ТЕМА 2. Між минулим і майбутнім
ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Щасливий випадок
УРОК 2. Дніпро.
Що було, коли мене не було?
Мета
- продовжити ознайомлювати дітей з областями й містами України;
- поглибити знання про Дніпропетровську область;
- навчити знаходити Дніпропетровську область на мапі України;
- ознайомити із символами Дніпропетровської області;
- дослідити річки Дніпропетровщини;
- з’ясувати значення річок для людей;
- закріпити знання про прісноводних і морських риб;
- збагачувати активний словник дітей відповідно до тематики тижня;
- активізувати пізнавальну діяльність;
- розвивати самостійне мислення, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
- учити берегти водні ресурси, виховувати любов до України, естетичний смак.
Очікувані результати навчання
- дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
- об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
- висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
- вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
- зіставляє почуте з власним досвідом;
- уміє працювати з адміністративною мапою України;
- розуміє, яке значення мають річки у житті людини;
- розподіляє риб на прісноводних і морських;
- виготовляє рибку в техніці оригамі;
- презентує результат творчої роботи.
Обладнання
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 1);
- робочий зошит № 1 “Я досліджую світ”;
- звичайний зошит;
- кольорові кружечки;
- роздруківки “Адміністративна мапа України”, “Символи Дніпропетровщини”, “Схема дослідження”, “Незакінчене речення”;
- кольорові олівці;
- кольоровий папір, ножиці, клей.
Методичні поради
У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
1 |
Вітання. Сьогодні ми привітаємося підморгуванням. Я підморгую Світлані, а Світланка підморгує тому, хто ліворуч. Тоді той, кому підморгнула Світланка, підморгує іншому — так само ліворуч від себе. І так, доки ми всі так не привітаємося. |
2 |
Вправа “Не хочу сперечатися, але …”. Пропоную вам розповісти про себе, продовживши таке речення: “Не хочу сперечатися, але коли мене не було …”. Після того, як кожна дитина скаже речення, можна продовжити обговорення:
|
Методичні порадиДля того, щоб дітям було зрозуміліше, як вони мають доповнити речення, цю вправу має почати вчитель. Так, наприклад, можна сказати: “Не хочу сперечатися, але коли мене не було, мої батьки переїхали з міста в село” або “Не хочу сперечатися, але коли мене не було, у моїх батьків було двоє синів”. |
3 |
Вправа “Розкажи про минуле”. Об’єднайтеся в групи за кольорами, які ви обрали перед початком уроку. Протягом трьох хвилин поміркуйте і складіть розповідь про минуле яблука, зошита, булки, лінійки. |
Методичні порадиПеред початком уроку запропонуйте дітям вибрати кружечок одного із кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений). Так клас поділиться на групи. Червоний кружечок — група готує розповідь про минуле яблука, синій — група готує розповідь про минуле зошита, жовтий — про минуле булки, зелений — про минуле лінійки. Запитайте дітей, чи легко було складати розповідь, які знання їм для цього були потрібні. |
2. Повідомлення теми
1 |
Передбачення теми. БЛ*СК*ВК*
|
2 |
Повідомлення теми. Мандрівка нашою Батьківщиною разом з кумедними жевжиками триває. Цього місяця ми побуваємо у Дніпропетровській, Донецькій і Житомирській областях. Дізнаємося, як працюють археологи і які пам’ятки, знайдені на території України, мають світове значення. Довідаємося, у якому місті видобувають сіль, яку ми щодня вживаємо в їжу. Навчимося аналізувати свої вчинки і спробуємо з’ясувати, як вони впливають на наше майбутнє. А щоб дізнатися, до якої області завітаємо сьогодні, прочитаємо цікаву історію, яка сталася із жевжиками. |
3. Робота над уривком “Щасливий випадок”
1 |
Читання уривка (підр. с. 44). Діти читають текст і уявляють описані події. |
2 |
Перевірка свідомого сприйняття тексту.
Отже, ми разом із жевжиками перемістилися у Дніпропетровську область і будемо поповнювати скриньку новими скарбами.
|
3 |
Відтворення подій історії (зош. с. 19, завд. 1). Розгляньте зображені об’єкти й пригадайте події, описані у прочитаному уривку. Намалюйте ще один об’єкт, який відіграв важливу роль у цьому розділі твору. Пронумеруйте малюнки в послідовності, що відповідає сюжету.
|
4 |
Робота в парах “Запитай” (зош. с. 19, завд. 2). Сформулюйте і запишіть два запитання за змістом прочитаного уривка. Обміняйтеся з сусідом/сусідкою зошитами і дайте відповіді на запитання одне одного. |
4. Віртуальна подорож Дніпропетровською областю
1 |
Робота з адміністративною мапою України (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).
Площа області — 31,9 тис. км2 (це друга за величиною території область після Одеської). Адміністративний центр області й найбільше місто — Дніпро. Інші великі міста: Кривий Ріг, Кам’янське, Нікополь, Павлоград.
|
2 |
Робота з контурною мапою (зош. с. 19, завд. 4). Знайдіть на контурній мапі Дніпропетровську область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр. |
3 |
Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символи Дніпропетровщини”).
Дніпропетровщина є колискою українського козацтва. За всю історію запорозького козацтва існувало вісім Січей, п’ять із них були розташовані на території сучасної Дніпропетровської області.
Дніпропетровці пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ. Управлінський центр Січі розташовувався у Великому Лузі на території сучасного Нікопольського району. За різних обставин у межах цього району управлінський центр Січі п’ять разів змінював місце свого розташування, через що Січ щоразу отримувала іншу назву: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Підпільненська. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
5. Фізкультхвилинка
6. Водні ресурси
1 |
Водні ресурси Дніпропетровщини. Територією Дніпропетровської області протікає 270 річок. 55 із них мають довжину понад 25 км. Дніпро — найбільша в Україні й четверта за величиною в Європі річка. Починається в Росії (на півночі Смоленської області) і несе свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь, Україну. Довжина Дніпра — 2285 км.
Найбільші притоки Дніпра — Прип’ять і Десна. Менші за величиною — річки Тетерів, Псьол, Ворскла, Рось, Самара. Загалом у Дніпра 1424 притоки. |
2 |
Вправа “Істинні, хибні” (зош. с. 19, завд. 3).
А зараз перевіримо, чи правильно ви виконали завдання — подивимося відео про річку Дніпро. |
3 |
Перегляд відео про Дніпро. Варіант 1. “Дніпро — найбільша річка України”. Варіант 2. “Цікаві факти про річку Дніпро”.
|
Методичні порадиІнформація одного відео доповнює інформацію іншого. За можливості перегляньте обидва — це надасть можливість перевірити правильність виконання попереднього завдання. Оскільки у відео не буде інформації для перевірки твердження: “У Дніпрі водиться найбільший гризун – річковий бобер”, запитайте дітей, яким символом вони позначили це твердження. Попросіть пояснити, чому вони зробили такий вибір. А потім за потреби надайте їм таку інформацію: “У затонах живе річкова видра, а біля річки й частково у воді — норка. Вони належать до хижих звірів, їх занесено до Червоної книги України. Водиться в Дніпрі та його притоках і річковий бобер — найбільший гризун Євразії. Полювання на нього в Україні заборонене. Також у Дніпрі живе нутрія. А в 1944–1946 роках в Україну завезли північноамериканського гризуна ондатру, який також тут прижився. |
4 |
Дослідження за схемою (див. роздруківку “Схема дослідження”).
|
7. Перегляд відео “Природознавство 3 клас. Риби”
|
Річки — це не просто вода. Це дім, у якому мешкають різні істоти. Найбільш відомі, звичайно, риби.
|
8. Виготовлення рибки в техніці оригамі
|
А зараз нумо заповнювати наші “річки” рибками. |
Методичні порадиЗаздалегідь підготуйте плакат із зображенням річки. Якщо дітей у класі багато, то плакатів може бути 2 або 3. Діти виготовляють рибок, а потім “заселяють” їх у річку. |
9. Підсумок заняття
1 |
Рефлексія.
|
2 |
“Незавершені речення” (див. роздруківку “Незакінчене речення”). ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |