Пригадуємо та обговорюємо

Перевіримо домашню роботу (завдання 9 на сторінці 44 підручника / завдання 4 на сторінці 10 зошита; робота у групі).

• Кому ви подякуєте за свою безпеку в школі? Наведіть приклади із життя свого закладу освіти.
• Назвіть служби, які щоденно дбають про нашу безпеку.
• Хто відповідає за безпеку у школі? Як ми маємо діяти, щоб не наражати себе та інших на небезпеку?
• Подивіться відео.

• Які служби перевіряли школи? Чому така діяльність у нашій країні необхідна?
• Як змінилася ситуація? Як гадаєте, чи посилюється нині така діяльність? Чому?
• Як ми маємо діяти, щоб не завдавати зайвого клопоту службам охорони?

Хвилинка безпеки

З початком повномасштабної війни вороги стали гатити ракетами по наших містах та селищах. Також населені пункти неподалік від кордонів чи лінії фронту стали потерпати від артилерійських обстрілів.

Ми вже досить докладно з’ясовували, як поводитися під час ракетного обстрілу. Пригадайте: про небезпеку ракетного обстрілу нас сповіщає сирена повітряної тривоги.

• Пригадайте, як необхідно діяти під час повітряної тривоги.

Сьогодні ми з’ясуємо, чим ракетний обстріл відрізняється від артилерійського та як потрібно діяти в разі небезпеки артилерійського обстрілу.

Про небезпеку артилерійського обстрілу сирена не сповіщає і ось чому. Артилерійська зброя має порівняно невисоку дальність ураження: наприклад, реактивні системи залпового вогню “Град” стріляють усього на 42 км. Снаряди долітають до цілі дуже швидко, тож ніяка сирена не встигне нас попередити. І саме з цієї причини небезпека артилерійського обстрілу є тільки у місцях, наближених до лінії фронту, а ракети створюють небезпеку по всій Україні.

Порівняйте: дальність ракети — від 150–300 км до 5000 км, тобто щонайменше в кілька разів більша! Тому ракети летять довше (усе залежить від відстані, від місця запуску ракети та місця нашого перебування), і в нас більше часу сховатися в укриття. Тож, ракета з Криму до Києва може летіти 30–40 хвилин, з Білорусі — й за 10–12 хвилин.

Тому в наших систем ППО є час виявити ракети та знешкодити їх.

Плакат Тетяни Адаменко

Цікаво дізнатися, як саме вони це роблять? Читайте далі!

Війська ППО включають:

• Зенітні ракетні війська — безпосередньо знешкоджують ракети.


Переносний зенітно-ракетний комплекс “Джавелін”

• Радіотехнічні війська — саме вони виявляють ракети та передають команду увімкнути сирену повітряної тривоги.


“Кольчуга” — українська автоматизована станція радіотехнічної розвідки.

• Винищувальна авіація — знешкоджує ракети.


Винищувач-перехоплювач СУ-27

• Війська зв’язку — відповідають за зв’язок тих, хто виявляє ракети, і тих, хто їх знешкоджує.

Про артилерійський обстріл часто не вдається попередити, тому треба діяти швидко і рішуче. Перегляньте уважно відео.

• Де можна укритися під час артилерійського обстрілу? А що не підходить для укриття?
• Як потрібно діяти, якщо обстріл застав вас у громадському транспорті чи в автомобілі?
• Як потрібно діяти, якщо обстріл відбувається під час уроків у школі?

Підсумуємо.

Як розпізнати артобстріл?

Якщо ви почули залп запуску та побачили димний слід снаряду в повітрі або ж спалахи вночі — найімовірніше, це артилерійський обстріл. Послухайте та запам’ятайте звук артилерійського обстрілу.

Як діяти в разі артобстрілу?

Якщо ви вдома:

• негайно спускайтесь у підвал або на перший поверх; обов’язково візьміть телефон та запас води;
• якщо бачите, що не встигаєте, швидко йдіть у приміщення з боку, протилежного від того, з якого ведеться обстріл;
• сядьте або ляжте на підлогу, притуліться до опорної стіни. Тримайтеся якнайдалі від вікон.

