Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!
Модуль 3. Добробут та громадське здоров’я
§12. Неінфекційні захворювання
- Які захворювання є неінфекційними?
- Що спричиняє неінфекційні захворювання?
Підготуйте до уроку
- підручник “Здоров’я, безпека та добробут” 6 клас;
- робочий зошит “Здоров’я, безпека та добробут” 6 клас;
- роздруківка “Фішбоун”;
- файл для редагування “Віднови текст”.
ХІД УРОКУ
Крок 1. Організаційний момент
|
На попередньому уроці ми говорили про інфекційні захворювання та способи боротьби із ними.
|
Крок 2. Хвилинка безпеки
1 |
Як поширюється радіаційне забруднення Маємо розуміти, що ворог може скористатися своїм останнім аргументом у цій війні — ядерною зброєю. Сміливо дивимося правді в очі та сподіваємося, що цього не станеться, але маємо бути готовими й до такого розвитку подій. Тож пригадати правила поведінки під час ядерної чи хімічної загрози можна у хвилинці безпеки в § 26 “Етична поведінка”. А зараз дещо уточнимо наші знання. Радіація — це не тільки про ядерну зброю. В Україні діє чотири атомні електростанції. Самі по собі вони безпечні, але в разі екстрених ситуацій можуть стати серйозною проблемою для населення. Радіація переміщується в повітрі через хмару пилу, яка може рухатися будь-куди, залежно від погодних умов (напряму вітру, опадам тощо). Тож через це аварії на АЕС загрожують радіаційним забрудненням великих територій: за певних умов аварія в Україні може призвести до забруднення багатьох місцевостей у Європі. Аварію на Чорнобильській АЕС у 1986 році так чи інакше відчули навіть віддалені області України. Тож щоб надійно захистити нас, завдяки фінансуванню міжнародних донорів (переважно ЄБРР, Європейська комісія та США) створена унікальна ізоляційна аркова споруда — “Саркофаг” — над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Арка стала найбільшою у світі рухомою наземною спорудою, яка дає змогу запобігти викиду радіації з пошкодженого реактора протягом наступних 100 років. |
2 |
Правила поведінки під час радіаційної небезпеки 1. Передусім довіряйте тільки офіційними каналам (загрози, описані вище, самостійно визначити неможливо!) — адже зараз триває й інформаційна війна і ворог робить усе, щоб посіяти паніку. Зараз воєнний стан, тож варто мати радіоприймач та батарейки до нього — уся потрібна інформація передається по ньому, навіть коли зникає інтернет тощо. У разі виникнення реальної загрози дійте так:
2. Перегляньте відео “Як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію?” — знатимете більше.
— Пам’ятайте, хто попереджений, той озброєний: знання — наша велика сила — не панікуйте, запам’ятовуйте правила і робіть свою справу ☺ Віримо ЗСУ! Усе буде добре ☺ |
Крок 3. Входження в тему. Актуалізація опорних знань
1 |
Пригадуємо та обговорюємо Перевіримо домашню роботу (завдання 7 на сторінці 63 підручника; робота у групі). Ви працювали у групах над проєктом “Інфекційне захворювання”.
Завдяки цьому дізнаєтеся ще більше! Буде жваве обговорення, яке допоможе здобути практичні знання. |
2 |
Міркуємо та аналізуємо Перевірте свою інтуїцію та продовжте висловлювання Ірини Вільде:
Довідка. Ірина Вільде (справжнє ім’я Дарина Дмитрівна Макогон) — українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії (1965), очолювала Львівську організацію Спілки письменників України (1965–1966). У 1936 році здобула другу премію (перша премія не була присуджена) Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка у Львові за 1935 рік. Серед претендентів були вже відомі письменниці Катря Гриневичева і Наталена Королева, але відомий літературний критик Михайло Рудницький наполіг, що премію має здобути Ірина Вільде, називаючи її талант європейським. Твори Ірини Вільде перекладалися польською, німецькою, російською, румунською, угорською та іншими мовами. |
3 |
Формулюємо тему уроку та його завдання Прочитайте назву параграфа на сторінці 64 підручника.
|
Крок 4. Розгортання теми
1. Занурюємося в тему
1 |
Читаємо та обговорюємо 1. Прочитайте текст на сторінці 64 підручника. Зробіть короткий конспект прочитаного.
|
ДовідкаОпорний конспект — це певна система опорних сигналів, які включають у себе такі елементи, як малюнки, креслення, криптограми, і містять основну, необхідну для запам’ятовування інформацію. Викладати інформацію потрібно лаконічно і послідовно. Важливо одразу структурувати текст конспекту, адже від чіткості подання інформації залежить легкість її сприйняття. Розставляти акценти в конспекті можна за допомогою оформлення — рамок, шрифтів, кольорів, графіків, схем тощо. Можна використовувати скорочення та умовні позначення під час запису. Але слід робити це так, щоб скорочення легко читалися або були загальноприйнятими, або звичними для автора конспекту. Зразок плану складання опорного конспекту:
|
|
2. Перегляньте відео та дізнайтеся про неінфекційні захворювання більше.
|
2 |
Перевіряємо знання (робота в зошиті) Виконайте завдання 1 на сторінці 12 робочого зошита: позначте особливості неінфекційних захворювань. Додайте те, що не зазначено. |
3 |
Причини виникнення неінфекційних захворювань (робота в онлайн-групах) Об’єднайтеся в онлайн-групи. Поміркуйте, якими можуть бути причини виникнення неінфекційних захворювань. Зробити це вам допоможе перелік у завданні 2 на сторінці 65 підручника.
|
2. Як уберегтися від неінфекційних хвороб
1 |
Робота з таблицею. Вправа “Фішбоун” Здається, що з інфекційними хворобами боротися складніше, адже серед них багато вірусних, тому розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом дуже швидко. Зараз дізнаємося, як же виникають неінфекційні хвороби і зрозуміємо, як з ними можна боротися.
|
ДовідкаСхема включає в себе основні чотири блоки, представлені у вигляді голови, хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Сполучною ланкою виступає основна кістка або хребет риби. Голова — проблема або тема. В нашому випадку — самопочуття. Верхні кісточки — на них фіксуються основні поняття теми, причини, які привели до проблеми, або ж чинники. Запишіть чинники, що впливають на самопочуття. Нижні кісточки — факти, що підтверджують наявність сформульованих чинників, їх наслідки, або суть згаданих понять. У вас це можуть бути відчуття та емоції, які ви переживаєте внаслідок дії зазначених угорі чинників. Хвіст — висновки, узагальнення. Зробіть і запишіть висновок. |
2 |
Робота з інфографікою 1. Розгляньте інфографіку в завданні 4 на сторінці 66 підручника.
2. Перегляньте відео про негативний вплив куріння на здоров’я людини.
|
3. Діємо
1 |
Розвіюємо міфи (робота в онлайн-групах) Об’єднайтеся у п’ять онлайн-груп. Прочитайте разом один із міфів про куріння і вживання алкоголю в завданні 5 (сторінки 67–68 підручника) відповідно номера групи.
Тепер ви можете спростовувати ці міфи у розмовах з ровесниками та ровесницями і навіть з дорослими ☺ |
2 |
Протидіємо курінню у громадських місцях (робота в зошиті) Виконайте завдання 2 на сторінці 12 робочого зошита.
|
3 |
Вправа “ПОПС” Прочитайте завдання 6 на сторінці 68 підручника. Висловіть свою думку, використовуючи формулу ПОПС: П — позиція — Я вважаю, що… О — обґрунтування — Тому що… П — приклад — Наприклад, … С — судження — З огляду на це я роблю висновок… |
4 |
Формулюємо правила Пригадайте причини, що сприяють виникненню неінфекційних захворювань.
|
Крок 5. Підсумок уроку
1 |
Вправа “Віднови текст” Вставте пропущені слова у тексті (див. файл для редагування “Віднови текст”). ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ |
2 |
Онлайн-завдання “Інфекційні та неінфекційні захворювання” |
Крок 6. Домашнє завдання
|
Виконайте завдання 7 на сторінці 68 підручника. |