1
|
Важливість теми
Уявіть, що ви йдете вулицею і раптом поруч людині стає зле… Вона падає, не може дихати, або ви бачите сильну кровотечу. У таку мить секунди вирішують усе! Саме від того, наскільки швидко й правильно ви зреагуєте, може залежати чиєсь життя.
Зараз ми станемо справжніми рятівниками — дізнаємося, що таке кровотеча і як її зупинити, повчимося розпізнавати ознаки небезпечних станів, а також потренуємося робити серцево-легеневу реанімацію.
Це не просто теорія — це знання та вміння, які можуть стати вашою суперсилою в реальному житті. Отже, готуємося не лише слухати, а й активно працювати — бо сьогодні ми вчимося рятувати життя!
|
2
|
Міркуємо та аналізуємо
Прочитайте висловлювання Анни Франк:
“Немає нічого ціннішого за життя людини. Врятувати одне життя означає врятувати людство”
- Заплющте очі та поміркуйте над цим висловлюванням, спробуйте відчути його.
- Як ви розумієте зміст висловлювання?
- Чому життя людини є найвищою цінністю?
- Чи погоджуєтеся ви з думкою, що одне врятоване життя має значення для всього людства? Чому?
- У яких ситуаціях людина може врятувати іншу? Наведіть приклади.
- Чому для Анни Франк, яка жила під час війни, ці слова були особливо важливими?
- Як ви думаєте, чи може звичайна людина стати героєм у щоденному житті?
- Що означає “цінувати життя” в сучасному світі?
- Як би ви пояснили ці слова молодшому другові / подрузі або братові / сестрі?
- Чому, на вашу думку, людство пам’ятає Анну Франк і її щоденник?
- Що ви можете зробити вже сьогодні, щоб показати, що життя людини — найвища цінність?
Довідка. Анна Франк — єврейська дівчинка з Німеччини, яка стала всесвітньо відомою завдяки своєму щоденнику. Вона народилася у Франкфурті-на-Майні, але в 1934 році її родина переїхала до Амстердама, рятуючись від переслідувань нацистів. У 1942 році, під час окупації Нідерландів, сім’я Франків була змушена переховуватися в таємному укритті в будинку на Принсенграхт. Саме там Анна почала вести щоденник, у якому описувала своє життя в умовах страху, ізоляції та надії на майбутнє.
У серпні 1944 року укриття було розкрито, і родину відправили до концтаборів. Анна загинула в 1945 році в Берген-Бельзені від тифу, усього за кілька місяців до закінчення війни. Її батько, Отто Франк, став єдиним членом родини, хто вижив, і саме він опублікував щоденник доньки.
Книжка “Щоденник Анни Франк” (1947) перекладена понад 70 мовами світу й стала одним із найважливіших документів про трагедію Голокосту. Сьогодні Будинок-музей Анни Франк у Амстердамі є символом пам’яті, а її слова надихають мільйони людей цінувати життя, свободу та людську гідність.
Пояснення
Анна Франк, яка писала свій щоденник під час Голокосту, добре знала, наскільки крихке та водночас цінне людське життя. Вона нагадує нам: кожна людина — неповторна, унікальна, і її втрата — це втрата для всього людства.
Якщо хтось рятує навіть одне життя, він ніби зберігає цілий світ — бо в цій людині є майбутнє, надії, мрії. Слова Анни вчать нас цінувати кожен день, кожну можливість допомогти іншому та усвідомлювати: маленький вчинок може мати велике значення.
|
Методичні рекомендації
Використайте вислів Анни Франк як виховний і мотиваційний акцент уроку. Висловлювання допоможе не лише усвідомити цінність людського життя, а й пов’язати теоретичні знання з практичними вміннями першої допомоги.
Розпочніть урок із короткої розповіді про історичний контекст і значення щоденника Анни Франк. Дайте учням час обдумати цитату, а потім організуйте дискусію за запитаннями, що спонукатимуть до глибших роздумів. Використовуйте методи “Мікрофон”, кейс-завдання та рефлексію, щоб показати: врятувати одне життя — це не абстракція, а конкретна дія, якій ми вчимося на уроці.
|
1
|
Ситуаційні завдання (робота групами)
Розгляньте ситуації. Змоделюйте свої дії.
Ситуація 1. На уроці фізкультури учень порізав руку об уламок скла. Кров темного кольору тече повільно, але постійно.
- Визначте вид кровотечі.
- Які дії потрібно виконати для її зупинки?
