• Спостереження “Весняні звуки”. Якщо є можливість, створіть із малятами колекцію аудіофайлів із весняними звуками (можна записувати за допомогою смартфонів).
• Діалог-дослідження “Що першим відчуває весну?”.
• Діалог-розмірковування-спостереження “Хто з’являється першим — комахи чи птахи? Чому?”.
• Дослідження “Де сніг тане швидше?” (діти висувають гіпотези та перевіряють їх).
• Дослідження “Де калюж більше? Чому?” (діти висувають гіпотези та перевіряють їх).
• Дослідження “Де струмочки виникають? Чому?” (діти висувають гіпотези та перевіряють їх).
• Дослідження “Де калюжі глибші? Чому?”. Діти придумують умовну міру та спосіб вимірювання глибини калюж. Здійснюють вимірювання, порівнюють глибину калюж, роблять висновки.
• Образотворча діяльність “Весняні замальовки”.
• Вернісаж “Ура! Весна!”.

Навчально-методичні матеріали до підручника

Завдання онлайн

Корисні посилання