Якщо ви на вулиці й почули свист снаряду, одразу падайте на землю та закривайте голову руками.

Швидко і уважно роззирніться довкола та пошукайте місце для схованки, надійне укриття:

• спеціально обладнані бомбосховища;
• підземні переходи, метро, будь-яка канава, траншея чи яма;
• місце вздовж високого бордюру чи паркану;
• заглиблення поблизу гаража, СТО тощо.

Залишатися в укритті варто ще протягом 10 хв після закінчення обстрілу.

Якщо артобстріл застав вас у наземному транспорті, негайно зупиніть його та прямуйте до найближчого місця, яке може слугувати укриттям. Якщо не бачите такого місця, відійдіть від дороги у протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на землю.

Важливо: не слід ховатися під арками та під стінами будинків.

Будьте уважними — дійте рішуче — все буде добре ☺

Робота з підручником

Прочитайте текст на сторінці 45 підручника та поміркуйте, чим наше відчуття безпеки відрізняється від справжньої безпеки.

• Від яких чинників залежить безпечність чи небезпечність певного місця?
• Чи завжди можна довіряти власним відчуттям? Наведіть приклади.
• Чи завжди ми в безпеці, коли почуваємося затишно і безпечно? Наведіть приклади.
• Чи правильним є твердження, що вдома ми завжди в безпеці?
• Які місця, на вашу думку, є найнебезпечнішими?

Уявляємо та описуємо

Складно дати чітке визначення, що таке безпечний простір. Адже безпечність того чи того місця залежить від багатьох чинників. І цілком безпечне місце в цю мить через кілька хвилин може стати небезпечним, особливо чітко ми це відчули під час воєнного стану.

Але все-таки безпечний простір існує. Заплющте на хвилинку очі, послухайте тишу та уявіть безпечний простір в усіх деталях. Який він? А тепер розплющте очі та доберіть слова-асоціації, що спадають вам на думку, коли чуєте словосполучення “безпечний простір”.

Варіант 1

Працюйте у групах — створіть хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Що частіше згадується слово, то більшими літерами його записуємо.

Варіант 2

Створіть хмару слів в онлайн-сервісі “Menti.com” (див. інструкцію “Робота на платформі «Menti.com»”).

Варіант 3

Складно знайти одразу потрібні слова? Тоді вибирайте інший спосіб — доберіть кольори, які асоціюються у вас із безпечним простором, або ж доберіть відповідні музичні композиції. А можете просто сісти та намалювати приклад безпечного простору чи дібрати світлини.

Уважно подивіться на створене і ще раз спробуйте створити хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Впевнені: цього разу все вийде ☺

• Які слова у ваших хмарах написані великими літерами? Можете пояснити, чому саме ці?
• Що дає вам відчуття безпечного простору?
• Чи актуальне в наш час питання безпечного простору?
• Хто допомагає вам у створенні безпечного простору?
• Які чинники впливають на ваш безпечний простір?

Не все таке безпечне, як здається

Виконайте завдання 1 на сторінці 45 підручника.

• Роздивіться світлини. Чи безпечними здаються ці місця на перший погляд? Чому?
• А яка небезпека може там заховатися?
• Чи траплялися з вами небезпечні ситуації в таких місцях? Як ви діяли?
• Уявіть себе в місцях, зображених на цих світлинах. Як ви діятимете, якщо раптом виникне небезпека
• Що ви порадили б зробити для більшої безпеки на цих об’єктах?

Пам’ятайте: знання — це сила! Можна не знати чогось і почуватися в безпеці, а насправді бути в небезпеці. Довіряйте своїм відчуттям: відчуваєте тривогу, маєте недобре передчуття — поміркуйте, що могло її спричинити і чи не затаїлася десь насправді небезпека. Дійте відповідно.

Що мене напружує

Всі ми різні, і кожен по-своєму відчуває безпеку та небезпеку. Це природно. Пізнайте себе: пригадайте різні життєві ситуації та поміркуйте, що змушує вас відчувати напруження, а що допомагає заспокоїтися та розслабитися. Заповніть таблицю у файлі (див. файл для редагування “Що напружує, а що розслаблює”).

• Які ситуації викликають у вас напруження?
• Чи є ці ситуації небезпечними для вас?
• Як вам вдається впоратися з цими ситуаціями чи подіями?
• Що допомагає розслабитися і почуватися в безпеці?

Казка — вигадка, але…

У казках під виглядом фантастичних подій описуються життєві ситуації. Але ми, заворожені казковістю, не завжди зіставляємо їх із реальним життям. Тож будьте пильними: перегляньте відео і визначте, про який небезпечний простір йдеться в казці.

• У яку небезпеку потрапила наречена королевича?
• Чи потрапляв хтось із вас у такі тенета, як вона?
• Чи завжди інтернет-простір є для нас безпечним? Коли він становить небезпеку?
• Доповніть сім “золотих правил” власними.
• Яких правил безпеки ви дотримуєтеся в інтернет-просторі?
• Чи подобається вам сюжет цієї пізнавальної казки? Чи спонукає казка більше дізнатися про безпеку в інтернеті? Як би ви удосконалили казку?
• Об’єднайтеся з однокласниками та однокласницями в команду та створіть власну пізнавальну історію-казку про безпеку в інтернеті. Покажіть її знайомим та дізнайтеся, чи все сподобалося їм.

Що дає нам можливість почуватися безпечно?

Пригадайте, як затишно та безпечно ми почуваємося, коли в родині все добре.

Так, на наше почуття безпеки впливає багато чинників. Звісно, не все залежить від нас та наших рідних. Але стосунки між всіма членами родини важливі для відчуття безпеки кожного з нас.

Виконайте онлайн-завдання та поміркуйте над тим, як стосунки між близькими людьми впливають на наш стан.

• Чи можете доповнити перелічене в завданні власними висловлюваннями?
• Чи є серед переліченого про небезпечний простір ті, з якими вам доводилося стикатися?
• До кого потрібно звернутися, якщо існує небезпека всередині родини?

Де може заховатися небезпека

Виконайте завдання 2 на сторінці 46 підручника / завдання 1 на сторінці 11 зошита.

• Чому одні місця є для вас безпечними, а інші ви віднесли до небезпечних?
• Чи знаєте ви, як поводитися в місцях, у яких ви відчуваєте небезпеку?
• Якими прикладами ви доповнили поданий перелік?

Соціальна реклама

Подивіться соціальну рекламу про небезпеки в мережі “Злочинці шукають дітей в інтернеті”.

• Яке враження справила на вас ця реклама?
• Для дітей якого віку вона призначена?
• Як гадаєте, чи актуальна вона для ваших однолітків? А чи вплине вона на них? Чому?
• Визначте переваги та недоліки цього відео. Якщо вважаєте за потрібне, запропонуйте, як його вдосконалити.

Інтернет — безпечний простір?

• Чи почуваєтеся ви безпечно, коли проводите час в інтернеті? Але чи є там небезпека насправді? Поділіться думками.
• Роздивіться плакат. Які враження він у вас викликає? Яка реклама — відео чи плакат — вас більше зачепила? Спробуйте пояснити, чому.

• Що ми маємо робити, щоб оминути небезпеки в інтернеті?
• Створіть з однокласниками власну рекламу — відео, плакат, інфографіку чи аудіо.

Розмова з патрульними поліцейськими

Виконайте завдання 3 на сторінці 46 підручника.

• Озвучте відео. Про що поліцейські говорили з дітьми? Як гадаєте, чому саме про це?

• Чи почуваєтеся ви затишно, коли бачите поряд поліцейського? Чому?
• Які ще питання про безпеку ви поставили б поліцейським?
• За яких обставин ви звернулися б по допомогу до поліцейських? А за яких обставин, які здаються нам складними, поліцейських турбувати не варто? Чому? Як діяти в таких випадках?
• За яким номером ми телефонуємо в поліцію?

  Перевірте себе

  
  

  
  

Як не створити небезпені ситуації

Виконайте завдання 4 на сторінці 47 підручника.

• Які загрози очікують на дітей у класі, що на малюнку Б?
• Хто створив частину цих загроз? Як варто діяти, щоб таких загроз більше не було?
• Які проблеми можна усунути власними силами, а коли варто звернутися по допомогу до фахівців?

Загроза небезпеки — це ще, власне, не небезпека

Чи знаєте ви, що в різних місцях різна ймовірність появи небезпеки? Десь вона виникає часто, а десь — вкрай рідко.

Наприклад, у Японії мало не щодня відбуваються землетруси, а от в Україні це явище є рідкісним. Та й сила землетрусів значно відрізняється. У Японії всі будинки роблять сейсмостійкими, адже землетруси там бувають дуже потужними.

• Разом порадьтеся і оцініть ймовірність небезпеки в цих місцях. Де ймовірність небезпеки більша? Чому?

Зупинка-перевірка

Виконайте онлайн-завдання “Потенційно безпечні та небезпечні місця”. Уявіть себе в місцях, зображених на світлинах. Де можна перебувати довго, де не варто затримуватися, а в яких місцях краще не бувати взагалі?

Досліджуємо приміщення

Виконайте завдання 5 на сторінці 47 підручника.

• Що варто змінити у вашому класі, щоб почуватися там ще безпечніше?
• Хто може це зробити? Як саме треба діяти? Що можете зробити ви? Як допоможете дорослим?
• Чи варто було проводити таку роботу? Чому?

Вчимося передбачати

Прочитайте текст на сторінці 48 підручника та поміркуйте, які небажані ситуації у своєму житті можна передбачити й уникнути наслідків.

• Назвіть основні принципи безпеки життєдіяльності. Чи використовуєте ви їх у своєму житті? Як саме?
• Де ще ми можемо застосовувати принципи алгоритму?
• Який із наведених принципів є, на вашу думку, найважливішим?
• У яких ситуаціях необхідно діяти негайно? Чому? Як можна до таких ситуацій підготуватися? І чи дійсно це потрібно?

Зупинка-перевірка

Швидко дайте відповіді на запитання та будете знати, як чітко діяти у складних ситуаціях.

• Порадьтеся, у яких ситуаціях необхідно дуже швидко ухвалювати рішення та діяти. Як кожному потрібно підготуватися до таких ситуацій?

Зовсім не зайва репетиція

Виконайте завдання 6 на сторінці 48 підручника.

• У яких подібних ситуаціях ви вже бували? Як діяли? Чи справді ефективно? Як ви діятимете, якщо така ситуація раптом повториться?

Не забудьте прочитати текст на сторінці 49 підручника.

Перевірено віками — народна мудрість

Народна мудрість — це перлинки, які перевірялися багатьма людьми багато разів. Тому вони для кожного з нас є неоціненним багатством — треба лише читати уважно, думати, розуміти зміст та діяти відповідно.

• З’єднайте частини прислів’їв та поясніть, як ви його розумієте з огляду на тему сьогоднішнього уроку.

• Пориньте в народну скарбничку та знайдіть інші прислів’я на тему безпеки. У яких життєвих ситуаціях вони вам можуть знадобитися?

Знайомий шлях прискіпливим поглядом

Виконайте завдання 7 на сторінці 49 підручника.

• Які небезпечні місця вам трапляються дорогою з дому до школи?
• Яких правил безпеки ви дотримуєтеся, проходячи ці небезпечні місця?
• Назвіть небезпечні місця на території України. Що вам відомо про них?

Оптимістична хвилинка

Подивіться мультфільм “Добро завжди перемагає” та поміркуйте, яка його основна думка.

• Чому сьогодні як ніколи ми віримо ЗСУ та допомагаємо воїнам?
• Як ЗСУ створює для нас безпечний простір?

