ТЕМА 2. Між минулим і майбутнім

ТИЖДЕНЬ 2. ПРИГОДА 2. Білі кристали

УРОК 16. Чумаки.
Як зберегти те, що є?

Мета

  • ознайомити дітей з давнім промислом українців — чумацтвом;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • розвивати самостійне мислення, вміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати повагу й інтерес до українських народних традицій, гордість за своїх предків, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом;
  • знає історію свого народу;
  • виконує практичну роботу за інструкцією;
  • презентує свою творчу роботу.

Обладнання

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

1

Привітання “Фант із мішечка”.

Методичні поради

Попросіть дітей перед початком уроку на аркушиках паперу написати свої імена й покласти ці аркуші в мішечок. Під час привітання кожен дістає аркуш/фант і вітає того/ту учня/ученицю, чиє ім’я записане. Якщо ж трапиться ситуація, що учень/учениця витягнуть аркуш зі своїм ім’ям, треба покласти його в мішечок і дістати інший аркуш.

2

Вправа “Кольоровий комплімент”.

  • Пригадайте, куди ми мандрували на минулому уроці. Що цікавого дізналися?
  • Якого кольору сіль?

Пропоную вам передавати кристалик солі й говорити одне одному комплімент, використовуючи слово “білий” — колір солі.

Методичні поради

У якості кристала солі можна використати пластиковий кристал або вирізаний із паперу. Діти передають кристал і говорять компліменти. Наприклад: “Ангелінко, твоє волосся, наче біла легка хмаринка. Микито, у тебе така білосніжна сорочка, що аж засліплює мені очі“.

2. Передбачення теми уроку. Хмара слів “Сіль”

 

(див. роздруківку “Хмара слів «Сіль»”).

  • Прочитайте слова у хмарі слів.
  • Спробуйте передбачити, про що ми сьогодні говоритимемо. Які слова підказали вам тему уроку?
  • Чи знаєте ви, хто такі чумаки?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

3. Таблиця ЗХД

 

Заповніть першу і другу колонки таблиці (зош. с. 25, завд. 2).

  • Розкажіть, що ви вже знаєте про чумаків.
  • А що ще хотіли б про них дізнатися?
  • Як ви думаєте, звідки, з яких джерел ми можемо дізнатися про чумаків?

4. Перегляд казки “Про чумака Микиту, сокиру і халепу”

 

Перегляньте відео і вирішіть, чи можна казку “Про чумака Микиту, сокиру і халепу” вважати джерелом інформації про чумаків.

  • Що нового ви дізналися про чумаків?
  • Якими були ці люди?
  • Куди вони їздили?
  • Що вас здивувало або вразило в цій казці?

5. Знайомство з чумаками

1

Вправа “Прочитай і доповни” (зош. с. 25, завд. 1).

  • Прочитайте оповідку і доповніть її наліпками.
  • Чи всі слова в оповідці вам відомі й зрозумілі?
  • Чи були предмети, які вас здивували?

2

Інформація для вчителя.

Ще не так давно — десь із сто років тому — з настанням весни дорогами України тяглися на південь валки чумаків.

У давнину поклади кам’яної солі в Україні не були відомі, тож по сіль їздили до Азовського та Чорного морів, пізніше — до Галичини й Волощини. Спочатку тих, що возили сіль, називали просто „люди”, потім — „соленики”, а від XVII століття — „чумаки”. Приблизно з того часу татари в Криму ввели плату за сіль. Через це виникали сутички між солениками й місцевим населенням.

Існує кілька версій походження слова “чумак”. Згідно з першою, вона походить від слова “чум” — так у ті часи називався ківш, із якого соленики пили воду в дорозі. Згідно з другою — від тюркського “чумак”, що означає візник. Інші дослідники пов’язують його зі словом “чума”, адже чумаки часто заражалися цією жахливою хворобою. У перській мові “чумак” означає кийок. Тобто чумак — це людина, що вирушає в подорож із кийком, аби захиститися від нападу розбійників. Чумаків, які возили сіль із Галичини, називали „коломийцями”.

Проте ця цілком мирна справа була небезпечною для життя — на чумацькі обози з товарами часто нападали грабіжники. Тож чумаків супроводжували конвойні з числа запорізьких козаків, аби захистити від розбійників. Звісно, не безкоштовно. За озброєний ескорт доводилося платити спеціальний збір — ралець.

Від кінця XVIII століття чумаки їздили на Азовське узбережжя, Дін та Волгу по солону й сушену рибу. Окрім цього чумаки стали перевозити за плату й інші товари: зерно, деревину тощо. Завдяки чумакуванню значна частина селянства втягувалась у торгівлю, що сприяло налагоджуванню зв’язків між різними, навіть віддаленими місцевостями.

6. Фізкультхвилинка

7. Вправа “Розглядаємо малюнок”

1

Розгляньте малюнок. Доведіть, що він стосується теми нашого уроку (див. роздруківку “Розглядаємо малюнок”).

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Чумацька математика (зош. с. 25, завд. 3).

Дізнайтеся, яку ще назву має чумацький віз. Для цього перемножте числа і впишіть літери, подані на місці добутків.

3

Розв’язування задач.

Задача 1. На одну мажу навантажують 50 пудів солі (1 пуд = 16 кг). Скільки пудів солі перевезуть трьома такими мажами?

Задача 2. Чумакам треба перевезти 500 пудів солі. Скільки маж їм потрібно для такого вантажу?

  • Складіть свою задачу про чумаків.

8. Створення хмари слів “Чумаки”

 

Створюємо та обговорюємо в групах хмару слів (див. роздруківку “Хмара слів «Чумаки»”).

Методичні поради

Це завдання можна виконати в парах або у групах. Роздайте учням хмаринки і попросіть їх написати слова, пов’язані з чумакуванням. Далі попросіть їх обмінятися хмаринками із сусідньою парою/групою і порівняти записи. Що в них є спільного, а що — відмінне.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

9. Вправа “Запропонуй”

 

Як Ігор може зберегти пам’ять про свого пращура чумака і передати її своїм нащадкам? Запишіть три способи (зош. с. 25, завд. 4).

10. Практична робота. Ліплення із солоного тіста

 

Солоне тісто — чудовий матеріал для ліплення. Створіть власноруч виріб із нього (підр. с. 57 завд. 5).

Методичні поради

Приготуйте тісто для дітей за рецептом, поданим у підручнику. Можна долучити до цього процесу батьків (попросити, щоб приготували тісто). Найскладніше у виготовленні поробки — процес висихання. Якщо є можливість, посушіть вироби у мікрохвильовці. Але будьте уважні з вибором температури. Тісто може розтріскатися. Найкраще — покладіть роботи на підвіконня, на сонячну сторону і дайте 2-3 дні на висихання. Після цього розмальовуйте. Краще взяти гуаш.

11. Рефлексія

1

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Що нового дізналися під час нашої подорожі?

2

Рефлексійна вправа “Мікрофон”.

На уроці я:

  • дізнався/дізналася…
  • зрозумів/зрозуміла…
  • навчився/навчилася…
  • найбільший мій успіх — це…
  • я не вмів / не вміла, тепер умію…
  • я змінив/змінила своє ставлення до…
  • на наступному уроці я хочу…


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної