ТЕМА 8. Погода

ТИЖДЕНЬ 2. ПРИГОДА 2. Перо лелеки

УРОК 11. Лелеки і погода.
Які рослини і тварини “передбачають” погоду?

Мета

  • продовжити ознайомлювати дітей із містами та областями України;
  • поглибити знання про Хмельницьку область;
  • навчити знаходити Хмельницьку область на мапі України;
  • ознайомити із символами Хмельницької області;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • удосконалювати вміння працювати з простим медіатекстом;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • розвивати самостійне мислення, уміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати пізнавальний інтерес, естетичний смак.

Очікувані результати навчання

  • дитина вітається та звертається до інших, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • проявляє ініціативу, продуктивно працює з членами групи, точно висловлює думки під час організації спільної навчально-пізнавальної діяльності;
  • знає розташування Хмельницької області на мапі України;
  • знає символи Хмельницької області;
  • знає унікальні місця Хмельницької області.

Обладнання

Методичні поради

У конспекті не вказані обов’язкові і необов’язкові завдання для учнів. Учитель на свій розсуд і залежно від рівня класу може вибрати ті завдання і вправи, які будуть цікавими і корисними для учнів.

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Вправа “Сонечко”.

Погляньте у віконечко.
(Діти простягають руки)
Чомусь сховалось сонечко.
(Знизують плечима)
А ми засвітимо сонечко.
(Показують на себе)
Таке велике сонечко.
(Розводять руки в різні боки)
Таке веселе сонечко.
(Усміхаються одне одному)
Я — сонечко!
(Показують на себе)
Ти — сонечко!
(Показують одне на одного)
Ми — сонечка!
(Беруться за руки)
Ми світимося всі!

Методичні поради

Вправу можна провести у колі або біля парт. Якщо за вікном погода сонячна, то можна змінити другий і третій рядки. Вони звучатимуть так:

Яскраво світить сонечко.
(Діти піднімають руки вгору, показують промінці)
Ми засвітили сонечко.
(Показують на себе)

2. Вправа “Настрій, як погода”

 

Чи пов’язаний ваш настрій з погодою надворі? Розкажіть про це: опишіть, як погода може впливати на настрій.

Наприклад: “Мій настрій дуже подібний до погоди — такий же мінливий, а інколи буває примхливий. Коли я впевнена в собі і спокійна, перед моїми очима постають вечірні сутінки й захід сонця. Коли мені весело — здається, що сонечко мені усміхається. Коли відчуваю розчарування, я стаю колючою, мов крижинка. Моя злість — це літня гроза, що випадає зливою чи градом, але дуже швидко минає. І тоді на зміну їй приходять сумніви і невпевненість — ніби я йду в ожеледицю вулицею. Коли ж у мене настрій мрійливий, то це пухнастий, лапатий сніг, що легко, елегантно й гарно падає на землю”.

3. Передбачення теми уроку

 

Прочитайте ланцюжок слів, спробуйте передбачити, куди ми вирушимо далі в мандрівку.

  • Що було для вас підказкою?

Жевжики  мандрівка  Хмельниччина  перо  гніздо  лелека

4. Робота над змістом уривка “Перо лелеки”

1

Читання уривка.

Щоб дізнатися, куди ми сьогодні вирушимо разом із жевжиками, прочитайте про нову пригоду наших друзів (підр. с. 96).

Методичні поради

Запропонуйте дітям прочитати уривок у парах по черзі. Поясніть, що дитина, яка слухала фрагмент, має поставити запитання за змістом тій, що читала. Потім діти міняються ролями.

2

Вправа “Дайте відповідь”.

  • Чи справдилися ваші передбачення щодо нашої подорожі?
  • Чому жевжикам шкода було закінчувати мандрівку?
  • Що цікавого ви знаєте про лелеку?
  • Що говориться в оповідці про здатність лелек “передбачати” погоду?

3

Вправа “Обери”.

Пригадайте події, про які йдеться у прочитаному уривку, та оберіть правильні варіанти закінчення речень (зош. с. 47, завд. 1).

4

Вправа “Наведи”.

Наведіть малюнок обома руками, розфарбуйте його (зош. с. 47, завд. 3).

5. Спостереження “Що відбувається у гнізді лелеки?”

 

Подивіться відео та дізнайтеся, що ж відбувається у гнізді лелеки.

  • Пригадайте і назвіть синоніми до слова лелека.

6. Перегляд відео “Лелеки. Українські птахи. Цікаві факти”

  • Що нового ви дізналися про лелек?
  • Які факти вас зацікавили / здивували?
  • Про що захотілося дізнатися більше?

7. Фізкультхвилинка-руханка

8. Віртуальна подорож Хмельницькою областю

1

Робота з адміністративною мапою України (див. роздруківку “Адміністративна мапа України”).

  • Пригадайте, куди прилетіли жевжики по перо лелеки.
  • Знайдіть на мапі Хмельницьку область. У якій частині України вона розташована?
  • З якими областями вона межує?
  • Яке місто є обласним центром Хмельницької області?

Інформація для вчителя

Хмельницька область розташована на заході України. Обласний центр — місто Хмельницький. Протяжність області з півночі на південь 220 км, а із заходу на схід — 120 км. Межує на північному заході з Рівненською, на північному сході з Житомирською, на сході з Вінницькою, на півдні з Чернівецькою, на заході з Тернопільською областями.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

2

Робота з контурною мапою.

Знайдіть на контурній мапі Хмельницьку область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр (зош. с. 47, завд. 4).

Методичні поради

Можна скористатися новою контурною мапою, яка є у зошиті № 2. Але краще, коли діти бачитимуть, де вони вже побували і куди ще вирушать у подорож. Тому бажано перенести мапу зі старого зошита або зафарбувати в новій контурній мапі ті області, у яких уже побували.

3

Ознайомлення із символікою області (див. роздруківку “Символіка Хмельниччини”).

  • Подивіться на герб і прапор Хмельницької області. Що на них зображено? Як думаєте, про що можуть розповісти ці символи?

Герб Хмельницької області — це щит, що має форму чотирикутника з півколом в основі. Поле щита розтяте на синє і червоне. Над лінією ділення розташовані золоте 16-променеве сонце з людським обличчям і два золоті хлібні колоски.

Сонце є традиційним символом Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Колоски символізують аграрну спрямованість області, а також зображають літеру “Х” — першу в назві області. Щит облямований декоративним картушем. У складі картуша над головою герба — зображення розгорнутої книжки.

Прапор Хмельницької області є символом, що відображає історію й традиції області.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

9. Перегляд відео “Хмельницька область”

 

Перегляньте відео й запишіть декілька фактів про Хмельницьку область, які вас зацікавили.

  • Які факти ви записали? Що вас найбільше вразило?

10. Найцікавіші місця Хмельниччини

 

Розповідь учителя з показом світлин (див. роздруківку “Найцікавіші місця Хмельниччини”).

Хмельниччина багата на унікальні місця, географічні цікавинки, старовинні унікальні маєтки, замки, церкви.

Штучний водоспад в Маліївцях. Навряд чи ще якийсь куточок України може похвалитися такою неймовірною спорудою. Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом приваблює багато туристів. Вода, що стікає цівкою по зарослому мохом камінню, за 2 метри до землі розсіюється над входом у печеру, а потім збирається докупи і стікає довгим дерев’яним жолобом у ставок.

Здалеку двоярусний грот нагадує велета: порослого густим мохом, із роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль.

Свято-Михайлівський монастир розташований на висоті близько 70 метрів над берегом Дністра на середній терасі схилу Білої гори. Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії та місця поховання ченців.

З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують ХІ століттям. До наших днів збереглися руїни Михайлівської церкви.

Джерела в Голоскові, які не замерзають. Завдяки унікальному мікроклімату, в Голоскові, що неподалік Хмельницького, джерела не замерзають і в найлютіші морози. Це чи не єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі качки, чаплі та часом навіть лелеки. Таких джерел тут близько п’ятнадцяти. Вони б’ють з-під землі посеред села й розтікаються тонкими струмками, утворюючи болітця й невеличкі ставочки. Ані джерельні струмки, ані ставки не вкриваються льодом навіть у люті морози. Це єдине скупчення такої кількості джерел поблизу річки Південний Буг.

Унікальний вітряк-музей на Славутчині. На Славутчині в селі Клепачі на музей перетворили дерев’яний вітряк. Йому вже понад півтора століття. Донедавна він ще молов борошно. Збудований, як кажуть, на семи вітрах. Місце вибрали дуже вдало: на справжнісінькому вітрогоні. Бо кілька метрів убік — і вітру немає, а тут відчувається і в тиху погоду. Без перебільшення, цей вітряк для клепачан — оберіг села.

Водоспад Бурбун на Дунаєвеччині. П’ятиметровий водоспад схований у гущавині каньйону і впадає в невелике озерце з блакитною водою. Водоспад нагадує райський куточок: незаймана дика природа, вкрите мохом каміння, кущі папороті.

Вербецька товтра — гора з чотирма вершинами — це ботанічний заказник у складі Національного природного парку “Подільські Товтри”.

Цей дивовижний краєвид приваблює і не залишає байдужими.

На вершинах товтри (а їх тут чотири — звідси й друга назва — “Чотири кавалери”) нагромаджене чудернацьке каміння, на якому цвітуть дивовижні жовті квіти.

Тут можна прогулятися... дном стародавнього моря. Товтри — явище унікальне, аналогів якому в світі практично немає. Мільйони років тому це були морські рифи. Тобто, товтри — це не гори, утворені внаслідок тектонічного руху, а “продукт” діяльності живих організмів — молюсків і коралів.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

11. Підсумок

 

Рефлексія.

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Які відкриття зробили для себе?
  • Про які унікальні куточки Хмельниччини розкажете вдома?


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної