ТЕМА 1. Подорожуємо і відкриваємо світ

ТИЖДЕНЬ 4. ПРИГОДА 4. У лісі

УРОК 24. Подорожуємо на Шацькі озера.
Які подорожі роблять нас щасливими?

Мета

  • поглибити знання дітей про перлини Волинської області;
  • сформувати уявлення про зміст поняття “озеро”;
  • розширити знання про значення озер;
  • закріпити знання про культурні й дикорослі рослини;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • розвивати самостійне мислення, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати бережливе ставлення до водних багатств України, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом;
  • уміє працювати з адміністративною мапою України;
  • описує свої враження від віртуальної подорожі до об’єктів природної спадщини України;
  • знає, як утворилося озеро, про роль озер у природі;
  • складає пам’ятку щодо правил безпечного поводження у лісі;
  • розподіляє рослини на культурні та дикорослі.

Обладнання

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

1

Привітання.

Вітаю вас, друзі!
Хто прийшов із гарним настроєм — рукою махніть.
Хто чує мене — головою кивніть.
Хто бачить мене — прошу, оком моргніть.
Хто найвеселіший — ви всім усміхніться.
Хто ввічливий — сусідові злегка вклоніться.
Похитайте головою праворуч-ліворуч раз, іще раз.
Хто вміє дружити, поплескайте у долоні, хочу побачити я вас.

2

Заповнення “Галявини настрою” (див. роздруківку “Галявина настрою”).

Висадимо квіткову галявину. Виберіть собі квіточку, яка символізує ваш сьогоднішній настрій, і прикріпіть на дошку.

Методичні поради

Діти обирають квітки відповідних кольорів і заповнюють “Галявину настрою”. Проаналізуйте, якого настрою сьогодні в класі більше. Попросіть дітей поміркувати, як поліпшити настрій дітям, у яких він поганий. Наприкінці уроку поверніться до “Галявини настрою” і перевірте, чи змінився настрій дітей. З’ясуйте, що вплинуло на цю зміну.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2. Актуалізація

1

Вправа “Пригадай”.

  • Пригадайте, куди ми з вами подорожували на минулому уроці?
  • Де розташоване село Колодяжне?
  • Чим воно славиться?
  • Які факти про життя і творчість Лесі Українки ви запам’ятали?

2

Вправа “Знайди помилки” (підр. с. 32, завд. 4).

  • У селі Колодяжному на Володю найбільше враження справив рослинний світ. Хлопчик занотував дещо у блокнот. Перевірте, чи не зробив він помилок? Виправте їх усно.

3. Повідомлення теми уроку

1

Вправа “Входження у світлину” (див. роздруківку “Входження у світлину”).

  • Що відбувається на світлині?
  • Де і коли відбуваються ці події? Чому ви так вважаєте?
  • Що ви відчуваєте, коли дивитеся на цю світлину?
  • Що на фото вас дивує?
  • А якби ви були на цій світлині, де б ви опинилися?
  • Про що ви запитали б дітей?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Вправа “Передбачення”.

  • Як ви думаєте, що жевжики запропонують нам досліджувати сьогодні?
  • Чи зміниться маршрут подорожі?

3

Повідомлення теми.

На території Волинської області є багато різноманітних цікавих місць. Жевжики пропонують нам здійснити віртуальну подорож до однієї з перлин Волинської області — національного парку “Шацькі озера”.

4. Ознайомлення з озерами

1

Визначення поняття “озеро”.

  • Як ви думаєте, що таке озеро?
  • Чим озеро відрізняється від моря? Річки?
  • Складіть із слів речення (див. роздруківку “Складаємо речення”).

Озеро — безстічна або зі сповільненим стоком природна заглибина на суходолі, де збирається та затримується вода.

На земній поверхні є западини різної глибини й ширини, які заповнюються водою. Так утворюється озеро. Ці заглибини утворюються внаслідок того, що земна поверхня тріскається, розломлюється і поступово заглибина стає більшою.

Ще западини утворились тому, що колись давно Земля була покрита льодом. Коли льодовик відходив, то виорював, ніби трактор, глибокі западини, які поступово заповнювалися водою. Такі озера називаються природними. Є озера, які утворили самі люди. Це ставки і водосховища.

  • Які озера є в нашій місцевості?
  • Чи є серед них ті, що створила людина?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Віртуальна подорож до Шацького національного природного парку.

У Шацькому національному природному парку розташовано 24 унікальних озера. До речі, Шацькі — це їхня узагальнена назва. Насправді, кожне має свою романтичну назву: тут і Світязь, і Луки, і Озерце, і Кримне, і Чорне… Вода в озерах не лише дуже чиста, а й трохи мінералізована. Її можна спокійно пити, навіть не очищаючи.

У Шацьких озерах неймовірна різноманітність риб: окунь, плотва, щука, лящ, карась, короп, сом, в’юн, вугор, канадський сом, судак, сазан амурський і білий амур. У багатьох озерах живуть також раки.

Прибережні ліси багаті всілякими ягодами. Тут ростуть суниця, малина, лохина, чорниця, ожина, брусниця, журавлина. Є в місцевих лісах і гриби: боровики (білі), підосичники, підберезники, маслюки, лисички.

Шацькі озера — це єдиний водний комплекс. Насправді вони не мають чітких меж між собою, а ті, що на віддалі одне від одного, з’єднуються протоками й каналами.

3

Знайомство з озером Світязь (підр. с. 33, завд. 6).

  • Юстина довідалася, що на Волині є Шацький національний природний парк, у якому понад 20 озер. Розгадайте ребус і довідайтеся, яку назву має найглибше озеро.

4

Перегляд відео “Озеро Світязь із висоти пташиного польоту”.

  • Який у вас настрій після перегляду?
  • Які враження від озера Світязь?
  • Чи захотілося вам поїхати на це озеро? Чому?

5

Робота зі схемою “Значення озер” (див. роздруківку “Значення озер”).

  • Розгляньте схему і зробіть висновки, яке значення мають озера.
  • Зверніть увагу на овал, слова в якому написані іншим кольором. Як ви думаєте, чому так?

Кухонну сіль видобувають не в усіх озерах. Переважна більшість озер є стічними (з них витікає хоча б одна річка) або проточними (у них впадають і витікають одночасно кілька річок), тому вони мають прісну воду. У безстічних озерах (не витікає ні одна річка) розчинені у воді речовини залишаються й з часом накопичуються. Ось чому солоність таких озер зростає. І в деяких із них можна видобувати сіль.

Методичні поради

Можна подати дітям схему в готовому вигляді і попросити їх зробити висновки щодо значення озер. А якщо ви хочете, щоб діти поміркували і зробили свої припущення, можна записи в деяких овалах закрити. Запропонуйте дітям поміркувати, що ще можна дописати в порожні овали. Перевірте, наскільки збігатимуться міркування дітей з готовою інформацією, можливо, вони запропонують щось нове і креативне.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

5. Ознайомлення з рослинами

1

Вправа “Упізнай рослину” (підр. с. 33, завд. 7).

  • Під час відпочинку на Шацьких озерах Сашко досліджував різні рослини. Назвіть їх, розглянувши зображення.
  • Які з цих рослин культурні? А які — дикорослі? Чому?

2

Вправа “Круги та групи” (див. роздруківку “Круги та групи”).

  • Заповнимо ці круги. Спочатку жовту частину — перетин кіл. Туди ми запишемо спільні ознаки дикорослих і культурних рослин.
  • Що ж спільне в цих рослин? (Жива природа; рослини; органи — корінь, листя, стебла, квітка, плід; умови життя — вода, світло, тепло; виробляють кисень; окраса землі тощо).
  • Тепер заповнимо червоне коло. Запишемо ознаки, які присутні тільки у дикорослих рослин (виростають самі, сильніші і витриваліші, ростуть у найрізноманітніших місцях тощо).
  • Заповнимо зелене коло. Туди запишемо ознаки культурних рослин (люди висаджують, доглядають, виводять нові види тощо).
  • Допишіть у червоне й зелене коло свої приклади назв дикорослих і культурних рослин.

Методичні поради

Діаграма Ейлера-Венна використовуються для протиставлення ідей або для того, щоб показати, як вони збігаються.

Якщо ви працюєте з кругами вперше, то виконайте цю вправу колективно. Накресліть круги на дошці, а дітям роздайте картки з кругами (далі діти можуть їх креслити у звичайному зошиті). Підпишіть кожний круг. Записуйте спочатку спільне в перетині двох кругів. Зверніть увагу дітей, що записувати треба так, щоб не виходити за межі. Потім запишіть особливості кожного з об’єктів. Після заповнення діаграми проаналізуйте записане залежно від того, що хотіли показати — протиставлення чи збіг.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

6. Моделювання ситуації “Як поводитися у парку під час пожежі?”

 

У Шацькому національному природному парку висить плакат. Поясніть, що він означає. (підр. с. 33, завд. 8).

  • Як треба діяти в разі пожежі?
  • Змоделюйте свою поведінку в цій ситуації.

Методичні поради

Можна за допомогою конструктора “Лего” чи підручних матеріалів створити макет природного парку та програти ситуацію.

7. Підсумок уроку

1

Вправа “Віднови діалог” (зош. с. 15, завд. 1).

  • Впишіть пропущені слова і прочитайте діалог, що міг би відбутися між жевжиками.

2

Вправа “Допиши речення” (зош. с. 15, завд. 2).

  • А що робить тебе щасливим/щасливою в подорожі? Запиши.

3

Рефлексія.

  • З яким настроєм закінчуєте урок?
  • Чи було вам цікаво подорожувати?
  • У якому мальовничому куточку України ми сьогодні побували? Що дивовижного побачили?

4

Заповнення “Галявини настрою”.

  • Подивіться на нашу “Галявину настрою”. Чи хотіли б ви змінити квіточки на галявині на інші?
  • Якщо в когось настрій змінився, підійдіть і замініть квіточки.

8. Домашнє завдання

 

Пригадайте свою найкращу подорож. Опишіть її. За бажання можете користуватися наліпками, що є в зошиті. (зош. с. 15, завд. 3).

Методичні поради

Домашнє завдання є рекомендованим. Може бути не на кожному уроці. Пропонуємо час від часу давати дітям додому певну роботу, адже для них це можливість зробити щось самостійно, а потім здивувати всіх.



У конспекті уроку використано матеріали Ірини Ягупи, Тетяни Гуркіної