ТЕМА 2. Машина часу

ТИЖДЕНЬ 1. ПРИГОДА 1. Як з’явилися музеї

УРОК 7. Комікс-спогад.
Як далеко в минуле ми можемо зазирнути?

Мета

  • формувати уявлення дітей про сучасне літочислення;
  • поглибити знання про музеї;
  • вчити створювати короткі розповіді про події так, щоб зацікавити читачів;
  • навчати писати короткі відгуки на роботи інших дітей;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • розвивати самостійне мислення, уміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування, естетичний смак;
  • виховувати вміння спостерігати та аналізувати.

Очікувані результати навчання

  • читає подумки та виразно вголос тексти різних видів та з різною метою висловлювання;
  • розповідає (докладно, стисло або вибірково), про що йдеться в тексті;
  • ставить запитання різної спрямованості: до змісту твору, до автора, до читача;
  • виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту;
  • підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • робить висновки зі спостережень і досліджень разом з учителем або самостійно;
  • систематизує та узагальнює інформацію;
  • розрізняє в реченні частини мови, добирає синоніми до поданих слів;
  • створює комікс про події минулого;
  • презентує свою роботу;
  • ставиться толерантно і доброзичливо до роботи інших.

Обладнання

  • підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 4 клас (частина 1);
  • робочий зошит № 1 “Я досліджую світ”;

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

 

Пальчикова гра “Доброго ранку”

Пригадаємо наше привітання за допомогою пальчиків.

2. Вправа “Продовж речення”

 

Пригадайте тему вчорашнього уроку і продовжте речення.

Вчора я дізнався / дізналася…
Мені було цікаво…
Мене здивувало…
Тепер я знаю…

Методичні поради

Виконайте цю вправу ланцюжком. Попросіть кожну дитину обрати і закінчити одне з речень. Таким діти активізують свої знання з теми, а вчитель зрозуміє, що учні запам’ятали з попереднього уроку.

3. Вправа “Збери слова”

 

Розв’яжіть буквені вирази та поміркуйте, чи мають відгадки щось спільне. Чи можна записати ці відгадки одним числом? Яким саме?

  • Сто + (лід – д + т) + (листя – лис) = ?
  • Сто + (рік – к + ч) + (час – ас + я) = ?
  • Вітер – тер + кіт – іт = ?

Перевірте себе

  • Поясніть, як ви розумієте значення цих слів. Коли ми їх використовуємо?

Інформація для вчителя

Століття (сторіччя, вік) — проміжок часу, який дорівнює ста рокам. Століття іменуються числами, починаючи з першого, яке тривало з 1 до 100 року. Наприклад, 20 століття почалося 1 січня 1901 року, а закінчилося 31 грудня 2000 року.

4. Вправа “Поміркуй”

 

Розгляньте таблицю років і століть (підр., с. 45).

  • Пригадайте, який зараз рік, і скажіть, у якому столітті ми живемо. Чи є це століття в таблиці?
  • Продовжте таблицю у своїх зошитах чи на дошці.
  • Підніміть руки ті, хто народився у 21 столітті.
  • Чи знаєте ви, у якому столітті народилися ваші братики та сестрички, мами й тата, дідусі та бабусі?
  • Хто з ваших родичів народився раніше за всіх? А пізніше за всіх?

5. Онлайн-вправа “Граємо у століття”

 

Подивіться, у які роки відбулися події. Напишіть, яке це століття.

ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ

6. Повідомлення теми уроку

 

На уроці ми з’ясуємо, як далеко в минуле ми можемо зазирнути, і як люди дізнаються про події минулого. Нам для цього потрібна машина часу, чи достатньо мати інформацію та багату уяву?

7. Вправа “Поміркуй”

 

Поміркуйте, як люди дізнаються про події минулого. Люди яких професій це роблять і як саме?

Інформація для вчителя

Людина в будь-які часи залишала після себе «сліди» своєї діяльності — залишки посуду, жител, знаряддя праці, зброю, книжки, записки тощо. Звісно, далеко не все дійшло до наших часів.

  • Як гадаєте, чому так сталося?
  • Пригадайте, які речі з минулого ми можемо побачити в музеях. У яких саме?
  • А які речі розповідають про минуле вашої родини? Про ваше минуле? Як ви їх зберігаєте? Чи завжди їх можна потримати в руках? Що зберігається в електронному вигляді?

