Модуль 3. Добробут і особиста безпека
§10. Безпечний простір
- Чому інколи ми почуваємося безпечно, а інколи — ні?
Мета
- З’ясувати, що таке безпечний простір і яким він має бути;
- розвивати вміння визначати безпечні та небезпечні місця;
- вчити дітей планувати своє повсякденне життя, дбаючи про свою безпеку;
- з’ясувати, наскільки важливим є вміння визначати небезпеку;
- з’ясувати, як діяти в разі небезпеки, зокрема вивчити алгоритм і навчитися діяти відповідно до нього;
- з’ясувати, наскільки знання та навички з особистої безпеки пов’язані з добробутом дитини і загалом із добробутом України.
Очікувані результати навчання
Учень / учениця:
- розуміє, що таке безпечний простір;
- аналізує, як безпечна ситуація може стати небезпечною;
- розуміє важливість особистої безпеки;
- визначає, якого алгоритму дій потрібно дотримуватися в разі небезпеки, та вміє діяти відповідно до нього;
- знає і розуміє важливість дотримання правил безпеки для власного добробуту та добробуту Батьківщини.
Матеріали та обладнання
- Підручник “Здоров’я, безпека та добробут” 5 клас (авт. О. Шиян, О. Волощенко, В. Дяків, О. Козак, А. Седоченко); Про підручник
- робочий зошит “Здоров’я, безпека та добробут” 5 клас (авт. О. Шиян, О. Волощенко, В. Дяків, О. Козак, А. Седоченко);
- роздруківки: “Робота на платформі «Menti.com»”, “Безпечний простір: хмара слів”;
- файл для редагування “Що напружує, а що розслаблює”.
Методичні рекомендації
Відповідно до модельної навчальної програми, на викладання інтегрованого курсу “Здоров’я, безпека та добробут” у 5 класі адміністрація школи може відводити від 1 до 3 годин на тиждень.
Ці матеріали є онлайн-підтримкою підручника й можуть бути використані як додаткові для урізноманітнення форм, методів і прийомів роботи на уроці відповідно до ресурсного забезпечення, рівня підготовки педагога та можливостей і підготовки учнів.
Ураховуючи педагогічну свободу вчителя щодо вибору форм, методів і прийомів та їх використання на уроці, матеріали можна використовувати за принципом конструктора. Тобто, зважаючи на зміст параграфа підручника, його наповненості, кількості годин, які виділено, учитель може використовувати будь-яку вправу автономно або як компонент для ефективної реалізації змісту параграфа.
ХІД УРОКУ
Крок 1. Актуалізація опорних знань
2 |
Хвилинка безпеки З початком повномасштабної війни вороги стали гатити ракетами по наших містах та селищах. Також населені пункти неподалік від кордонів чи лінії фронту стали потерпати від артилерійських обстрілів. Ми вже досить докладно з’ясовували, як поводитися під час ракетного обстрілу. Пригадайте: про небезпеку ракетного обстрілу нас сповіщає сирена повітряної тривоги.
Сьогодні ми з’ясуємо, чим ракетний обстріл відрізняється від артилерійського та як потрібно діяти в разі небезпеки артилерійського обстрілу. Про небезпеку артилерійського обстрілу сирена не сповіщає і ось чому. Артилерійська зброя має порівняно невисоку дальність ураження: наприклад, реактивні системи залпового вогню “Град” стріляють усього на 42 км. Снаряди долітають до цілі дуже швидко, тож ніяка сирена не встигне нас попередити. І саме з цієї причини небезпека артилерійського обстрілу є тільки у місцях, наближених до лінії фронту, а ракети створюють небезпеку по всій Україні. Порівняйте: дальність ракети — від 150–300 км до 5000 км, тобто щонайменше в кілька разів більша! Тому ракети летять довше (усе залежить від відстані, від місця запуску ракети та місця нашого перебування), і в нас більше часу сховатися в укриття. Тож, ракета з Криму до Києва може летіти 30–40 хвилин, з Білорусі — й за 10–12 хвилин. Тому в наших систем ППО є час виявити ракети та знешкодити їх. Плакат Тетяни Адаменко Цікаво дізнатися, як саме вони це роблять? Читайте далі! Війська ППО включають:
Переносний зенітно-ракетний комплекс “Джавелін” “Кольчуга” — українська автоматизована станція радіотехнічної розвідки. Винищувач-перехоплювач СУ-27 Про артилерійський обстріл часто не вдається попередити, тому треба діяти швидко і рішуче. Перегляньте уважно відео.
Підсумуємо. Як розпізнати артобстріл? Якщо ви почули залп запуску та побачили димний слід снаряду в повітрі або ж спалахи вночі — найімовірніше, це артилерійський обстріл. Послухайте та запам’ятайте звук артилерійського обстрілу. Як діяти в разі артобстрілу? Якщо ви вдома:
Якщо ви на вулиці й почули свист снаряду, одразу падайте на землю та закривайте голову руками. Швидко і уважно роззирніться довкола та пошукайте місце для схованки, надійне укриття:
Залишатися в укритті варто ще протягом 10 хв після закінчення обстрілу. Якщо артобстріл застав вас у наземному транспорті, негайно зупиніть його та прямуйте до найближчого місця, яке може слугувати укриттям. Якщо не бачите такого місця, відійдіть від дороги у протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на землю. Важливо: не слід ховатися під арками та під стінами будинків. Будьте уважними — дійте рішуче — все буде добре ☺ |
Крок 2. Робота з теми уроку
1. Наші відчуття та безпека
2 |
Уявляємо та описуємо Складно дати чітке визначення, що таке безпечний простір. Адже безпечність того чи того місця залежить від багатьох чинників. І цілком безпечне місце в цю мить через кілька хвилин може стати небезпечним, особливо чітко ми це відчули під час воєнного стану. Але все-таки безпечний простір існує. Заплющте на хвилинку очі, послухайте тишу та уявіть безпечний простір в усіх деталях. Який він? А тепер розплющте очі та доберіть слова-асоціації, що спадають вам на думку, коли чуєте словосполучення “безпечний простір”. Варіант 1 Працюйте у групах — створіть хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Що частіше згадується слово, то більшими літерами його записуємо. ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУВаріант 2 Створіть хмару слів в онлайн-сервісі “Menti.com” (див. інструкцію “Робота на платформі «Menti.com»”). ЗАВАНТАЖИТИ ІНСТРУКЦІЮВаріант 3 Складно знайти одразу потрібні слова? Тоді вибирайте інший спосіб — доберіть кольори, які асоціюються у вас із безпечним простором, або ж доберіть відповідні музичні композиції. А можете просто сісти та намалювати приклад безпечного простору чи дібрати світлини. Уважно подивіться на створене і ще раз спробуйте створити хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Впевнені: цього разу все вийде ☺
|
2. Дослухаємося до себе і діємо відповідно
1 |
Що мене напружує Всі ми різні, і кожен по-своєму відчуває безпеку та небезпеку. Це природно. Пізнайте себе: пригадайте різні життєві ситуації та поміркуйте, що змушує вас відчувати напруження, а що допомагає заспокоїтися та розслабитися. Заповніть таблицю у файлі (див. файл для редагування “Що напружує, а що розслаблює”). ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ
|
2 |
Казка — вигадка, але… У казках під виглядом фантастичних подій описуються життєві ситуації. Але ми, заворожені казковістю, не завжди зіставляємо їх із реальним життям. Тож будьте пильними: перегляньте відео і визначте, про який небезпечний простір йдеться в казці.
|
3 |
Що дає нам можливість почуватися безпечно? Пригадайте, як затишно та безпечно ми почуваємося, коли в родині все добре. Так, на наше почуття безпеки впливає багато чинників. Звісно, не все залежить від нас та наших рідних. Але стосунки між всіма членами родини важливі для відчуття безпеки кожного з нас. Виконайте онлайн-завдання та поміркуйте над тим, як стосунки між близькими людьми впливають на наш стан.
Увага!!! Обов’язково звернися до когось із дорослих, кому ти довіряєш, якщо дії, висловлювання або дотики когось із членів родини чи їх знайомих:
Пам’ятай: ти в жодному разі не винен / винна в тому, як поводиться старший член родини! Не бійся зіпсувати стосунки, бо твоє життя і здоров’я — понад усе! Навіть якщо здається, що тобі ніхто не повірить і не зрозуміє, це не так: завжди є люди, готові допомогти. Телефонуй на Національну дитячу гарячу лінію: 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) 116 111 (з мобільного) Ти не один / одна! |
3. Наші відчуття та різні місця
2 |
Соціальна реклама Подивіться соціальну рекламу про небезпеки в мережі “Злочинці шукають дітей в інтернеті”.
|
3 |
Інтернет — безпечний простір?
|
4. Віртуальна екскурсія місцями, де може причаїтися реальна загроза
3 |
Загроза небезпеки — це ще, власне, не небезпека Чи знаєте ви, що в різних місцях різна ймовірність появи небезпеки? Десь вона виникає часто, а десь — вкрай рідко. Наприклад, у Японії мало не щодня відбуваються землетруси, а от в Україні це явище є рідкісним. Та й сила землетрусів значно відрізняється. У Японії всі будинки роблять сейсмостійкими, адже землетруси там бувають дуже потужними.
|
4 |
Зупинка-перевірка Виконайте онлайн-завдання “Потенційно безпечні та небезпечні місця”. Уявіть себе в місцях, зображених на світлинах. Де можна перебувати довго, де не варто затримуватися, а в яких місцях краще не бувати взагалі? |
Крок 3. Узагальнення
3 |
Зупинка-перевірка Швидко дайте відповіді на запитання та будете знати, як чітко діяти у складних ситуаціях.
|
Крок 4. Рефлексія
1 |
Перевірено віками — народна мудрість Народна мудрість — це перлинки, які перевірялися багатьма людьми багато разів. Тому вони для кожного з нас є неоціненним багатством — треба лише читати уважно, думати, розуміти зміст та діяти відповідно.
|
3 |
Оптимістична хвилинка Подивіться мультфільм “Добро завжди перемагає” та поміркуйте, яка його основна думка.
Беата Куркул Все буде добре, Україно! |
Крок 5. Домашнє завдання
|
Виконайте завдання 8 на сторінці 49 підручника / завдання 2–3 на сторінці 11 зошита. |