- Які засоби можна використати, якщо під рукою немає аптечки?
Ситуація 2. Під час катання на велосипеді дитина впала, сильно вдарила коліно, з’явилася рана, з якої бризкає кров яскраво-червоного кольору.
- Який це вид кровотечі?
- Які ваші першочергові дії?
- Чи потрібно викликати екстрену допомогу? Коли саме?
Ситуація 3. На вулиці ви побачили людину, яка лежить із сильною кровотечею з ноги. У вас є лише шарф.
- Що ви зробите в перші секунди?
- Як організувати допомогу, поки швидка ще не прибула?
- Яку роль може виконати кожен учасник групи (той, хто викликає допомогу, той, хто накладає пов’язку, той, хто заспокоює постраждалого тощо)?
Ситуація 4. Учасник туристичного походу отримав поранення. Ви знаєте, що швидка допомога приїде не раніше, ніж за годину.
- Який спосіб зупинки кровотечі оберете?
- Як проконтролювати стан постраждалого?
- Що важливо зробити, щоб не нашкодити?
Ситуація 5. Ваша команда має скласти пам’ятку “Алгоритм зупинки кровотечі” для однолітків.
- Які 5-6 кроків ви включите?
- Як коротко поясните важливість кожного з них?
- Як попередите про небезпеку неправильних дій?
Підказка
Ситуація 1. Учень порізав руку об скло, кров темна, витікає повільно.
Відповідь
Це венозна кровотеча — кров темного кольору і витікає рівномірно — ознака венозної кровотечі.
Дії:
- Спокійно посадити потерпілого.
- Накласти тугу стерильну пов’язку (або чисту тканину, якщо немає бинта).
- За можливості підняти руку вище рівня серця.
- Викликати медичну допомогу, якщо кровотеча сильна чи не зупиняється.
Пояснення: венозна кровотеча небезпечна, бо може бути значною, але зупиняється тиснучою пов’язкою. Джгут зазвичай не потрібен.
Ситуація 2. Дитина впала з велосипеда, з коліна б’є струменем яскраво-червона кров.
Відповідь
Це артеріальна кровотеча — кров яскраво-червона і витікає під тиском — типова ознака артеріальної кровотечі.
Дії:
- Негайно притиснути артерію пальцем вище рани.
- Накласти джгут або турнікет вище місця поранення.
- Обов’язково прикріпити записку із часом накладання.
- Викликати екстрену медичну допомогу.
Пояснення: артеріальна кровотеча найнебезпечніша — людина може втратити багато крові за кілька хвилин. Тут важлива швидкість і правильність дій.
Ситуація 3. Людина лежить на вулиці, сильна кровотеча з ноги. Є лише шарф.
Відповідь
- Спочатку притиснути рану долонею чи пальцями (через шарф або тканину, щоб уникнути прямого контакту з кров’ю).
- Використати шарф як джгут: накласти його вище рани і сильно затягнути.
- Обов’язково позначити час накладання.
- Один із учасників групи викликає швидку, інший допомагає зупиняти кров, ще хтось заспокоює постраждалого.
Пояснення: навіть без аптечки можна врятувати життя, використавши підручні речі — шарф, ремінь, футболку. Головне — не гаяти часу.
Ситуація 4. Поранення в поході, швидка допомога приїде лише за годину.
Відповідь
- Якщо кровотеча не масивна (наприклад, венозна чи капілярна), накласти тугу пов’язку і контролювати стан постраждалого.
- Якщо кровотеча артеріальна — накласти джгут вище рани, записати час і періодично перевіряти стан кінцівки (чи не синіє, чи є чутливість).
- Постійно підтримувати постраждалого, давати пити воду (але якщо немає поранення живота), не дозволяти йому рухатися.
Пояснення: у віддалених від житла місцях важливо діяти правильно й контролювати час. Надто довго джгут тримати не можна (максимум 1-1,5 години).
Ситуація 5. Скласти “Алгоритм зупинки кровотечі”.
Відповідь (пам’ятка)
- Оціни ситуацію — переконайся, що ти можеш допомагати безпечно для себе.
- Захисти себе — за можливості використовуй рукавички чи тканину.
- Визнач вид кровотечі (артеріальна, венозна, капілярна).
- Зупини кровотечу — тиснуча пов’язка, підняття кінцівки, джгут.
- Зафіксуй на записці час накладання джгута.
- Виклич допомогу та контролюй стан потерпілого.
Пояснення: алгоритм потрібен, щоб у стресовій ситуації пам’ятати порядок дій і не розгубитися.
|
Методичні рекомендації
Під час роботи над темою “Кровотеча та способи її зупинки” важливо не лише дати учням теоретичні знання, а й навчити застосовувати їх у практичних, життєвих ситуаціях.
Ситуаційні завдання спрямовані на розвиток критичного мислення, уміння швидко орієнтуватися, працювати в команді та приймати рішення.
Організуйте роботу груп так, щоб кожен учень виконував свою роль — рятувальник, спостерігач, координатор. Після виконання завдання обов’язково проведіть обговорення правильності дій, зробіть роботу над помилками та поясніть алгоритм надання допомоги. Це допомагає формувати практичні вміння надання першої домедичної допомоги, виховує відповідальність і готовність діяти в екстрених ситуаціях.
|
2
|
Ще раз докладніше про кровотечі
— Прочитайте визначення масивної кровотечі на сторінці 54 підручника.
Пояснення-нагадування
Кровотеча — це вихід крові з кровоносних судин назовні або в порожнини тіла через їх пошкодження.
Вона буває зовнішня (кров видно, вона витікає з рани) і внутрішня (кров накопичується всередині, зовні її може не бути видно).
Найнебезпечнішою є артеріальна кровотеча — кров яскраво-червона і витікає струменем пульсуючи. При венозній кровотечі кров темна, витікає рівномірно, а при капілярній — краплями або тоненькою цівкою.
Зупинка кровотечі — першочергова дія при порятунку життя, тому важливо впевнено знати алгоритм: оцінити ситуацію, захистити себе, визначити вид кровотечі, зупинити її (тиснуча пов’язка, джгут), викликати допомогу.
Пройдіть тест, щоб зрозуміти, наскільки міцні ваші знання.
РОЗПОЧАТИ ТЕСТ
|
3
|
Яка кровотеча є масивною (робота в зошиті)
— Прочитайте про ознаки масивної кровотечі на сторінці 55 підручника (див. роздруківку “Кровотечі”).
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ
— Виконайте завдання 1 на сторінці 10 робочого зошита.
|
4
|
Тренуємося накладати турнікет (робота групами)
— Виконайте завдання 3 на сторінці 55 підручника.
Пояснення
Турнікет або джгут використовують тоді, коли зупинити кровотечу іншими способами неможливо, особливо це важливо при артеріальній кровотечі.
Турнікет накладається вище місця поранення (ближче до тулуба), настільки щільно, щоб кров зупинилася. Обов’язково потрібно записати точний час накладання і прикріпити записку до постраждалого, адже тримати джгут можна лише обмежений час (не більше 1-1,5 години). Не можна послаблювати чи знімати його до приїзду лікарів.
|
Методичні рекомендації
Під час практичного відпрацювання накладання турнікету важливо організувати роботу так, щоб учні тренувалися парами чи малими групами, змінюючись ролями (рятувальник — постраждалий).
Покажіть підліткам, як треба правильно діяти, повторіть алгоритм накладання джгута іще раз, після чого учні повторюють дію кілька разів для закріплення.
Доцільно наголосити на ключових правилах: швидкість дій, правильне місце накладання, щільність перетискання, обов’язкова фіксація часу.
Завершуючи тренування, варто обговорити типові помилки (надто слабке чи надто довге накладання) та можливі наслідки таких помилок.
|
5
|
Моделюємо (робота групами)
— Виконайте завдання 4 на сторінці 55 підручника. Об’єднайтеся в групи та змоделюйте небезпечну ситуацію травматичного характеру. Хтось виконуватиме роль потерпілого з травмою, що супроводжується кровотечею, решта — надаватиме допомогу.
- Продемонструйте, як треба надавати допомогу в разі травми: з капілярною кровотечею; з венозною кровотечею; з артеріальною кровотечею.
Ситуація 1. Туристичний похід. Під час мандрівки лісом один із учасників подряпав ногу об гострий уламок скла в покинутій хатинці. Спочатку кров сочиться дрібними краплями, але за кілька хвилин вона стає темною і витікає постійно, заповнюючи тканину штанів.
Завдання групи: оцінити ситуацію, визначити вид кровотечі, накласти тиснучу пов’язку, підняти ногу вище рівня серця.
Запитання для обговорення:
-
- Чи потрібно використовувати джгут?
- Які дії були найефективнішими?
Ситуація 2. Вулична пригода з велосипедом. Під час катання на велосипеді дитина впала і глибоко порізала стегно металевою частиною велосипеда. З рани яскраво-червона кров б’є пульсуючим струменем. Постраждалий кричить і дуже переляканий.
Завдання групи: швидко оцінити небезпеку, зупинити кровотечу притисканням артерії, накласти джгут вище рани, зафіксувати час накладання, заспокоїти потерпілого та викликати швидку допомогу.
Запитання для обговорення:
-
- Як ви організували роботу в групі (хто викликав допомогу, хто накладав джгут, хто підтримував постраждалого)?
- Які дії ви вважаєте найважливішими? Чому?
|
Методичні рекомендації
Проводячи завдання з моделювання небезпечних ситуацій, важливо створити атмосферу безпеки й чіткості: пояснити учням, що це навчальне завдання, а не справжня надзвичайна подія.
Розподіліть ролі в групі так, щоб кожен мав можливість спробувати себе в ролі рятувальника і постраждалого.
Перед початком моделювання коротко повторіть алгоритм дій при різних видах кровотеч, а під час виконання завдання спостерігайте за правильністю техніки й коректно виправляйте помилки.
Завершенням роботи має бути спільне обговорення: що вдалося, які дії були найефективнішими, які помилки потрібно врахувати.
Це допоможе учням не лише закріпити теоретичні знання, а й сформувати вміння командної взаємодії й практичної першої допомоги.
|
1
|
Як не пропустити ознаки легенево-серцевої недостатності
— Прочитайте текст на сторінках 56-57 підручника.
Пояснення
Легенево-серцева недостатність — це дуже небезпечний стан, при якому серце і легені припиняють нормально працювати. Якщо хвороба розвивається поступово, вона може перейти в хронічну форму: людина відчуває втому, задишку навіть під час відпочинку, у неї набрякають ноги, шкіра стає синюшною.
Але найбільшу загрозу становить гостра форма, коли раптово з’являються такі симптоми: сильна задишка, поверхневе й важке дихання, різка блідість або синюшність губ та носа, холодний піт, слабкий пульс і низький тиск, біль у грудях. Це критичний стан, який може закінчитися смертю без негайної допомоги лікарів. Важливо пам’ятати: при таких симптомах треба терміново викликати швидку допомогу!
|
Методичні рекомендації
Важливо подати матеріал так, щоб учні усвідомили різницю між хронічною і гострою формою легенево-серцевої недостатності та зрозуміли, чому гостра форма є невідкладним станом.
Для кращого засвоєння корисно використати метод порівняння (хронічна — поступові симптоми, гостра — раптові та критичні), а також обговорити алгоритм дій при появі небезпечних ознак.
Доцільно обговорити “Які симптоми свідчать про негайну небезпеку для життя?” і “Чому не можна зволікати з викликом швидкої допомоги?”. Це допоможе учням не тільки запам’ятати інформацію, а й сформувати відповідальне ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших.
|
2
|
Алгоритми невідкладної домедичної допомоги (робота парами)
Опрацюйте алгоритм надання невідкладної домедичної допомоги при легенево-серцевій недостатності та алгоритм серцево-легеневої реанімації на сторінках 57-58 підручника.
Пояснення
Легенево-серцева недостатність — це стан, коли серце і легені не можуть забезпечити достатній кровообіг і насичення організму киснем. Якщо людина відчуває сильну задишку, слабкість, має синюшність губ і кінчиків пальців, холодний піт або біль у грудях, це сигнал, що організм перебуває в критичному стані. У таких випадках важливо швидко надати допомогу: викликати лікарів, забезпечити зручне положення, слідкувати за диханням і пульсом.
Серцево-легенева реанімація (СЛР) — це спеціальний спосіб підтримки життя, коли серце перестає нормально працювати і людина не дихає. Це допомагає підтримати кровообіг і доставку кисню до мозку та інших органів до приїзду лікарів. Головне — діяти швидко, спокійно та послідовно.
Ці знання допомагають рятувати життя. Навіть спостереження за симптомами і своєчасне повідомлення медиків може врятувати людину.
|
Методичні рекомендації
Поясніть учням, що легенево-серцева недостатність і стан, який потребує СЛР, — це критичні ситуації, де швидкість і правильність дій визначають життя людини.
Варто наголосити на важливості спостереження за симптомами, виклику допомоги та підтримки потерпілого до приїзду медиків.
Для кращого розуміння матеріалу доцільно наводити наочні приклади, демонстрації або обговорення ситуацій із різними симптомами, щоб учні усвідомили різницю між хронічним і гострим станом та зрозуміли, коли потрібна реанімація.
|