Кожна знайдена річ або документ є для нас джерелом інформації про минуле — історичним джерелом. Вчені ретельно вивчають кожне історичне джерело, щоб отримати якомога більше інформації про власників, технології створення, події минулого. Так інформація дає вченим змогу описувати минуле. Звісно, не про все можуть розповісти речі. Деякі з них дійшли до нас дуже пошкодженими, та й люди записували далеко не все, що може зацікавити істориків.

Величезну цінність становлять писемні пам’ятки — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи тощо. На жаль, не всі з них збереглися до наших днів. Багато писемних пам’яток було знищено під час війн і стихійних лих. Та й навчилися писати люди приблизно 5 тис. років тому, але ж ми хочемо знати і про те, що було до цього часу.

Як же вчені-історики дізналися про те далеке минуле, коли писемності ще не було? У таких випадках на допомогу історикам приходять такі науки, як археологія, антропологія, етнологія.

Археологія — це наука, яка вивчає минуле за речовими історичними джерелами, такими, як стоянки давніх людей, їхні поселення, знаряддя праці, посуд, прикраси, предмети побуту, мистецтва, тобто сліди життя та діяльності людини на Землі.

Величезне значення для вивчення минулого людства має антропологія – наука, яка вивчає рештки викопних істот, походження та розвиток людини. За формою та будовою кісток учені можуть відтворити зовнішній вигляд первісних людей та імовірних предків людини, а також вигляд тварин і рослин дуже далекого минулого, навіть тих часів, коли на Землі ще не було людей.

Наука, яка вивчає походження, розселення різних народів нашої планети, досліджує їхній побут і звичаї, називається етнологією.

8. Вправа “Прочитай і поясни”

 

Христина захоплюється подіями минулого. Дівчинка вирішила навчитися малювати динозавра, переглядаючи відео. Свій малюнок дівчинка показала друзям. Прочитайте їхні відгуки на роботу. Який із них, на вашу думку, більш вдалий (див. роздруківку “Прочитай і поясни”).

  • Складіть свій відгук про малюнок дівчинки.
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

9. Фізкультхвилинка “Україно, ми твоя надія”

 

Відпочиньте. Порухайтесь у веселому українському таночку.

10. Створення коміксу

 

Про які події минулого ви добре пам’ятаєте? Створіть комікс про них.

Для гарного результату скористайтеся порадами.

  • 1. Вигадайте 2-3 персонажів.
  • 2. Уявіть, який у них характер, який вигляд вони мають.
  • 3. Придумайте невеличкий сюжет.
  • 4. Поміркуйте, що ви намалюєте, що напишете, а про що читачі зможуть здогадатися самостійно.
  • 5. Створіть ілюстрації.
  • 6. Придумайте короткі фрази — репліки персонажів.

Примітка. Тексти в коміксах мають специфічну форму “словесних бульбашок” або “хмарин думок” (їх називають виносками), які передають мовлення чи думки персонажів і ніби видуваються з їхніх вуст.

Три найпоширеніші типи виносок:

  • мовлення (1),
  • думка (2),
  • крик (3).

Методичні поради

Для створення коміксу потрібно доволі багато часу. Допоможіть дітям, обговоріть, про які події минулого вони можуть створити комікс. Можливо, це буде історія з життя динозаврів або розповідь про походи козаків, можливо, хтось із учнів / учениць знає про життя фараонів тощо. Створіть виставку коміксів. Надайте дітям можливість роздивитися комікси своїх однокласників / однокласниць, обговорити їх.

Можна створити в класі книжку відгуків, де у будь-який час діти зможуть записати свої враження від робіт однокласників та однокласниць і слова підтримки для них. Ще раз нагадайте дітям, що треба писати відгуки, поважаючи працю інших.

11. Рефлексія

1

Вправа “Оціни”

  • Чи задоволені ви своїм коміксом? Розфарбуйте відповідний смайлик (зош., с. 21, завд. 2).

2

Вправа “Мікрофон”

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Розкажіть про свої враження від уроку.
  • Коли ви були активними під час уроку?
  • Коли ви сумували? Чому?
  • Що вийшло добре, а над чим ще варто попрацювати?
  • Висловіть свої побажання однокласникам та однокласницям.


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної