ТЕМА 3. Чарівні перетворення
ТИЖДЕНЬ 4. ПРИГОДА 4. Крихка знахідка
УРОК 24. У хлібині праця багатьох.
Як зернятко перетворюється на хліб?
Мета
- формувати уявлення дітей про те, який шлях долає зерно, щоб стати хлібом;
- закріпити знання назв професій людей, які вирощують і виготовляють хліб;
- закріпити знання про культурні зернові рослини;
- збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
- активізувати пізнавальну діяльність дітей;
- удосконалювати вміння висловлювати свої думки, спілкуватися під час виконання групових завдань;
- розвивати самостійне мислення, вміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
- виховувати любов та бережливе ставлення до хліба, пошану до хліборобської праці, естетичний смак.
Очікувані результати навчання
- дитина звертається до інших, вітається тощо, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
- об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
- висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
- підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
- зіставляє почуте з власним досвідом;
- ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
- систематизує та узагальнює необхідну інформацію;
- наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
- знає зернові культурні рослини;
- знає, який шлях долає зернятко, перш ніж стати хлібиною;
- бережно ставиться до хліба;
- знає професії людей, які вирощують і виготовляють хліб, шанує працю людей;
- знає рецепт приготування білого хліба.
Обладнання
- підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 3 клас (частина 1);
- робочий зошит № 1 “Я досліджую світ”;
- звичайний зошит;
- роздруківки “Емоційне налаштування”, “Що об’єднує?”, “Поєднай”, “Пригадай”, “Скринька”;
- стікери.
Методичні поради
У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня підготовки класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.
ХІД УРОКУ
1. Емоційне налаштування
|
Діти роздивляються зображення пшеничного поля (див. роздруківку “Емоційне налаштування”). Діти, уявіть, що ми з вами на краю пшеничного поля. Візьмімося за руки. Яскравий сонячний день, вітерець хитає достигле колосся. Пшениця передає вам тепло цього дня. (Подайте руку одній дитині й легенько її потисніть, дитина подає руку наступній, і так усі по черзі.) Тепер і ми зігріті теплом, якого, сподіваюся, нам вистачить на весь день. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |
2. Вправа “Що об’єднує?”
|
Розгляньте світлини, поміркуйте і скажіть, що об’єднує ці світлини (див. роздруківку “Що об’єднує”).
|
3. Повідомлення теми уроку
|
Разом із жевжиками ми продовжуємо подорожувати Київською областю. Пригадаємо, які чарівні перетворення мають відбутися із зернятком, щоб воно перетворилося на хліб. |
4. Активізуємо знання дітей
1 |
Вправа “Поєднай” (див. роздруківку “Поєднай”). З’єднайте частини прислів’їв. Поясніть, як ви їх розумієте.
|
2 |
Вправа “Що не так?” (підр. с. 102, завд. 1). Нудьгуючи, Номул бавився хлібом — ліпив з нього якусь чудернацьку фігурку. Аж раптом жевжоліт завмер, світло згасло й машина пішла на посадку. “Що ми зробили не так?” — здивувалися жевжики. Висловіть власні припущення щодо цього. |
Методичні порадиЯкщо потрібно, підведіть дітей до відповіді, що не можна хлібом бавитися, адже у кожній хлібині важка праця багатьох людей. Якщо у класі хтось із цим не згоден, простежте, щоб діти дали гідну відповідь. Адже часто в таких випадках саме думка дітей може стати вирішальною, а слова вчителя можуть сприйматися як чергові нотації. |
3 |
Вправа “Відновіть” (підр. с. 102, завд. 2). Відновіть прислів’я і поясніть його зміст. |
4 |
Вправа “Як хліб подорожує”. 1) Підручник (підр. с. 103, завд. 5). Розгляньте зображення і розкажіть, який шлях долає зернятко, перш ніж стати хлібиною. 2) Зошит (зош. с. 48, завд. 1). Розташуйте наліпки з етапами виготовлення хліба у правильній послідовності.
|
5. Цікаві факти про хліб
|
Спробуйте уявити, що на світі не існує хліба. Ні хліба, ні булочок, ні матусиних запашних пиріжечків. Правда, дивно було б? Тож недаремно кажуть: “Хліб — усьому голова!” А як ви гадаєте, скільки років тому з’явився хліб? Прочитайте і розкажіть, яким був перший хліб (підр. с. 103). Чи схожий він на той, до якого звикли ми? Інформація для вчителя
|
Методичні порадиЦікаві факти про хліб може розповісти вчитель, а можна заздалегідь роздати ці записи дітям і попросити їх розповісти на уроці. Варто завчасно дати дітям завдання знайти по одному цікавому факту про хліб. |
6. Фізкультхвилинка
7. Віртуальна подорож до музею хліба
1 |
Перегляд відео “Музей хліба”.
|
2 |
Вправа “Хто більше?” (підр. с. 102, завд. 3). Максим відвідав музей хліба в Переяславі-Хмельницькому, що на Київщині. Хлопчик дізнався, що існує майже 1000 видів хлібних виробів. Назвіть якомога більше з них. |
Методичні порадиОб’єднайте дітей у групи й попросіть їх протягом 5 хвилин записати якомога більше назв хлібних виробів. Перевірити результат можна “ланцюжком”. Кожна група по черзі називає по одному хлібному виробу. Якщо така назва є в інших груп, то вони її обводять і вже не називають, а називають ту, якої ще не було. Можна порахувати, скільки назв хлібних виробів потрапило до списків усіх груп, а скільки ні. Попросіть дітей пояснити, чому не всі записали однакові назви. Від чого це залежить? |
3 |
Вправа “Утвори слово” (зош. с. 48, завд. 2). Хліб виготовляють із борошна зернових культур. Запишіть, який хліб печуть із борошна кожного виду рослин.
|
4 |
Вправа “Пригадай” (підр. с. 102, завд. 4) (див. роздруківку “Пригадай”). Розгляньте зображення традиційних для різних народів, що живуть в Україні, хлібних виробів. Пригадайте їх назви і розкажіть, коли випікають кожний з них. |
Методичні порадиНа допомогу дітям можна підготувати картки з підписами. Діти мають прочитати й пояснити, до якої світлини яка назва. |
|
Інформація для вчителя Жайворонки випікали на свято Сорока святих (19 березня). Кожна господиня робила цього дня 40 книшиків, калачиків, бубликів, булочок, схожих за формою на пташок. Для цього качалочку тіста зав’язували вузликом, розплескуючи кінці, наче гребінчик i хвостик, i запікали. Цих жайворонків їли протягом дня, причому обов’язково діти (і свої, i чужі). Вони ходили по хатах, i їх пригощали жайворонками. Діти бігали по селу, пiднімали “пташок” угору та співали або промовляли нехитрі заклички. За повiр’ям, це мало прискорити повернення птахів із вирію, тобто початок весни. Нині жайворонки в Україні майже не випікають. Калач — обрядовий хлiб. Калачі пекли i на хрестини, і на Великдень, і на Різдво, і на весілля. Калачі плели із 3-4 качалочок, які закручували у великий овал, інколи з дiркою посерединi. Робили й маленькі калачі розміром з кулак. Паска — весняний обрядовий хліб, який готують до Великодня. Дуже здобне тісто на яйцях, маслі, сметані, олії, цукрі добре вимішують і лишають у теплому місці сходити. Змостивши форми, вкладають туди тісто, заповнюючи не більше двох третин посудини. Тісто знов сходить, i його обережно ставлять у добре розігріту піч. Готову паску прикрашають цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком. Її обов’язково святять у церкві разом із крашанками та іншими стравами до святкового столу. Свяченою паскою починають великодній сніданок. Колись вважали, що крихти не можна викидати свиням чи птиці — лише рогатій худобі; вершечок від паски, висушений i залишений на запас, мав, за повiр’ям, лiкувальнi властивості не лише для людей, а й для худоби. Весільний коровай випікають iз тіста на маслі та яйцях. Зверху його оздоблюють виробами з того самого тіста: шишечками, голубками, качечками, квіточками, колосками тощо. Крім того, коровай прикрашають зеленню барвінку, ягодами тощо. Пампушка (пампух) — невелика кругла булочка, виготовлена із дріжджового тіста з житнього, пшеничного, гречаного чи змішаного пшенично-гречаного борошна. Може бути із солодкою начинкою: ягодами, маком, варенням, посипана цукровою пудрою. Пампушки в Україні готують до свят (особливо, на Різдво), у неділю, на поминальний обід (Полісся, Північне Поділля), до борщу чи юшки, часто затовкуючи їх часником, а житні пампушки й на щодень. Лаваш — грузинський хліб. |
5 |
Робота зі скоромовкою. Повчіться швидко читати скоромовку. Позмагайтесь у парі, хто прочитає швидше.
Я печу, печу, печу
|
8. Виготовлення хліба
1 |
“Рецепт хліба” (зош. с. 48, завд. 3). Марія знайшла в бабусі рецепт хліба. Прочитайте його і дайте відповіді на запитання.
|
2 |
Перегляд відео “Як печуть хліб?”. Подивіться, як випікають хліб на сучасних хлібозаводах. |
Методичні порадиДля кращого усвідомлення теми, можна спекти хліб у класі за допомогою хлібопічки. Домовтеся з учнями, хто які інгредієнти принесе. Дітям буде цікаво замішувати тісто, спостерігати як воно підходить. Якщо ж такої можливості немає, то можна покликати на допомогу батьків учнів, які можуть удома спекти такий хліб. Тоді в дітей буде можливість порівняти хліб, спечений удома, з виготовленим на хлібозаводі. |
3 |
Вправа “Запропонуй” (підр. с. 103, завд. 7). Часом трапляється, що не весь хліб у магазині встигають продати свіжим. Поміркуйте, як можна використати хліб, що почав черствіти. Обміняйтеся з однокласниками своїми міркуваннями. |
Методичні порадиЩе раз наголосіть на дбайливому ставленні до хліба. |
4 |
Вправа “Ситуація»”.
|
9. Підсумок
1 |
Рефлексія.
|
2 |
Вправа “Скринька” (див. роздруківку “Скринька”). Запишіть на стікерах, що вам сьогодні найбільше сподобалося, запам’яталося. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ |