ТЕМА 2. Між минулим і майбутнім

ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Щасливий випадок

УРОК 2. Дніпро.
Що було, коли мене не було?

Мета

  • продовжити ознайомлювати дітей з областями й містами України;
  • поглибити знання про Дніпропетровську область;
  • навчити знаходити Дніпропетровську область на мапі України;
  • ознайомити із символами Дніпропетровської області;
  • дослідити річки Дніпропетровщини;
  • з’ясувати значення річок для людей;
  • закріпити знання про прісноводних і морських риб;
  • збагачувати активний словник дітей відповідно до тематики тижня;
  • активізувати пізнавальну діяльність;
  • розвивати самостійне мислення, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • учити берегти водні ресурси, виховувати любов до України, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом;
  • уміє працювати з адміністративною мапою України;
  • розуміє, яке значення мають річки у житті людини;
  • розподіляє риб на прісноводних і морських;
  • виготовляє рибку в техніці оригамі;
  • презентує результат творчої роботи.

Обладнання

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

1

Вітання.

Сьогодні ми привітаємося підморгуванням. Я підморгую Світлані, а Світланка підморгує тому, хто ліворуч. Тоді той, кому підморгнула Світланка, підморгує іншому — так само ліворуч від себе. І так, доки ми всі так не привітаємося.

2

Вправа “Не хочу сперечатися, але …”.

Пропоную вам розповісти про себе, продовживши таке речення: “Не хочу сперечатися, але коли мене не було …”.

Після того, як кожна дитина скаже речення, можна продовжити обговорення:

  • Від кого ми можемо дізнатися, що було до нас?
  • Які предмети нам можуть розповісти про давнину?
  • Чи можемо ми змінити минуле?

Методичні поради

Для того, щоб дітям було зрозуміліше, як вони мають доповнити речення, цю вправу має почати вчитель. Так, наприклад, можна сказати: “Не хочу сперечатися, але коли мене не було, мої батьки переїхали з міста в село” або “Не хочу сперечатися, але коли мене не було, у моїх батьків було двоє синів”.

3

Вправа “Розкажи про минуле”.

Об’єднайтеся в групи за кольорами, які ви обрали перед початком уроку. Протягом трьох хвилин поміркуйте і складіть розповідь про минуле яблука, зошита, булки, лінійки.

Методичні поради

Перед початком уроку запропонуйте дітям вибрати кружечок одного із кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений). Так клас поділиться на групи. Червоний кружечок — група готує розповідь про минуле яблука, синій — група готує розповідь про минуле зошита, жовтий — про минуле булки, зелений — про минуле лінійки.

Запитайте дітей, чи легко було складати розповідь, які знання їм для цього були потрібні.

2. Повідомлення теми

1

Передбачення теми.

БЛ*СК*ВК*
Н*М*Л
П*ЗЛ*К
Ж*ВЖ*Л*Т
В*Д*

  • Прочитайте слова, що на дошці.
  • Як ви думаєте, чому ці слова там з’явилися?
  • Про що ми говоритимемо сьогодні?
  • Як можуть бути пов’язані ці об’єкти?

2

Повідомлення теми.

Мандрівка нашою Батьківщиною разом з кумедними жевжиками триває. Цього місяця ми побуваємо у Дніпропетровській, Донецькій і Житомирській областях. Дізнаємося, як працюють археологи і які пам’ятки, знайдені на території України, мають світове значення. Довідаємося, у якому місті видобувають сіль, яку ми щодня вживаємо в їжу. Навчимося аналізувати свої вчинки і спробуємо з’ясувати, як вони впливають на наше майбутнє.

А щоб дізнатися, до якої області завітаємо сьогодні, прочитаємо цікаву історію, яка сталася із жевжиками.

3. Робота над уривком “Щасливий випадок”

1

Читання уривка (підр. с. 44).

Діти читають текст і уявляють описані події.

2

Перевірка свідомого сприйняття тексту.

  • Куди вирушили жевжики?

Отже, ми разом із жевжиками перемістилися у Дніпропетровську область і будемо поповнювати скриньку новими скарбами.

  • Чому Пузлик засумував на березі Дніпра?
  • Що ускладнювало виконання завдання?
  • Як ви думаєте, що може означати вигадане слово “скощулюються”? (Припиняють своє існування, кам’яніють …)
  • Як Пузликові вдалося набрати води у пляшечку? Що допомогло йому в цьому: винахідливість, сміливість чи випадок?
  • Які риси вдачі виявив Пузлик?

3

Відтворення подій історії (зош. с. 19, завд. 1).

Розгляньте зображені об’єкти й пригадайте події, описані у прочитаному уривку. Намалюйте ще один об’єкт, який відіграв важливу роль у цьому розділі твору. Пронумеруйте малюнки в послідовності, що відповідає сюжету.

  • Можливо, ви хочете додати ще й свій малюнок? Який саме? Чому?

4

Робота в парах “Запитай” (зош. с. 19, завд. 2).

Сформулюйте і запишіть два запитання за змістом прочитаного уривка. Обміняйтеся з сусідом/сусідкою зошитами і дайте відповіді на запитання одне одного.

4. Віртуальна подорож Дніпропетровською областю

1

Робота з адміністративною мапою України (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).

  • Знайдіть на мапі Дніпропетровську область.
  • У якій частині України вона розташована? (Розташована в центрально-східній частині країни.)
  • З якими областями межує?

Площа області — 31,9 тис. км2 (це друга за величиною території область після Одеської). Адміністративний центр області й найбільше місто — Дніпро. Інші великі міста: Кривий Ріг, Кам’янське, Нікополь, Павлоград.

  • Як гадаєте, чому найбільше місто області називається саме так?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Робота з контурною мапою (зош. с. 19, завд. 4).

Знайдіть на контурній мапі Дніпропетровську область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр.

3

Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символи Дніпропетровщини”).

  • Подивіться на герб і прапор Дніпропетровської області. Що на них зображено? Як ви думаєте, що це може символізувати?

Дніпропетровщина є колискою українського козацтва. За всю історію запорозького козацтва існувало вісім Січей, п’ять із них були розташовані на території сучасної Дніпропетровської області.

  • Що в символах Дніпропетровської області розповідає про цю славну сторінку її історії?

Дніпропетровці пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ. Управлінський центр Січі розташовувався у Великому Лузі на території сучасного Нікопольського району. За різних обставин у межах цього району управлінський центр Січі п’ять разів змінював місце свого розташування, через що Січ щоразу отримувала іншу назву: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Підпільненська.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

5. Фізкультхвилинка

6. Водні ресурси

1

Водні ресурси Дніпропетровщини.

Територією Дніпропетровської області протікає 270 річок. 55 із них мають довжину понад 25 км. Дніпро — найбільша в Україні й четверта за величиною в Європі річка. Починається в Росії (на півночі Смоленської області) і несе свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь, Україну. Довжина Дніпра — 2285 км.

  • Як ви гадаєте, це велика відстань чи мала? Знайдіть на мапі місто, до якого стільки ж кілометрів від вашого населеного пункту.

Найбільші притоки Дніпра — Прип’ять і Десна. Менші за величиною — річки Тетерів, Псьол, Ворскла, Рось, Самара. Загалом у Дніпра 1424 притоки.

2

Вправа “Істинні, хибні” (зош. с. 19, завд. 3).

  • Чи багато ви знаєте про річку Дніпро? Позначте + біля істинних тверджень, а  біля хибних.

А зараз перевіримо, чи правильно ви виконали завдання — подивимося відео про річку Дніпро.

3

Перегляд відео про Дніпро.

Варіант 1. “Дніпро — найбільша річка України”.

Варіант 2. “Цікаві факти про річку Дніпро”.

  • Які факти про річку Дніпро із записаних раніше, підтвердило відео?
  • Які спростувало?
  • Яке твердження не перевірили?
  • Які нові факти про Дніпро запам’ятали?
  • Що здивувало?
  • Яка інформація вразила?
  • Що нового хотіли б дізнатися про річку Дніпро?
  • Чи протікає Дніпро на території нашої області?

Методичні поради

Інформація одного відео доповнює інформацію іншого. За можливості перегляньте обидва — це надасть можливість перевірити правильність виконання попереднього завдання.

Оскільки у відео не буде інформації для перевірки твердження: “У Дніпрі водиться найбільший гризун – річковий бобер”, запитайте дітей, яким символом вони позначили це твердження. Попросіть пояснити, чому вони зробили такий вибір. А потім за потреби надайте їм таку інформацію: “У затонах живе річкова видра, а біля річки й частково у воді — норка. Вони належать до хижих звірів, їх занесено до Червоної книги України. Водиться в Дніпрі та його притоках і річковий бобер — найбільший гризун Євразії. Полювання на нього в Україні заборонене. Також у Дніпрі живе нутрія. А в 1944–1946 роках в Україну завезли північноамериканського гризуна ондатру, який також тут прижився.

4

Дослідження за схемою (див. роздруківку “Схема дослідження”).

  • Розгляньте схему і розкажіть, як людина використовує річки. (Ловить і розводить рибу, сплавляє ліс, перевозить пасажирів і вантажі, відпочиває на берегах, милується красою річки, бере воду, живе коло річок, будує електростанції, купається, зрошує ґрунт).
  • Чи можна доповнити цю схему? Наведіть свої приклади.
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

7. Перегляд відео “Природознавство 3 клас. Риби”

 

Річки — це не просто вода. Це дім, у якому мешкають різні істоти. Найбільш відомі, звичайно, риби.

  • Яка особлива ознака всіх риб?
  • Як називаємо риб, які мешкають у прісній воді?
  • Яких річкових риб ви запам’ятали? Чим вони зацікавили?

8. Виготовлення рибки в техніці оригамі

 

А зараз нумо заповнювати наші “річки” рибками.

Методичні поради

Заздалегідь підготуйте плакат із зображенням річки. Якщо дітей у класі багато, то плакатів може бути 2 або 3. Діти виготовляють рибок, а потім “заселяють” їх у річку.

9. Підсумок заняття

1

Рефлексія.

  • З яким настроєм ви закінчуєте заняття?
  • Чи було вам цікаво подорожувати?
  • Які таємниці подорожі відкрили ви сьогодні для себе?
  • У якому мальовничому куточку України ми сьогодні побували?
  • Яка найбільша річка України протікає територією Дніпропетровської області?
  • Яку перлину Дніпропетровщини порадите жевжикам покласти до скриньки?

2

“Незавершені речення” (див. роздруківку “Незакінчене речення”).

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ


У конспекті уроку використано матеріали Ірини Ягупи, Тетяни Гуркіної