ТЕМА 3. Чарівні перетворення

ТИЖДЕНЬ 3. ПРИГОДА 3. Гуп-гуп-гуп чи не туп

УРОК 15. Мальовнича Івано-Франківщина.
Чим приваблює природа Карпат?

Мета

  • продовжити ознайомлювати дітей із містами та областями України;
  • поглибити знання про Івано-Франківську область;
  • навчити знаходити Івано-Франківську область на мапі України;
  • ознайомити із символами Івано-Франківської області;
  • закріплювати знання таблиці ділення;
  • розширити знання про українську вишивку;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • розвивати самостійне мислення, вміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати любов до рідної землі, формувати інтерес до її історичного минулого, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина звертається та вітається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групу, в пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • систематизує та узагальнює необхідну інформацію;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • знає розташування Івано-Франківської області на мапі України;
  • знає символи Івано-Франківської області;
  • знає таблицю ділення на 3, на 5.

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Вправа “Сонечко”.

Погляньте у віконечко.
(Діти показують на вікно)
Чомусь сховалось сонечко.
(Знизують плечима)
А ми засвітимо сонечко.
(Показують на себе)
Таке велике сонечко.
(Руки в сторони)
Таке веселе сонечко.
(Усміхаються одне одному)
Я — сонечко!
(Показують на себе)
Ти — сонечко!
(Показують одне на одного)
Ми — сонечка!
(Беруться за руки)
Ми світимося всі!

Методичні поради

Вправу можна виконувати і в колі, і біля парт. Якщо за вікном погода сонячна, то можна змінити другий та третій рядки. Вони звучатимуть так:

Яскраво світить сонечко.
(Піднімають руки вгору, показують промінці)
Ми засвітили сонечко.
(Показують на себе)

2. Передбачення теми уроку

 

Прочитайте ланцюжок слів і спробуйте передбачити, з ким і за чим ми вирушимо у мандрівку.

Дід Оксеник  скриня  жевжики  жевжоліт  крамничка  вишивальники

  • Що було для вас підказкою?

3. Робота над змістом уривка “Гуп-гуп-гуп чи не туп”

1

Самостійне читання уривка (див. роздруківку “Звіт читача”).

Самостійно прочитайте пригоду, яка трапилася із жевжиками, і заповніть картку.

Методичні поради

Перший раз учні можуть заповнити цю картку колективно. Розберіть, що і де має бути записано. Особливо це стосується короткого змісту уривка. Проговоріть і запишіть його разом. Надалі діти зможуть працювати з такими картками самостійно.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Тестові завдання (зош. с. 42, завд. 1).

Пригадайте події, про які йдеться у прочитаному уривку, та оберіть правильні варіанти відповідей.

3

“Дайте відповідь”.

  • Які емоції ви відчували, читаючи про скощулення Номула?
  • Чому дід Оксеник заборонив жевжикам забирати до скрині речі без дозволу власника?
  • Чи погодилися б ви віддати власноруч створений виріб до чужої колекції?
  • Що могли відчувати діти, віддаючи рушник Блискавці?

4. Повідомлення теми уроку

 

Пригадайте, куди прилетіли жевжики, щоб виконати завдання діда Оксеника.

Отже, сьогодні ми завітаємо до Івано-Франківської області й дізнаємося, чим вона славиться. А також ми проведемо цікавий, творчий, корисний урок, на якому кожен з вас відкриє для себе багато нового.

5. Віртуальна подорож на Івано-Франківщину

1

Робота з адміністративною мапою (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).

  • Розгляньте мапу України. Знайдіть на ній Івано-Франківську область.
  • З якими областями вона межує?
  • Як ви думаєте, яке місто є адміністративним обласним центром Івано-Франківської області?

Інформація для вчителя

Івано-Франківська область є давно освоєним регіоном України. Обласний центр — місто Івано-Франківськ. Область розташована на південному заході України і межує зі Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні Івано-Франківщини впродовж 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Робота з контурною мапою.

Знайдіть на контурній мапі Івано-Франківську область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр.

3

Перегляд відео “Мальовниче Прикарпаття”.

  • Які факти про Івано-Франківщину запам’ятали?
  • Що вас здивувало/зацікавило?
  • Чи захотілося вам відвідати Івано-Франківську область?
  • Де саме хотіли б побувати? Чому?

4

Вправа “Знайди слова” (див. роздруківку “Знайди слова”).

Перевірте, наскільки уважно ви подивились відео. Знайдіть у таблиці слова і зафарбуйте їх різними кольорами. Поясніть, як вони пов’язані з Івано-Франківською областю.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ ОНЛАЙН ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

5

Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символіка Івано-Франківської області”).

Кожна область має свою символіку. Розгляньте герб і прапор Івано-Франківської області.

  • Що на них зображено? Як думаєте, що це може символізувати?

Інформація для вчителя

Герб і прапор — це символи, які відображають історичну традицію краю.

Герб. У срібному полі чорна галка з піднятими крилами у золотій короні. Галка є давнім символом історичної Галицької землі ще з XV століття. Герб подано в заокругленому знизу щиті.

Прапор. Прапор області поєднує кольори двох прапорів — давнього революційного (чорно-червоного: чорний колір символізує українську землю, а червоний — кров, пролиту за Україну) і сучасного національного (жовтий і блакитний кольори), що підкреслює роль Івано-Франківщини у становленні Української державності: від боротьби до незалежності.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

6. Фізкультхвилинка

7. Ознайомлення з українською вишивкою

1

Складання хмари слів “Вишивка” (див. роздруківку “Хмара слів «Вишивка»”).

  • За чим вирушили жевжики на Івано-Франківщину?
  • Які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово “вишивка”?
  • Запишіть свої слова у хмару слів.
  • Поспілкуйтеся із сусідом / сусідкою, дізнайтеся, які слова записав сусід / записала сусідка?
  • Чи є у вас однакові слова? Якими словами відрізняються ваші хмари слів? Як ви думаєте, чому?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Вправа “Домалюй” (див. роздруківку “Домалюй”).

Прикрасьте праву частину рушника за зразком.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

3

Перегляд мультфільму “Це наше і це твоє. Знана у всьому світі вишивка — наша”.

  • Що нового ви дізналися про вишивку?
  • Що ще хотіли б дізнатися про цей вид мистецтва?
  • Пригадайте, яка вишивка традиційна у вашій місцевості.
  • Якими фактами / словами можете доповнити хмару слів?

4

Цікаві факти про українську вишивку.

  1. Українське мистецтво вишивання має давнє походження, його витоки сягають Скіфської доби (VII–III ст. до н. е.).

    У селі Мартинівка на Черкащині біля річки Рось знайдені цікаві художні вироби з металу, датовані VІ століттям нашої ери. Серед них на особливу увагу заслуговують фігурки чоловіків, які, ймовірно, виконують ритуальний танець. Одягнені вони в сорочки, які мають на грудях широку вишивку — від коміра до пояса.

  2. Дослідники вишивки налічують близько 250 старовинних швів на основі 20 технік.
  3. Вишивка кожного регіону — унікальна. Справді, кожен регіон України вирізняється техніками вишивання, орнаментом і традиційними кольорами. Кажуть, раніше за вишитою сорочкою можна було визначити, з якого села її власниця.
  4. Першу школу вишивки було створено ще в ХІ столітті в Київській Русі. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У школі опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
  5. Вишивальниці в Україні мали своє свято. Це день святої Варвари (17 грудня). На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити — тільки вишивати. У цей день дівчата збиралися разом, молилися і вишивали. Саме цього дня ворожили на врожай, на долю, спостерігали за погодою.

5

Вправа “Віднови орнамент” (зош. с. 42, завд. 2).

Відновіть орнамент на рушнику. Зафарбуйте клітинки з числами, що діляться на 5, червоним, що діляться на 3 — жовтим, і на 3, і на 5 — зеленим.

8. Рефлексія

 

Покажіть на смайлику, з яким настроєм закінчуєте урок. Поясніть свій настрій (див. роздруківку “Смайлик”).

  • У якому мальовничому куточку ми побували разом із жевжиками?
  • Про що розкажете своїм друзям?
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

9. Домашнє завдання

 

Відомо, що кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою виготовлення та орнаментом.

Довідайтеся, які орнаменти прикрашають вишиванки нашого регіону. Зобразіть їх (зош. с. 42, завд. 3).

Методичні поради

Домашнє завдання є рекомендованим. Може бути не на кожному уроці. Пропонуємо час від часу давати дітям додому певну роботу, адже для них це можливість зробити щось самостійно, а потім здивувати всіх.



У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної