Вибираємо маршрут

Уявіть звичайний ранок: хтось замовляє товар у міжнародного бренду, хтось заходить до місцевої кав’ярні, а хтось купує крафтовий продукт у виробника, який працює через соціальні мережі. На попередньому уроці ваша бізнес-ідея вже отримала першу версію. Тепер постає нове запитання: який формат допоможе їй розвиватися далі?

Сьогодні ми працюватимемо як команда бізнес-стратегів і картографів: розгорнемо карту сучасного підприємництва — від локального ринку до глобального, від офлайн-формату до онлайну й релокації. Наше завдання — не просто назвати формати, а зрозуміти, за яких умов кожен із них працює найкраще.

Перевіряємо попередній маршрут

Перш ніж прокладати новий маршрут, повернімося до домашнього завдання попереднього уроку. Ви вибирали один із двох способів продовжити роботу над бізнес-ідеєю.

Якщо ви виконували завдання 5 на с. 59 підручника й тестували ікебани для осіннього ярмарку, назвіть варіант, який зацікавив потенційних покупців найбільше, та один висновок, що варто змінити або підсилити.

Якщо ви виконували завдання 7 на с. 62 підручника й почали довгостроковий проєкт, коротко представте базову концепцію майбутнього товару або послуги: яку потребу він задовольняє і для кого створений.

Експрес-презентація “Мій маршрут далі”: до 30 секунд на одну знахідку або висновок.

Поміркуйте: чи підказує ваше тестування або опис цільової аудиторії, де і як краще пропонувати продукт — поруч із домом, онлайн чи на ширшому ринку?

Міркуємо над висловлюванням

Погляньте на назву параграфа й сформулюйте, які підприємницькі рішення нам сьогодні доведеться дослідити.

За бажанням після уроку перегляньте відео в довідці про Аніту Роддік і порівняйте його з висновками уроку.

Щоб побачити, як формат бізнесу може змінюватися разом із розвитком справи, прочитайте довідку про Аніту Роддік в інтерактивному додатку.

• Із чого починався шлях компанії The Body Shop і як локальна справа поступово вийшла на ширший ринок?
• Який формат мав бізнес на старті? Які рішення допомогли йому розвиватися далі?

Довідка. Аніта Роддік — британська підприємиця, екоактивістка, феміністка й екологиня, відома передусім як засновниця Body Shop, компанії з виробництва косметики, виробленої вручну з натуральних інгредієнтів.

Аніта Роддік заснувала “Body Shop” у 1976 році з метою створити джерело доходу для себе і дочок, тоді як її чоловік подорожував Південною Америкою. Вона отримала позику в розмірі 6500 доларів, уклала контракт із місцевим травником на створення своєї повністю натуральної косметики, знайшла місце в приморському курорті Брайтон і відкрила свій перший магазин косметики для тіла. До кінця 1992 року вже понад 700 магазинів Body Shop генерували 231 мільйон доларів продажів.

Історія успіху Аніти Роддік залишається однією з найвидатніших підприємницьких, хоч і неординарних, історій кінця 20-го століття. Вона перетворила один магазин на міжнародну імперію та довела, що компанія може завоювати лояльних клієнтів та досягти успіху, просто надаючи інформацію про продукт, а не використовуючи потужну рекламу та тиск із боку продавців.

Дізнайтеся більше

А тепер прочитайте висловлювання Аніти Роддік, яке стане нашим компасом під час пошуку відповідей:

Ці слова чудово демонструють, що у відкритому морі чи біля рідного берега підприємцеві щодня доводиться ухвалювати рішення: залишитися в безпечній тихій гавані локального ринку, ризикнути й поплисти до світових океанів, перейти в цифрові води онлайн-простору чи рятувати справу через релокацію.

• Як ви розумієте думку Аніти Роддік про підприємництво як виживання?
• Як ви гадаєте, чому потреба виживати в складних умовах спонукає підприємців мислити творчо?

Що формує шлях бізнесу

Епіграф підказує: підприємництво потребує творчого мислення й здатності адаптуватися. Але який маршрут вибрати конкретному бізнесу? Усе починається з оцінювання умов, ресурсів і власних цілей.

Розгляньте вступ до параграфа на с. 62 підручника і схему «Фактори, що формують шлях бізнесу» на с. 63.

Світ підприємництва — це не єдиний маршрут, а мережа шляхів. Хтось відкриває кав’ярню на рідній вулиці, хтось запускає онлайн-магазин із клієнтами з різних країн, а хтось переносить бізнес в інше місто й адаптується до нового середовища.

Фактори, що формують шлях бізнесу — мініобговорення

З’ясуйте, які шість груп чинників пропонують врахувати автори підручника: масштаб і амбіції; стартові ресурси; географію та контекст; рівень ризику й гнучкість; юридичні й податкові аспекти; стиль життя та особисті цінності.

• Як розпізнати потенціал у знайомому середовищі й побудувати бізнес, тісно пов’язаний із місцем і сильний завдяки цьому зв’язку?

Успішна справа не обов’язково починається з великих ресурсів. Часто вона виростає там, де підприємець добре бачить потреби своєї громади. З’ясуймо, що таке локальний бізнес і на чому тримається його сила.

Локальний бізнес: бути корисним там, де ти є

Звертаємося до визначення з підручника:

Деякі успішні сьогодні компанії починали з невеликих ресурсів і спершу працювали переважно на місцевому ринку. Завдяки праці, удалим рішенням, попиту й часу частина з них змогла вийти за межі місцевого ринку й вирости.

Завдяки постійній комунікації зі своєю цільовою аудиторією локальний бізнес може швидше реагувати на зміни її потреб і пропонувати спеціалізовані товари чи послуги, яких немає у великих мережах.

Вправа “Рентген мікрорайону” (робота парами)

Розгляньте схему переваг місцевого бізнесу на с. 65 підручника.

Об’єднайтеся в пари. Кожна отримає одну пару переваг і має пов’язати її з реальним прикладом:

• Пара 1 — коротша логістика + менший екологічний слід. За яких умов місцеве виробництво й коротші маршрути доставки можуть бути вигідними і для громади, і для довкілля?
• Пара 2 — індивідуальний підхід + гнучкість і швидкість. Як невелика майстерня може швидше реагувати на нестандартний запит клієнта?
• Пара 3 — збереження традицій та унікальності. Як локальні виробники сувенірів, солодощів чи одягу створюють особливий характер свого краю?
• Пара 4 — підтримка місцевої економіки + розвиток громади. Як навіть невеликий бізнес створює робочі місця, послуги й додаткові можливості для людей поруч?

Після короткого обговорення дайте відповідь на головне запитання:

• Яку з цих переваг ви могли б використати у власному бізнес-проєкті на старті?

Галерея історій українського локального бізнесу (робота групами)

Матеріали для роботи:

Історії локального бізнесу

Коло експертів. У кожному місті й селищі є компанії, що створюють цінність для місцевої спільноти. Порівняйте приклади з підручника та е-додатка. Об’єднайтеся в п’ять груп. Кожна група опрацьовує свою частину “галереї”:

• Група 1 (Технології та зв’язок):
• Львівський ІТ Кластер (підручник, с. 65): Бізнес-об’єднання, що створює сприятливі умови для ведення бізнесу через покращення якості освіти, розвиток талантів, підтримку техкомпаній та інновацій (відомий проєкт — конференція IT Arena).
• Мережа Ланет (інтерактивний додаток): Великий інтернет-провайдер із понад 250 тисячами абонентів у понад 500 населених пунктах шести областей.
• Група 2 (Екофермерство й крафт):
• VASYLKIVSKE RANCHO (підручник, с. 65): Вирощує продукти на власній землі з відновленою природною структурою (сири, молочна продукція, джеми, овочі, ягоди, м’ясо).
• Ukr.Farmer (інтерактивний додаток): Невелике фермерське господарство, що спеціалізується на м’ясних виробах, молочній продукції та домашніх делікатесах.
• Група 3 (Традиційні ремесла й вовна):
• Галерея Овчини OG (інтерактивний додаток): Поставки виробів із овечої вовни: килими зі шкір, ковдри, пледи, ліжники, домашнє взуття, пояси та автомобільні чохли.
• SHKOURA (підручник, с. 66): Український бренд вовняних виробів, які тчуть на верстаті 18 століття без електрики, занурюють у гірську річку та сушать на відкритому повітрі.
• Група 4 (Мода, дизайн та індивідуальне замовлення):
• Wladna (інтерактивний додаток): Український бренд взуття, що поєднує стиль і доступні ціни, пропонуючи виготовлення за індивідуальним дизайном.
• Etnodim (підручник, с. 66): Бренд сучасної вишиванки, що поєднує давні орнаменти з мінімалістичним дизайном у класичних і міських моделях.
• Framiore (підручник, с. 66): Бренд одягу на замовлення, що співпрацює з місцевими дизайнерами та підтримує принципи відповідального споживання.
• Група 5 (Регіональний сервіс та туризм):
• Курорт Санжейка (інтерактивний додаток): Тихий, екологічно чистий відпочинок на мальовничих піщаних пляжах із високими урвищами.

Завдання для груп:

1. Визначте секрет успіху: чому ці компанії можуть бути важливими для місцевих мешканців і як вони використовують особливості свого регіону?
2. Знайдіть спільну рису: що об’єднує велике бізнес-об’єднання і невелику майстерню, якщо вони працюють із потребами своєї громади? Після обговорення коротко презентуйте висновок.

Порівнюємо історії локального бізнесу (робота парами)

В е-додатку є два відео про підприємців, що розвивають локальний бізнес, спираючись на ресурси місцевості та власний досвід. Під час перегляду визначте, що стало точкою старту і що допомагає бізнесу розвиватися.

• Кейс 1 (Сімейна ферма на Київщині): Перехід колишнього державного службовця до виробництва екологічних продуктів і сироваріння.

Бізнес на селі

• Кейс 2 (“Файна Бері” на Львівщині): історія ветерана, який почав із невеликої ділянки землі, створив ягідний бізнес і розвиває агротуризм.

Фантастична історія українського фермера

• Що стало для героїв точкою старту власної справи?
• Які ризики й труднощі вони мають враховувати у своїй діяльності?
• Як екологічне виробництво, локальна ідентичність або агротуризм допомагають залучати клієнтів?

Підсумуйте: Назвіть одну якість або дію, що допомагає перетворити локальне виробництво на впізнаваний бренд.

• Чи може такий локальний продукт вийти на міжнародний ринок? Назвіть 1–2 умови, які для цього потрібні.
• Поясніть, що для міжнародного виходу може потребувати адаптації: продукт, паковання, сертифікація, логістика, комунікація чи інші складники.

— Виконайте завдання 1 на с. 66 підручника. Дослідіть локальні підприємства у своєму населеному пункті й коротко зафіксуйте результат.

• Послугами яких локальних підприємств ви користуєтеся часто? Чому?
• Які з них можуть у майбутньому масштабуватися по всій Україні? Що їм для цього потрібно?
• Які підприємства можуть налагодити співробітництво з партнерами з інших країн? З ким саме й чому?

Творчий практикум “Визнач свій унікальний естетичний код”

Перегляньте уривок з офіційного трейлера мультфільму “Мавка. Лісова пісня”.

Зверніть увагу, як у візуальному стилі поєднано українські міфологічні мотиви, орнаменти, природу й сучасну анімацію. Які елементи допомагають упізнати український культурний код?

Скористайтеся матеріалом інтерактивного додатка й за три кроки визначте власний естетичний код — для себе, бренду або майбутнього продукту.

Визнач унікальний естетичний код

• На основі визначеного коду створіть прототип свого товару в українському стилі: опис, ескіз, макет тощо.
• Опишіть споживачів, яких може зацікавити ваш товар, і запропонуйте спосіб його реалізації. Чи обов’язково продавати такий товар лише локально?
• Що в продукті можна зберегти незмінним, а що доведеться пояснювати або адаптувати для іншої аудиторії?

Глобальний бізнес: ідеї подорожують світом

Ми починали із затишної гавані локального бізнесу. Але що відбувається, коли ідея виростає за межі міста чи навіть країни? Глобальний бізнес працює в різних країнах, мовах і культурних контекстах — і тому потребує адаптації.

Звертаємося до визначення й ознак глобального бізнесу на с. 67 підручника.

Експрес-дослідження “Глобальний навігатор” (робота групами)

— Виконайте завдання 3 на с. 69 підручника: виберіть міжнародну компанію, продукцію якої ви знаєте.

Знайдіть один конкретний приклад того, як її продукт, сервіс, комунікація або асортимент пристосовано до певної країни чи ринку.

Зафіксуйте джерело інформації та підготуйте короткий висновок: що саме адаптували і навіщо це було потрібно.

Історії глобального бізнесу

Для швидкого старту скористайтеся прикладами з е-додатка й порівняйте різні способи міжнародної присутності:

• Зупинка 1 — McDonald’s: локальне постачання та адаптація до ринку.
• За матеріалами е-додатка: станом на 2022 рік під торговою маркою McDonald’s працювало 40 275 ресторанів; компанія також зазначає високу частку локального постачання в країнах присутності.
• Чому глобальній мережі може бути вигідно частину сировини закуповувати в країні, де працює ресторан?
• Зупинка 2 — Samsung Electronics і Nike: глобальні компанії в різних культурних і споживчих середовищах.
• За матеріалами е-додатка: Samsung Electronics працює через мережу офісів у багатьох країнах; Nike має міжнародну роздрібну присутність і великі флагманські магазини.
• Що в продукті, сервісі або комунікації таких компаній може потребувати адаптації до конкретного ринку?
• Зупинка 3 — українські амбасадори: корпорація “Біосфера”, UGears та Roshen.
• Порівняйте: “Біосфера” і UGears представлені на міжнародних ринках; Roshen експортує продукцію та має виробничі потужності за межами України. Які ознаки міжнародної присутності ви бачите?

Аналітичний виклик: чим відрізняється експорт продукції до багатьох країн від повноцінної глобальної моделі з постійною присутністю, партнерами, виробництвом або офісами на різних ринках?

Практичне завдання “Визначаю формат бізнесу”

Виконайте завдання 4 на с. 69 підручника. Визначте, на який ринок орієнтована ваша бізнес-ідея: локальний, національний чи глобальний. Обґрунтуйте вибір, спираючись на цільову аудиторію, ресурси й можливості масштабування.

Скористайтеся трикроковим алгоритмом з е-додатка.

Алгоритм “Визначаю формат бізнесу”

Онлайн-бізнес: коли відстань не головне

Уявіть, що замість вивіски на фасаді бізнес має сайт, сторінку в соцмережі або профіль на маркетплейсі. Онлайн-формат дає змогу працювати без жорсткої прив’язки до місця, але потребує цифрових інструментів, довіри клієнтів і продуманих процесів.

Прочитайте визначення на с. 69–70 підручника:

Розгляньте ознаки онлайн-бізнесу на с. 70 підручника й матеріал е-додатка “Онлайн-бізнес: переваги і виклики”. Які можливості дає цифровий формат і які нові ризики створює?

Онлайн-бізнес: переваги і виклики

Мінігра “Цифровий захист бізнесу” (робота парами)

Уявіть, що ви щойно запустили онлайн-магазин. Проаналізуйте чотири ситуації й запропонуйте безпечну дію. Мета — не вивчити всі технічні деталі, а помітити ризик і назвати базовий спосіб захисту. Формат “Знайди вразливість”:

Ситуація 1. Покупець надсилає скриншот нібито здійсненої оплати, але фактичного зарахування коштів немає.

Як діяти? Перевіряти оплату лише за фактичним зарахуванням коштів у банківському застосунку або платіжному кабінеті; не відправляти товар лише на підставі скриншота.

Ситуація 2. Браузер попереджає, що з’єднання із сайтом небезпечне.

Як діяти? Для сайту використовувати захищене HTTPS-з’єднання з чинним сертифікатом; користувачам не вводити платіжні чи персональні дані на сторінці з попередженням про небезпечне з’єднання.

Ситуація 3. Робочий акаунт захищено простим паролем, який легко вгадати.

Як діяти? Використовувати унікальний складний пароль і двофакторну автентифікацію; не повторювати той самий пароль у різних сервісах.

Ситуація 4. Виникла суперечка з покупцем щодо повернення товару.

Як діяти? Заздалегідь оприлюднити зрозумілі умови продажу, повернення й оброблення персональних даних відповідно до законодавства та зберігати підтвердження замовлення й комунікації.

Інтерактивна гра: “Компанія — Міф — Факт”

Використовуємо матеріали с. 70 підручника та е-додатка:

Історії онлайн-бізнесу

Порівняйте приклади з підручника й е-додатка. Перед роботою з історіями онлайн-компаній перевірте кілька тверджень у форматі “міф чи факт”. За матеріалами підручника та е-додатка визначте, які твердження є фактами, а які — міфами, і коротко поясніть відповідь.

Чи означає слово “онлайн”, що бізнес автоматично стає глобальним і може без перешкод продавати будь-який товар у будь-якій країні? Перевіримо це на завданнях підручника.

• Чи порадили б ви дядькові Ольги, який майстерно виготовляє вироби з дерева, вести бізнес онлайн? Чому?
• Чи всі види бізнесу можуть бути онлайн? Наведіть приклади й поясніть свою відповідь.

Сформулюйте власні аргументи: чому онлайн-бізнес не завжди є глобальним?

Врахуйте, що цифрова реклама може охоплювати людей у різних країнах, але міжнародний продаж залежить також від логістики, митних і правових вимог, способів оплати, мови, сертифікації та властивостей самого товару.

Креативна вправа-симуляція “Цифровий архітектор” (робота парами)

А тепер увімкнімо уяву на повну! Уявіть, що ви отримали грант на створення незвичного онлайн-бізнесу. Але є умова: вам потрібно об’єднати дві абсолютно різні сфери. Зараз ми пройдемо невелику творчу симуляцію.

1. Виберіть випадкову комбінацію із двох сфер (або придумайте свою):
• Варіант А: віртуальна реальність (VR) + психологічна допомога й релакс.
• Варіант Б: екоферма + гейміфікація (мобільна гра, де гравці доглядають за реальними рослинами через екрани).
• Варіант В: мистецтво й картини + онлайн-оренда для затишного оформлення робочих зум-конференцій.
2. Створіть у зошитах “Мініпаспорт цифрового стартапу” за 3 хвилини:
• Назва проєкту — така, що звучить сучасно й привабливо.
• Цифровий інструмент — сайт, мобільний застосунок, Telegram-бот чи TikTok-акаунт.
• Головна фішка (унікальна торгова пропозиція): чому клієнт купить саме у вас, а не в конкурентів?
3. Презентуйте свою ідею партнеру / партнерці в парі за 30 секунд у форматі короткого пітчу.

Практичний підсумок: алгоритм “Чи підходить бізнесу формат?”

— Виконайте завдання 7 на с. 71 підручника. Після такого творчого штурму поверніться до власної бізнес-ідеї і пройдіть цей покроковий алгоритм, щоб остаточно перевірити, чи варто вам будувати справу саме в цифровому просторі.

Алгоритм “Чи підходить бізнесу онлайн-формат?”

Мінівисновок у зошиті:

“Для моєї бізнес-ідеї онлайн-формат є … (обов’язковим / допоміжним / незручним), оскільки …”

Пригадуємо формати бізнесу (робота в  зошиті, робота парами)

—  Виконайте завдання 1–3 на  с. 7 робочого зошита.

Після заповнення попрацюйте парами й перевірте одне одного за трьома запитаннями:

• Чи змінюється цільова аудиторія в різних форматах?
• Які ресурси або процеси доведеться додати?
• Який ризик з’являється саме через зміну формату?

Бізнес у нових водах: нове місце, нові виклики й можливості

Бізнесу важливо шукати способи працювати й у складних умовах, адже підприємці відповідальні перед працівниками та споживачами. Після 2014 року, а особливо у 2022 році, тисячі українських підприємців були вимушені перенести бізнес на нові місця. Під час релокації бізнес може зберегти команду, бренд, клієнтську базу та відпрацьовану модель роботи, але водночас має адаптуватися до нового середовища.

Прочитайте визначення на с. 72 підручника:

Розгляньте історії українських організацій і компаній, які перенесли діяльність та адаптувалися до нових умов. Звертайте увагу не лише на саме переміщення, а й на те, що довелося зберегти або змінити.

Аналізуємо історії релокації з підручника й е-додатка

Розгляньте історії релокованого бізнесу на с. 72–73 підручника та в е-додатку.

Кейс 1. Мережа кав’ярень “Я — це KAVA” (Харків — Львів):

Суть історії: Через війну власники переїхали до Львова, орендували невеличке приміщення та відкрили нову точку, зберігши стиль і частину команди. Особливість закладу — на склянках малюють портрети своїх відвідувачів.

Статистика для роздумів: за даними, наведеними в підручнику, у 2024 році 11 083 українські компанії змінили юридичну адресу в межах України. Найбільше компаній виїхало з Києва, Київської та Дніпропетровської областей; водночас ці ж регіони прийняли найбільше компаній з інших регіонів.

Завдання для учнів (робота парами — 2 хвилини):

Уявіть, що ви — маркетологи релокованої кав’ярні “Я — це KAVA”. Як вам завоювати довіру місцевих мешканців Львова у перші дні відкриття? Запропонуйте одну незвичну ідею або рекламну акцію, яка поєднає харківські традиції та львівську атмосферу.

Кейс 2. Центр громадянського суспільства “Друкарня” (Слов’янськ — Івано-Франківськ):

Суть історії: Організація зі Слов’янська допомагала налагоджувати діалог у регіоні. Після повномасштабного вторгнення переїхала до Івано-Франківська, стала амбасадоркою “Спільноти відновлення” та облаштувала шелтер для активістів, волонтерів і журналістів.

Завдання для учнів (швидка дискусія з класом):

Чому історія “Друкарні” показує, що релокація — це не лише перевезення майна, а й перенесення місії, цінностей і способу взаємодії з людьми? Як ви розумієте вислів “малий бізнес — м’яка сила України” в контексті цієї історії?

Кейс 3. Відеоісторія релокації та адаптації бізнесу

Перегляньте відео з е-додатка “Харків’яни відновили бізнес із рукоділля на Закарпатті”. Під час перегляду зверніть увагу на труднощі перенесення справи та нові можливості після переїзду.

Харків’яни відновили бізнес із рукоділля на Закарпатті

Після перегляду обговоріть:

• Які труднощі виникають під час перенесення бізнесу на нове місце?
• Які можливості для розвитку й пошуку нових клієнтів відкриває релокація?
• Що підприємству доводиться адаптувати до нового середовища?

Кейс 4. Компанія “Чумак” (Каховка — Київ, Тернопіль, Туреччина та Італія):

Історії релокованого бізнесу

Суть історії: Заснований у 1996 році в Каховці на Херсонщині бренд із гаслом “від лану до столу” займав близько 20 % українського ринку. Через окупацію виробництво зупинилося, компанія втратила заводи та склади, залишившись лише з брендом і частиною команди. Проте “Чумак” не зник: майонези почали випускати на потужностях запорізької компанії “Delta Food” (перевезеної до Тернополя), соуси — на київському заводі “Olkom Group”, а макарони й пасту — на заводах у Туреччині та Італії, поступово повертаючи свої позиції в Україні.

Завдання для учнів (командний мініштурм групами):

Уявіть себе кризовими менеджерами компанії “Чумак”. У вас немає ні власних заводів, ні складів, але є потужний бренд, якому довіряють мільйони. Якби ви були директором компанії, чи погодилися б ви виробляти свій продукт на заводах колишніх конкурентів? Які ризики це несе для якості продукції і як їх уникнути?

Ці історії показують, що стійкість бізнесу залежить не лише від майна чи конкретного приміщення. Важливими ресурсами залишаються команда, бренд, досвід, довіра клієнтів і здатність перебудувати процеси. Релокація може бути вимушеним рішенням, але водночас відкривати нові партнерства, аудиторії та способи роботи.

Повертаємося до проблемних запитань

Сформулюйте по одній короткій відповіді на кожне запитання уроку. Відповідь має бути не переказом параграфа, а правилом, яке допомагає прийняти підприємницьке рішення.

Звірте відповіді з підсумковими тезами на с. 73 підручника. Якщо ваше початкове рішення про формат власної бізнес-ідеї змінилося, назвіть чинник, що став вирішальним.

Перевіряємо, чи розрізняємо формати

Виконайте онлайн-завдання “Формати бізнесу”. Після виконання поясніть один приклад, у якому формат було визначити найскладніше.

Озираємося назад

Виконайте підсумковий тест із теми уроку. Якщо відповідь виявилася хибною, поверніться до відповідного поняття або кейсу в підручнику й поясніть, що саме потрібно врахувати під час вибору формату бізнесу.

Рефлексія “Три орієнтири”

1. Мій орієнтир: який формат бізнесу тепер найкраще відповідає вашій бізнес-ідеї? Назвіть один вирішальний чинник.
2. Моє відкриття: що на уроці найбільше змінило ваше уявлення про локальний, глобальний, онлайн-бізнес або релокацію?
3. Мій наступний крок: що у власній бізнес-ідеї ви хотіли б перевірити або уточнити після цього уроку?

Ми починали з питання, який маршрут вибрати для бізнес-ідеї. Тепер у вас є карта форматів і критерії, за якими можна коригувати курс відповідно до ринку, ресурсів і обставин.

А на завершення нашого уроку подивімося музичний кліп групи ТНМК “Історія України за 5 хвилин”, який нагадує: де б не був українець, у якому б місті чи країні він не відкрив свою справу, його серце завжди б’ється в ритмі рідної домівки. Тому що наш бізнес і наші ідеї — це теж наша зброя і наша творчість

Опрацюйте параграф 7 на с. 62–73 підручника та ще раз перегляньте підсумкові висновки.

Виконайте одне завдання на вибір:

Варіант 1. Завдання 8 на с. 73 підручника — дослідження релокації бізнесу.

Дослідіть випадок релокації бізнесу та підготуйте коротку презентацію про підприємство, яке вас найбільше вразило (до 5 прозірок).

У презентації покажіть: звідки й куди перемістився бізнес; що вдалося зберегти; що довелося адаптувати; які нові можливості або ризики з’явилися.

За потреби скоригуйте власну бізнес-ідею так, щоб її легше було адаптувати, релокувати або перевести в онлайн-формат.

Варіант 2. Завдання 9 на с. 73 підручника — аналітичне.

Письмово дайте відповідь на запитання: “Чи обов’язково глобальному бізнесу потрібна релокація? Чому?”. Наведіть аргументи й підтвердьте їх прикладами.