ТЕМА 2. Між минулим і майбутнім
ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Щасливий випадок
УРОК 3. Археологія.
Як шукати інформацію про минуле?
Мета
- ознайомити дітей із професією археолог, з рисами характеру, які потрібні для цієї професії;
- дослідити, що можуть зробити люди, аби довідатися про минуле;
- закріпити обчислювальні навички;
- збагачувати активний словник дітей відповідно до тематики тижня;
- активізувати пізнавальну діяльність;
- розвивати самостійне мислення, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам'ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
- виховувати інтерес до історії України, естетичний смак.
Очікувані результати навчання
- дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
- об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
- висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
- вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
- ділиться власними враженнями від побаченого, почутого;
- зіставляє почуте з власним досвідом;
- знає, що таке археологія, хто такий археолог;
- розуміє, які інструменти потрібні археологу для роботи;
- називає риси характеру, потрібні археологу.
Обладнання
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 1);
- робочий зошит № 1 “Я досліджую світ”;
- звичайний зошит;
- роздруківки “Вивчаємо малюнок”, “Хмара слів”, “Розшифруй слово”,“Археологічна математика”, “Долоньки”;
- конструктор “Лего”.
Методичні поради
У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
1 |
Привітання. Пропоную вам сьогодні уявити себе інопланетянами, які прилетіли на нашу планету. Ви маєте показати, що ви доброзичливо налаштовані до землян. Поміркуйте, як ви привітаєтесь із землянами за допомогою жестів. (Діти можуть потертися носиками, лобами, спинками; доторкнутися колінами, долонями, плечима до сусіда тощо.) |
2 |
Вправа “Приємні побажання”. Потріть свої долоньки, відчуйте їхнє тепло. А тепер передайте тепло своїх долоньок одне одному і скажіть при цьому комплімент своєму сусідові / своїй сусідці. |
2. Актуалізація знань
1 |
Гра “Вірю — не вірю”. Я ставитиму вам запитання, а ви відповідатимете сигналом. Якщо вірите інформації, яку почуєте, то піднімаєте зелену цеглинку, якщо не вірите — тоді червону.
|
2 |
Вправа “Пригадай!”.
|
3. Повідомлення теми
|
Сьогодні ми далі подорожуватимемо Дніпропетровською областю. Дізнаємося, хто такі археологи, потрапимо разом з ними на археологічні розкопки. |
4. Як шукати інформацію про минуле
1 |
Міркування над запитаннями (зош. с. 20, завд. 1).
|
2 |
Знайомство з поняттями “історичне джерело”, “археологія”. А ще довідатися про минуле можна з історичного джерела. Щоб історію писати, треба так багато знати!
Історичні джерела — це пам’ятки минулого, за допомогою яких вивчають історичні події. Речі та будівлі оточують людину здавна. Проте не всі стародавні споруди й предмети витримали випробування часом. Сонце, буревії, війни руйнують і старовинні палаци, і стіни фортець, і прадавні поховання людей. Досліджувати сховані під землею і водою речі, споруди та інші рештки діяльності людини допомагає археологія. Археологія — наука, що висвітлює історію людства на основі вивчення пам’яток. Це можуть бути різні типи знарядь праці, посуд, прикраси, предмети побуту тощо. |
5. Фізкультхвилинка
|
Разом з дітками зробимо зарядку, потренуємо свої м’язи. Запропонуйте і свої рухи. |
6. Робота над матеріалом уроку
1 |
Робота з малюнком (див. роздруківку “Вивчаємо малюнок”).
Археолог — фахівець, який вивчає побут і культуру давніх людей на підставі речових пам’яток минулого, добутих під час розкопок.
|
2 |
Розповідь про професію археолога. Археологи обережно знімають землю спеціальними інструментами шар за шаром. Кожний такий шар має назву “штик” і дорівнює приблизно 20 см. Для того, щоб розкопки були більш успішними, археологи розбивають розкопувану ділянку на невеликі ділянки — квадрати. Кожна така ділянка отримує свій порядковий номер, який зазначають на всіх знахідках із цього квадрата. Часто буває, що обсяг роботи завеликий для одного сезону розкопок. Тоді археологи планують продовжувати дослідження наступного сезону. У такому разі розкопки консервуються, тобто засипаються землею. Зібрані знахідки дослідники відправляють до Інституту археології. Там їх вивчають, реставрують. А згодом вони потрапляють до археологічних, історичних чи краєзнавчих музеїв, щоб кожен зміг їх побачити. |
3 |
Перегляд відео “Розкопки найбільшого у світі Трипільського поселення”. А зараз ми потрапимо на справжнісінькі розкопки й побачимо, як працюють археологи.
|
4 |
Вправа “Хмара слів” (див. роздруківку “Хмара слів”). Серед запропонованих слів, виберіть і запишіть у хмару ті, що називають риси, потрібні археологу.
|
5 |
Археологічна математика (див. роздруківки “Розшифруй слово”, “Археологічна математика”). Завдання 1. Археологи під час розкопок знайшли глиняні таблички. Визначте їхню форму. Обчисліть значення виразів. За отриманими результатами запишіть зашифроване слово, використовуючи ключ до шифру.
|
Методичні порадиЦе завдання можна виконувати в парах або групах. У завданні є приклади, які діти ще не вміють обчислювати. Допоможіть їм. Розв’яжіть ці приклади разом, коментуючи обчислення (множимо десятки на число, множимо одиниці на число, результати додаємо). Виконання такого завдання буде елементом попереднього навчання. |
|
Завдання 2. Археологам пощастило: вони знайшли старовинні монети! Заповни монети числами так, щоб суми чисел, записаних у вершинах кожного чотирикутника, дорівнювали: числу 100, числу 55. |
|
Методичні порадиВиконуючи це завдання, діти можуть добирати будь-які числа (наприклад, поряд із числом 18 пишемо 33 і 12 — тоді, щоб визначити число на наступній монетці, виконуємо обчислення: 100 — 18 — 33 — 12 = 37). Так само добираємо два наступних числа, але уважно: їх сума разом із числом 37 не має бути більшою за 100. Числа в сусідніх чотирикутниках можуть повторюватися. Тож варіантів розв’язку дуже багато. Першу частину можна розв’язати колективно, а другу дати для самостійного опрацювання (можна обчислювати в парах, трійках, четвірках). Потім діти мають обмінятися картками й перевірити, як виконали завдання інші. |
7. Підсумок
1 |
Рефлексія.
|
2 |
Вправа “Долоньки” (див. роздруківку “Долоньки”). Запишіть на кожному пальчику відповіді на запитання:
|