Беата Куркул

Все буде добре, Україно!

Виконайте завдання 8 на сторінці 49 підручника / завдання 2–3 на сторінці 11 зошита.

Пригадуємо та обговорюємо

Перевіримо домашню роботу (завдання 9 на сторінці 44 підручника / завдання 4 на сторінці 10 зошита; робота у групі).

• Кому ви подякуєте за свою безпеку в школі? Наведіть приклади із життя свого закладу освіти.
• Назвіть служби, які щоденно дбають про нашу безпеку.
• Хто відповідає за безпеку у школі? Як ми маємо діяти, щоб не наражати себе та інших на небезпеку?
• Подивіться відео.

• Які служби перевіряли школи? Чому така діяльність у нашій країні необхідна?
• Як змінилася ситуація? Як гадаєте, чи посилюється нині така діяльність? Чому?
• Як ми маємо діяти, щоб не завдавати зайвого клопоту службам охорони?

Хвилинка безпеки

З початком повномасштабної війни вороги стали гатити ракетами по наших містах та селищах. Також населені пункти неподалік від кордонів чи лінії фронту стали потерпати від артилерійських обстрілів.

Ми вже досить докладно з’ясовували, як поводитися під час ракетного обстрілу. Пригадайте: про небезпеку ракетного обстрілу нас сповіщає сирена повітряної тривоги.

• Пригадайте, як необхідно діяти під час повітряної тривоги.

Сьогодні ми з’ясуємо, чим ракетний обстріл відрізняється від артилерійського та як потрібно діяти в разі небезпеки артилерійського обстрілу.

Про небезпеку артилерійського обстрілу сирена не сповіщає і ось чому. Артилерійська зброя має порівняно невисоку дальність ураження: наприклад, реактивні системи залпового вогню “Град” стріляють усього на 42 км. Снаряди долітають до цілі дуже швидко, тож ніяка сирена не встигне нас попередити. І саме з цієї причини небезпека артилерійського обстрілу є тільки у місцях, наближених до лінії фронту, а ракети створюють небезпеку по всій Україні.

Порівняйте: дальність ракети — від 150–300 км до 5000 км, тобто щонайменше в кілька разів більша! Тому ракети летять довше (усе залежить від відстані, від місця запуску ракети та місця нашого перебування), і в нас більше часу сховатися в укриття. Ток, ракета з Криму до Києва може летіти 30–40 хвилин, з Білорусі — й за 10–12 хвилин.

Тому в наших систем ППО є час виявити ракети та знешкодити їх.

Плакат Тетяни Адаменко

Цікаво дізнатися, як саме вони це роблять? Читайте далі!

Війська ППО включають:

• Зенітні ракетні війська — безпосередньо знешкоджують ракети.


Переносний зенітно-ракетний комплекс “Джавелін”

• Радіотехнічні війська — саме вони виявляють ракети та передають команду увімкнути сирену повітряної тривоги.


“Кольчуга” — українська автоматизована станція радіотехнічної розвідки.

• Винищувальна авіація — знешкоджує ракети.


Винищувач-перехоплювач СУ-27

• Війська зв’язку — відповідають за зв’язок тих, хто виявляє ракети, і тих, хто їх знешкоджує.

Про артилерійський обстріл часто не вдається попередити, тому треба діяти швидко і рішуче. Перегляньте уважно відео.

• Де можна укритися під час артилерійського обстрілу? А що не підходить для укриття?
• Як потрібно діяти, якщо обстріл застав вас у громадському транспорті чи в автомобілі?
• Як потрібно діяти, якщо обстріл відбувається під час уроків у школі?

Підсумуємо.

Як розпізнати артобстріл?

Якщо ви почули залп запуску та побачили димний слід снаряду в повітрі або ж спалахи вночі — найімовірніше, це артилерійський обстріл. Послухайте та запам’ятайте звук артилерійського обстрілу.

Як діяти в разі артобстрілу?

Якщо ви вдома:

• негайно спускайтесь у підвал або на перший поверх; обов’язково візьміть телефон та запас води;
• якщо бачите, що не встигаєте, швидко йдіть у приміщення з боку, протилежного від того, з якого ведеться обстріл;
• сядьте або ляжте на підлогу, притуліться до опорної стіни. Тримайтеся якнайдалі від вікон.

Якщо ви на вулиці й почули свист снаряду, одразу падайте на землю та закривайте голову руками.

Швидко і уважно роззирніться довкола та пошукайте місце для схованки, надійне укриття:

• спеціально обладнані бомбосховища;
• підземні переходи, метро, будь-яка канава, траншея чи яма;
• місце вздовж високого бордюру чи паркану;
• заглиблення поблизу гаража, СТО тощо.

Залишатися в укритті варто ще протягом 10 хв після закінчення обстрілу.

Якщо артобстріл застав вас у наземному транспорті, негайно зупиніть його та прямуйте до найближчого місця, яке може слугувати укриттям. Якщо не бачите такого місця, відійдіть від дороги у протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на землю.

Важливо: не слід ховатися під арками та під стінами будинків.

Будьте уважними — дійте рішуче — все буде добре ☺

Робота з підручником

Прочитайте текст на сторінці 45 підручника та поміркуйте, чим наше відчуття безпеки відрізняється від справжньої безпеки.

• Від яких чинників залежить безпечність чи небезпечність певного місця?
• Чи завжди можна довіряти власним відчуттям? Наведіть приклади.
• Чи завжди ми в безпеці, коли почуваємося затишно і безпечно? Наведіть приклади.
• Чи правильним є твердження, що вдома ми завжди в безпеці?
• Які місця, на вашу думку, є найнебезпечнішими?

Уявляємо та описуємо

Складно дати чітке визначення, що таке безпечний простір. Адже безпечність того чи того місця залежить від багатьох чинників. І цілком безпечне місце в цю мить через кілька хвилин може стати небезпечним, особливо чітко ми це відчули під час воєнного стану.

Але все-таки безпечний простір існує. Заплющте на хвилинку очі, послухайте тишу та уявіть безпечний простір в усіх деталях. Який він? А тепер розплющте очі та доберіть слова-асоціації, що спадають вам на думку, коли чуєте словосполучення “безпечний простір”.

Варіант 1

Працюйте у групах — створіть хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Що частіше згадується слово, то більшими літерами його записуємо.

Варіант 2

Створіть хмару слів в онлайн-сервісі “Menti.com” (див. інструкцію “Робота на платформі «Menti.com»”).

Варіант 3

Складно знайти одразу потрібні слова? Тоді вибирайте інший спосіб — доберіть кольори, які асоціюються у вас із безпечним простором, або ж доберіть відповідні музичні композиції. А можете просто сісти та намалювати приклад безпечного простору чи дібрати світлини.

Уважно подивіться на створене і ще раз спробуйте створити хмару слів на папері (див. роздруківку “Безпечний простір: хмара слів”). Впевнені: цього разу все вийде ☺

• Які слова у ваших хмарах написані великими літерами? Можете пояснити, чому саме ці?
• Що дає вам відчуття безпечного простору?
• Чи актуальне в наш час питання безпечного простору?
• Хто допомагає вам у створенні безпечного простору?
• Які чинники впливають на ваш безпечний простір?

Не все таке безпечне, як здається

Виконайте завдання 1 на сторінці 45 підручника.

• Роздивіться світлини. Чи безпечними здаються ці місця на перший погляд? Чому?
• А яка небезпека може там заховатися?
• Чи траплялися з вами небезпечні ситуації в таких місцях? Як ви діяли?
• Уявіть себе в місцях, зображених на цих світлинах. Як ви діятимете, якщо раптом виникне небезпека
• Що ви порадили б зробити для більшої безпеки на цих об’єктах?

Пам’ятайте: знання — це сила! Можна не знати чогось і почуватися в безпеці, а насправді бути в небезпеці. Довіряйте своїм відчуттям: відчуваєте тривогу, маєте недобре передчуття — поміркуйте, що могло її спричинити і чи не затаїлася десь насправді небезпека. Дійте відповідно.

Що мене напружує

Всі ми різні, і кожен по-своєму відчуває безпеку та небезпеку. Це природно. Пізнайте себе: пригадайте різні життєві ситуації та поміркуйте, що змушує вас відчувати напруження, а що допомагає заспокоїтися та розслабитися. Заповніть таблицю у файлі (див. файл для редагування “Що напружує, а що розслаблює”).

• Які ситуації викликають у вас напруження?
• Чи є ці ситуації небезпечними для вас?
• Як вам вдається впоратися з цими ситуаціями чи подіями?
• Що допомагає розслабитися і почуватися в безпеці?

Казка — вигадка, але…

У казках під виглядом фантастичних подій описуються життєві ситуації. Але ми, заворожені казковістю, не завжди зіставляємо їх із реальним життям. Тож будьте пильними: перегляньте відео і визначте, про який небезпечний простір йдеться в казці.

• У яку небезпеку потрапила наречена королевича?
• Чи потрапляв хтось із вас у такі тенета, як вона?
• Чи завжди інтернет-простір є для нас безпечним? Коли він становить небезпеку?
• Доповніть сім “золотих правил” власними.
• Яких правил безпеки ви дотримуєтеся в інтернет-просторі?
• Чи подобається вам сюжет цієї пізнавальної казки? Чи спонукає казка більше дізнатися про безпеку в інтернеті? Як би ви удосконалили казку?
• Об’єднайтеся з однокласниками та однокласницями в команду та створіть власну пізнавальну історію-казку про безпеку в інтернеті. Покажіть її знайомим та дізнайтеся, чи все сподобалося їм.

Що дає нам можливість почуватися безпечно?

Пригадайте, як затишно та безпечно ми почуваємося, коли в родині все добре.

Так, на наше почуття безпеки впливає багато чинників. Звісно, не все залежить від нас та наших рідних. Але стосунки між всіма членами родини важливі для відчуття безпеки кожного з нас.

Виконайте онлайн-завдання та поміркуйте над тим, як стосунки між близькими людьми впливають на наш стан.

• Чи можете доповнити перелічене в завданні власними висловлюваннями?
• Чи є серед переліченого про небезпечний простір ті, з якими вам доводилося стикатися?
• До кого потрібно звернутися, якщо існує небезпека всередині родини?

Де може заховатися небезпека

Виконайте завдання 2 на сторінці 46 підручника / завдання 1 на сторінці 11 зошита.

• Чому одні місця є для вас безпечними, а інші ви віднесли до небезпечних?
• Чи знаєте ви, як поводитися в місцях, у яких ви відчуваєте небезпеку?
• Якими прикладами ви доповнили поданий перелік?

Соціальна реклама

Подивіться соціальну рекламу про небезпеки в мережі “Злочинці шукають дітей в інтернеті”.

• Яке враження справила на вас ця реклама?
• Для дітей якого віку вона призначена?
• Як гадаєте, чи актуальна вона для ваших однолітків? А чи вплине вона на них? Чому?
• Визначте переваги та недоліки цього відео. Якщо вважаєте за потрібне, запропонуйте, як його вдосконалити.

Інтернет — безпечний простір?

• Чи почуваєтеся ви безпечно, коли проводите час в інтернеті? Але чи є там небезпека насправді? Поділіться думками.
• Роздивіться плакат. Які враження він у вас викликає? Яка реклама — відео чи плакат — вас більше зачепила? Спробуйте пояснити, чому.

• Що ми маємо робити, щоб оминути небезпеки в інтернеті?
• Створіть з однокласниками власну рекламу — відео, плакат, інфографіку чи аудіо.

Розмова з патрульними поліцейськими

Виконайте завдання 3 на сторінці 46 підручника.

• Озвучте відео. