ТЕМА 3. Чарівні перетворення

ТИЖДЕНЬ 3. ПРИГОДА 3. Несподіваний атракціон

УРОК 16. Кровоносна система людини.
Навіщо людині кров?

Мета

  • формувати уявлення про кровообіг в організмі людини;
  • ознайомити з органами кровообігу та їх роллю в житті людини;
  • дослідити, як кров переміщується організмом людини та які функції при цьому виконує;
  • активізувати пізнавальну діяльність дітей;
  • збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня;
  • розвивати самостійне мислення, вміння досліджувати, уяву, доказове та зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику, критичне мислення, навички вільного спілкування;
  • виховувати спостережливість, допитливість, інтерес до вивчення людського організму.

Очікувані результати навчання

  • учень / учениця ставить запитання;
  • називає органи кровообігу;
  • знає, які функції виконує кров та органи кровообігу;
  • пояснює, як відбувається кровообіг в організмі людини;
  • вітається та звертається до інших, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова;
  • об’єднується з іншими дітьми у групи, пари для спільної діяльності;
  • висловлює та аргументує власну думку, поважаючи позицію інших і дослухаючись до спільних рішень;
  • підтримує діалоги з тем, пов’язаних із важливими життєвими ситуаціями;
  • зіставляє почуте з власним досвідом, висуває власні гіпотези;
  • ставить запитання дорослим і одноліткам щодо інформації, яка викликає сумнів або є незрозумілою;
  • наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;
  • робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно;
  • систематизує та узагальнює інформацію природознавчого змісту з різних джерел.

Обладнання

  • підручник О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко “Я досліджую світ” 4 клас (частина 1);
  • робочий зошит № 1 “Я досліджую світ”;

ХІД УРОКУ

1. Емоційне налаштування

1

Привітання-побажання

Привітайте одне одного і побажайте щось таке приємне, щоб спогади про це побажання підтримували гарний настрій цілий день.

2

Вправа “Кольорові мильні бульбашки”

А зараз мені потрібна ваша фантазія. Уявіть, що кожен із вас може видути кольорову мильну бульбашку. Опишіть, якого вона розміру, форми і кольору, кому б ви хотіли її подарувати. Поясніть, чому.

Методичні поради

Спершу розкажіть про свою мильну бульбашку. Наприклад: “Я видула велику круглу мильну бульбашку яскравого жовтого кольору. Дарую її всім, кому не вистачає сонечка”. Ця вправа допоможе дітям розвинути фантазію, налаштує на позитивні емоції.

2. Вправа “Істинні, хибні”

 

Пригадайте пригоди Макса і Моллі, перевірте себе. Послухайте твердження та визначте, які з них істинні, а які — хибні. Хибні твердження перетворіть на істинні.

  1. Макс і Молллі продовжили свій шлях без Вільняки.
  2. Макс і Моллі опинились у великій порожнині.
  3. Еритроцити не любили рухатися по колу.
  4. Еритроцити доправляють до клітин кисень і поживні речовини.

3. Вправа “Пригадай”

 

Пригадайте, які смс-повідомлення ви написали на минулому уроці. Про що вам захотілося дізнатися більше? Які питання стосовно людського організму вас зацікавили? Чи захотілося вам більше дізнатися про роботу серця та кровоносну систему?

4. Повідомлення теми уроку

 

Подорожуючи людським організмом разом із Максом і Моллі, ми зробимо невеличку зупинку у кровоносній системі. Дізнаємося багато нового і цікавого про роботу серця, з’ясуємо, як рухається кров судинами та чому вона має червоний колір.

5. Таблиця “ЗХД”

 

Накресліть таблицю і протягом 5 хвилин запишіть, що ви знаєте і що хотіли б дізнатися про кров та кровоносну систему людини.

  • Поспілкуйтеся у парі. Чи одне й те саме ви знаєте? А хочете дізнатися?
  • Поспілкуйтеся із сусідньою парою. Що спільного у ваших таблицях?
  • А тепер запишемо загальні запитання, на які будемо шукати відповіді протягом вивчення теми.

Методичні поради

Запишіть на окремому аркуші питання, на які діти хочуть дізнатися відповіді, і прикріпіть їх на видному місці. Під час вивчення теми (а це декілька уроків) повертайтеся до цього переліку і цікавтеся у дітей, чи отримали вони відповіді на свої запитання.

6. Розповідь учителя

 

Послухайте уважно розповідь та запишіть факти у третю колонку таблиці “ЗХД”.

Пригадайте, що ви бачите на тілі, коли поріжетесь або подряпаєтесь. Правильно, кров. З будь-якої ранки на тілі людини одразу тече кров. Що б людина не поранила — руку, ногу, щоку, живіт — неодмінно почнеться кровотеча. Мабуть, ви вже здогадалися, що кров — всюдисуща. Вона тече навіть по наших кістках! Лише у волоссі, нігтях, зубах і очному кришталику немає власного кровообігу.

Як ви гадаєте, скільки крові в організмі у людини? Цей показник індивідуальний: кров становить 6–8% від маси тіла. Таким чином у тілі людини масою 60 кг міститься приблизно від трьох з половиною до п’яти літрів крові.

Кров з давніх-давен вважається символом життя. Втрата 1 л крові спричиняє у людини сильну слабкість, а втрата 2 л вже вимагає серйозного лікування. При значних кровотечах у кровоносні судини вводять кров донора або кровозамінні речовини.

  • Що нового дізналися про кров?
  • Якими фактами доповнили таблицю?

7. Вправа “Знайди відповідь”

 

Прочитайте уважно текст, (див. роздруківку “Знайди відповіді”) знайдіть відповіді на запитання:

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ
  1. Який вигляд має серце? А кровоносні судини?
  2. Що утворюють серце і кровоносні судини?
  3. Що забезпечує кровоносна система в організмі людини?

8. Фізкультхвилинка “А ти готовий?”

9. Вправа “З’єднай”

 

З’єднайте назви органів кровообігу з функціями, які вони виконують (зош., с. 41, завд. 4).

10. Вправа “Доповни речення”

 

Скористайтеся інформацією з тексту і продовжте речення (зош., с. 41, завд. 5).

11. Перегляд відео “Богдан Колісник. Кровообіг”

  • Запишіть у звичайний зошит 2 факти, що вас зацікавили під час розповіді Богдана.
  • Яку нову інформацію почули про кровоносну систему?
  • Що вас здивувало / зацікавило?
  • Чи захотілося дізнатися більше про кровоносну систему? Що саме?
  • Якими фактами може доповнити таблицю?

12. Вправа “Прочитай і розкажи”

 

Скористайтеся схемою у підручнику (с. 91, завд. 5) і розкажіть, як відбувається рух крові в організмі у людини.

  • Об’єднайтеся у пари і поставте одне одному запитання за змістом довідки.

Інформація для вчителя

Сьогодні кожен знає, що кров у тілі людини тече по кровоносних судинах — насичена киснем артеріальна тече по артеріях до органів і тканин організму, а “відпрацьована”, насичена вуглекислим газом венозна рухається по венах. А ще 400 років тому ця істина здавалася не такою вже очевидною. Лише в 1628 році англійський анатом і лікар Вільям Гарвей з’ясував, що кров рухається від шлуночків серця по артеріях, а повертається до передсердь по венах.

Загальна довжина всього кровоносного “трубопроводу” від величезних вен до найдрібніших капілярів становить близько 100 тисяч км. Ні, це не помилка, саме 100 тисяч, тобто у майже 2,5 рази довше за екватор!

Найдрібніші кровоносні судини називають капілярами. Деякі з них такі тонесенькі, що їх неможливо побачити неозброєним оком. Всього в організмі людини нараховують 100–160 мільярдів капілярів: це в 12–20 разів більше, ніж людей на Землі!

13. Рефлексія

  • З яким настроєм ви закінчуєте урок?
  • Які відкриття ви зробили для себе під час подорожі?
  • На які питання з тих, що ви записали в таблиці на початку уроку, вдалося отримати відповіді? Якими фактами ви доповнили свої таблиці?

 

Онлайн-вправа “Кровоносна система”

Перевірте себе. Пригадайте, що ви дізналися про кровоносну систему, і дайте відповіді на запитання.

ВИКОНАТИ ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ


У конспекті уроку використано матеріали Тетяни Гуркіної