Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!
ТЕМА 8. Погода
ТИЖДЕНЬ 29. ПРИГОДА 2. Перо лелеки
УРОК 4. Лелеки і погода.
Які рослини і тварини “передбачають” погоду?
Підготуйте до уроку
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 2);
- робочий зошит № 2 “Я досліджую світ”;
- звичайний зошит;
- роздруківки “Адміністративна мапа України”, “Символіка Хмельниччини”, “Найцікавіші місця Хмельниччини”;
- кольорові олівці.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
|
Вітання Привітаємось любенько, (кивком голови вітаємося) Усміхнемося раденько. (усміхаємося) Сонячний заряд візьмемо, (підняти руки вгору, потягнутися до сонечка) З ним в країну знань підемо! (тихенько крокуємо) |
2. Вправа “Настрій, як погода”
|
Чи пов’язаний ваш настрій з погодою надворі? Розкажіть про це: опишіть, як погода може впливати на настрій. Наприклад: “Мій настрій дуже подібний до погоди — такий же мінливий, а інколи буває примхливий. Коли я впевнена в собі і спокійна, перед моїми очима постають вечірні сутінки й захід сонця. Коли мені весело — здається, що сонечко мені усміхається. Коли відчуваю розчарування, я стаю колючою, мов крижинка. Моя злість — це літня гроза, що випадає зливою чи градом, але дуже швидко минає. І тоді на зміну їй приходять сумніви і невпевненість — ніби я йду в ожеледицю вулицею. Коли ж у мене настрій мрійливий, то це пухнастий, лапатий сніг, що легко, елегантно й гарно падає на землю”. |
3. Передбачення теми уроку
|
Прочитайте ланцюжок слів, спробуйте передбачити, куди ми вирушимо далі в мандрівку.
Жевжики ➠ мандрівка ➠ Хмельниччина ➠ перо ➠ гніздо ➠ лелека |
4. Робота над змістом уривка “Перо лелеки”
1 |
Читання уривка. Щоб дізнатися, куди ми сьогодні вирушимо разом із жевжиками, прочитайте про нову пригоду наших друзів (підр. с. 96). |
2 |
Вправа “Дайте відповідь”.
|
3 |
Вправа “Обери”. Пригадайте події, про які йдеться у прочитаному уривку, та оберіть правильні варіанти закінчення речень (зош. с. 47, завд. 1). |
4 |
Вправа “Наведи”. Наведіть малюнок обома руками, розфарбуйте його (зош. с. 47, завд. 3). |
5. Спостереження “Що відбувається у гнізді лелеки?”
|
Подивіться відео та дізнайтеся, що ж відбувається у гнізді лелеки.
|
6. Перегляд відео “Лелеки. Українські птахи. Цікаві факти”
|
7. Фізкультхвилинка-руханка
|
8. Віртуальна подорож Хмельницькою областю
1 |
Робота з адміністративною мапою України (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).
Довідка Хмельницька область розташована на заході України. Обласний центр — місто Хмельницький. Протяжність області з півночі на південь 220 км, а із заходу на схід — 120 км. Межує на північному заході з Рівненською, на північному сході з Житомирською, на сході з Вінницькою, на півдні з Чернівецькою, на заході з Тернопільською областями. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
2 |
Робота з контурною мапою. Знайдіть на контурній мапі Хмельницьку область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр (зош. с. 47, завд. 4). |
3 |
Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символіка Хмельниччини”).
Герб Хмельницької області — це щит, що має форму чотирикутника з півколом в основі. Поле щита розтяте на синє і червоне. Над лінією ділення розташовані золоте 16-променеве сонце з людським обличчям і два золоті хлібні колоски. Сонце є традиційним символом Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Колоски символізують аграрну спрямованість області, а також зображають літеру “Х” — першу в назві області. Щит облямований декоративним картушем. У складі картуша над головою герба — зображення розгорнутої книжки. Прапор Хмельницької області є символом, що відображає історію й традиції області. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
9. Перегляд відео “Хмельницька область”
|
Перегляньте відео й запишіть декілька фактів про Хмельницьку область, які вас зацікавили.
|
10. Найцікавіші місця Хмельниччини
|
Розповідь з показом світлин (див. роздруківку “Найцікавіші місця Хмельниччини”). Хмельниччина багата на унікальні місця, географічні цікавинки, старовинні унікальні маєтки, замки, церкви. Штучний водоспад в Маліївцях. Навряд чи ще якийсь куточок України може похвалитися такою неймовірною спорудою. Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом приваблює багато туристів. Вода, що стікає цівкою по зарослому мохом камінню, за 2 метри до землі розсіюється над входом у печеру, а потім збирається докупи і стікає довгим дерев’яним жолобом у ставок. Здалеку двоярусний грот нагадує велета: порослого густим мохом, із роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль. Свято-Михайлівський монастир розташований на висоті близько 70 метрів над берегом Дністра на середній терасі схилу Білої гори. Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії та місця поховання ченців. З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують ХІ століттям. До наших днів збереглися руїни Михайлівської церкви. Джерела в Голоскові, які не замерзають. Завдяки унікальному мікроклімату, в Голоскові, що неподалік Хмельницького, джерела не замерзають і в найлютіші морози. Це чи не єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі качки, чаплі та часом навіть лелеки. Таких джерел тут близько п’ятнадцяти. Вони б’ють з-під землі посеред села й розтікаються тонкими струмками, утворюючи болітця й невеличкі ставочки. Ані джерельні струмки, ані ставки не вкриваються льодом навіть у люті морози. Це єдине скупчення такої кількості джерел поблизу річки Південний Буг. Унікальний вітряк-музей на Славутчині. На Славутчині в селі Клепачі на музей перетворили дерев’яний вітряк. Йому вже понад півтора століття. Донедавна він ще молов борошно. Збудований, як кажуть, на семи вітрах. Місце вибрали дуже вдало: на справжнісінькому вітрогоні. Бо кілька метрів убік — і вітру немає, а тут відчувається і в тиху погоду. Без перебільшення, цей вітряк для клепачан — оберіг села. Водоспад Бурбун на Дунаєвеччині. П’ятиметровий водоспад схований у гущавині каньйону і впадає в невелике озерце з блакитною водою. Водоспад нагадує райський куточок: незаймана дика природа, вкрите мохом каміння, кущі папороті. Вербецька товтра — гора з чотирма вершинами — це ботанічний заказник у складі Національного природного парку “Подільські Товтри”. Цей дивовижний краєвид приваблює і не залишає байдужими. На вершинах товтри (а їх тут чотири — звідси й друга назва — “Чотири кавалери”) нагромаджене чудернацьке каміння, на якому цвітуть дивовижні жовті квіти. Тут можна прогулятися... дном стародавнього моря. Товтри — явище унікальне, аналогів якому в світі практично немає. Мільйони років тому це були морські рифи. Тобто, товтри — це не гори, утворені внаслідок тектонічного руху, а “продукт” діяльності живих організмів — молюсків і коралів. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
11. Підсумок
|
Рефлексія.
|