Важливість теми

Уявіть, що ви йдете вулицею і раптом поруч людині стає зле… Вона падає, не може дихати, або ви бачите сильну кровотечу. У таку мить секунди вирішують усе! Саме від того, наскільки швидко й правильно ви зреагуєте, може залежати чиєсь життя.

Зараз ми станемо справжніми рятівниками — дізнаємося, що таке кровотеча і як її зупинити, повчимося розпізнавати ознаки небезпечних станів, а також потренуємося робити серцево-легеневу реанімацію.

Це не просто теорія — це знання та вміння, які можуть стати вашою суперсилою в реальному житті. Отже, готуємося не лише слухати, а й активно працювати — бо сьогодні ми вчимося рятувати життя!

Міркуємо та аналізуємо

Прочитайте висловлювання Анни Франк:

• Заплющте очі та поміркуйте над цим висловлюванням, спробуйте відчути його.
• Як ви розумієте зміст висловлювання?
• Чому життя людини є найвищою цінністю?
• Чи погоджуєтеся ви з думкою, що одне врятоване життя має значення для всього людства? Чому?
• У яких ситуаціях людина може врятувати іншу? Наведіть приклади.
• Чому для Анни Франк, яка жила під час війни, ці слова були особливо важливими?
• Як ви думаєте, чи може звичайна людина стати героєм у щоденному житті?
• Що означає “цінувати життя” в сучасному світі?
• Як би ви пояснили ці слова молодшому другові / подрузі або братові / сестрі?
• Чому, на вашу думку, людство пам’ятає Анну Франк і її щоденник?
• Що ви можете зробити вже сьогодні, щоб показати, що життя людини — найвища цінність?

Довідка. Анна Франк — єврейська дівчинка з Німеччини, яка стала всесвітньо відомою завдяки своєму щоденнику. Вона народилася у Франкфурті-на-Майні, але в 1934 році її родина переїхала до Амстердама, рятуючись від переслідувань нацистів. У 1942 році, під час окупації Нідерландів, сім’я Франків була змушена переховуватися в таємному укритті в будинку на Принсенграхт. Саме там Анна почала вести щоденник, у якому описувала своє життя в умовах страху, ізоляції та надії на майбутнє.

У серпні 1944 року укриття було розкрито, і родину відправили до концтаборів. Анна загинула в 1945 році в Берген-Бельзені від тифу, усього за кілька місяців до закінчення війни. Її батько, Отто Франк, став єдиним членом родини, хто вижив, і саме він опублікував щоденник доньки.

Книжка “Щоденник Анни Франк” (1947) перекладена понад 70 мовами світу й стала одним із найважливіших документів про трагедію Голокосту. Сьогодні Будинок-музей Анни Франк у Амстердамі є символом пам’яті, а її слова надихають мільйони людей цінувати життя, свободу та людську гідність.

Пригадуємо та обговорюємо

— Перевіримо домашню роботу (завдання 10 на сторінці 53 підручника; робота в групі).

• За бажання презентуйте свою роботу класу або групі.

Формулюємо тему уроку та його завдання

• Прочитайте назву параграфа на сторінці 54 підручника. Про що сьогодні говоритимемо?
• Прочитайте запитання, які буде розглянуто в цьому параграфі. Нагадуємо, вони містяться в підзаголовках.

• На яке з них ви готові відповісти зараз?
• Яке із запитань потребує найдокладнішого опрацювання?
• Яке запитання вас найбільше зацікавило?

Пригадуємо й рухаємося вперед (робота онлайн-групами)

— Ми вже неодноразово зверталися до теми першої допомоги, проте цього року будемо поглиблювати знання та відпрацьовувати практичні вміння. Важливо усвідомлювати, що рівень і обсяг допомоги, яку може надати семирічна дитина, суттєво відрізняється від можливостей підлітків 13-14 років, тому й вимоги до дій у надзвичайних ситуаціях змінюються відповідно до віку.

— Прочитайте текст на сторінці 54 підручника. Виконайте завдання 2 на сторінці 54 підручника — поміркуйте над запропонованими в завданні запитаннями.

• Що таке кровотеча?
• Які види кровотечі ви знаєте?
• Які основні ознаки артеріальної, венозної та капілярної кровотеч?
• Чому зупинення кровотечі є пріоритетним під час надання першої допомоги?
• Чому важливо зазначати час накладання джгута?
• Які засоби особистого захисту потрібно використовувати при наданні допомоги?
• Які помилки люди часто роблять при спробі зупинити кровотечу? Чому важливо не припускатися таких помилок?

Онлайн-вправи “Види кровотеч”

Ситуаційні завдання (робота онлайн-групами)

Розгляньте ситуації. Змоделюйте свої дії.

Ситуація 1. На уроці фізкультури учень порізав руку об уламок скла. Кров темного кольору тече повільно, але постійно.

• Визначте вид кровотечі.
• Які дії потрібно виконати для її зупинки?
• Які засоби можна використати, якщо під рукою немає аптечки?

Ситуація 2. Під час катання на велосипеді дитина впала, сильно вдарила коліно, з’явилася рана, з якої бризкає кров яскраво-червоного кольору.

• Який це вид кровотечі?
• Які ваші першочергові дії?
• Чи потрібно викликати екстрену допомогу? Коли саме?

Ситуація 3. На вулиці ви побачили людину, яка лежить із сильною кровотечею з ноги. У вас є лише шарф.

• Що ви зробите в перші секунди?
• Як організувати допомогу, поки швидка ще не прибула?
• Яку роль може виконати кожен учасник групи (той, хто викликає допомогу, той, хто накладає пов’язку, той, хто заспокоює постраждалого тощо)?

Ситуація 4. Учасник туристичного походу отримав поранення. Ви знаєте, що швидка допомога приїде не раніше, ніж за годину.

• Який спосіб зупинки кровотечі оберете?
• Як проконтролювати стан постраждалого?
• Що важливо зробити, щоб не нашкодити?

Ситуація 5. Ваша команда має скласти пам’ятку “Алгоритм зупинки кровотечі” для однолітків.

• Які 5-6 кроків ви включите?
• Як коротко поясните важливість кожного з них?
• Як попередите про небезпеку неправильних дій?

Ще раз докладніше про кровотечі

— Прочитайте визначення масивної кровотечі на сторінці 54 підручника.

Пройдіть тест, щоб зрозуміти, наскільки міцні ваші знання.

Яка кровотеча є масивною (робота в зошиті)

— Прочитайте про ознаки масивної кровотечі на сторінці 55 підручника (див. роздруківку “Кровотечі”).

— Виконайте завдання 1 на сторінці 10 робочого зошита.

Тренуємося накладати турнікет (робота групами)

— Виконайте завдання 3 на сторінці 55 підручника.

Як зупинити критичну кровотечу. Правила накладання турнікета

Моделюємо (робота групами)

— Виконайте завдання 4 на сторінці 55 підручника. Об’єднайтеся в групи та змоделюйте небезпечну ситуацію травматичного характеру. Хтось виконуватиме роль потерпілого з травмою, що супроводжується кровотечею, решта — надаватиме допомогу.

• Продемонструйте, як треба надавати допомогу в разі травми: з капілярною кровотечею; з венозною кровотечею; з артеріальною кровотечею.

Ситуація 1. Туристичний похід. Під час мандрівки лісом один із учасників подряпав ногу об гострий уламок скла в покинутій хатинці. Спочатку кров сочиться дрібними краплями, але за кілька хвилин вона стає темною і витікає постійно, заповнюючи тканину штанів.

Завдання групи: оцінити ситуацію, визначити вид кровотечі, накласти тиснучу пов’язку, підняти ногу вище рівня серця.

Запитання для обговорення:

• Як ви зрозуміли, яка кровотеча?

  Венозна.
• Чи потрібно використовувати джгут?
• Які дії були найефективнішими?

Ситуація 2. Вулична пригода з велосипедом. Під час катання на велосипеді дитина впала і глибоко порізала стегно металевою частиною велосипеда. З рани яскраво-червона кров б’є пульсуючим струменем. Постраждалий кричить і дуже переляканий.

Завдання групи: швидко оцінити небезпеку, зупинити кровотечу притисканням артерії, накласти джгут вище рани, зафіксувати час накладання, заспокоїти потерпілого та викликати швидку допомогу.

Запитання для обговорення:

• Чому в цій ситуації важливо діяти дуже швидко?

  Є ознаки артеріальної кровотечі.
• Як ви організували роботу в групі (хто викликав допомогу, хто накладав джгут, хто підтримував постраждалого)?
• Які дії ви вважаєте найважливішими? Чому?

Легенево-серцева недостатність

— Прочитайте текст на сторінках 55-56 підручника.

• Чому організм людини називають складною біологічною системою?
• Як взаємопов’язані органи та системи в організмі людини?
• Що може статися, якщо один орган або система перестають правильно працювати?
• Який приклад порушення роботи організму наведено в тексті?
• Чим небезпечна легенево-серцева недостатність?
• Назвіть можливі причини виникнення легенево-серцевої недостатності.
• Які додаткові чинники способу життя можуть сприяти її розвитку?
• Чому шкідливі звички й фізична пасивність становлять небезпеку для серця та легень?

Чинники ризику розвитку легенево-серцевої недостатності

— Виконайте завдання 5 на сторінці 56 підручника.

Як не пропустити ознаки легенево-серцевої недостатності

— Прочитайте текст на сторінках 56-57 підручника.

Алгоритми невідкладної домедичної допомоги (робота онлайн-парами)

Опрацюйте алгоритм надання невідкладної домедичної допомоги при легенево-серцевій недостатності та алгоритм серцево-легеневої реанімації на сторінках 57-58 підручника.

Послідовність дій при серцево-легеневій реанімації (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 2-3 на сторінці 10 робочого зошита.

Важливі деталі СЛР

— Прочитайте текст на сторінці 58-59 підручника.

Алгоритм СЛР

— Виконайте завдання 7 на сторінці 59 підручника.

Алгоритм серцево-легеневої реанімації

Установлюємо відповідність (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 4 на сторінці 10 робочого зошита.

Пригадаємо важливі моменти уроку

Прочитайте текст із підсумками параграфа на сторінці 59 підручника.

Ми дізналися, що організм людини — це складна система взаємопов’язаних органів і тканин, і будь-яке порушення в роботі одного органу може впливати на роботу всіх систем.

Особливу увагу приділили легенево-серцевій недостатності — хронічній та гострій формі, її симптомам та загрозі для життя. Учні зрозуміли, які фактори можуть призвести до розвитку цього стану, а також ознайомилися з принципами надання невідкладної домедичної допомоги і серцево-легеневої реанімації.

Під час практичних дій ми відпрацювали алгоритм спостереження за симптомами, оцінку стану потерпілого та дії до приїзду медиків.

Головний висновок уроку: швидка та правильна допомога може врятувати життя, тому важливо знати ознаки небезпечних станів і вміти діяти послідовно та без паніки.

Ще раз про запитання до параграфа

— Пригадайте ще раз питання, які розглядалися в цьому параграфі.

• На яке запитання ви були готові відповісти вже на початку уроку? Чи такою самою буде ваша відповідь зараз? Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи на всі запитання ми знайшли відповіді? Про що ще хочете дізнатися? Як саме ви це робитимете?

Виконайте завдання 8 на сторінці 59 підручника. Результат представте у вигляді постера чи комікса.

Дослідження чинників ризику розвитку легенево-серцевої недостатності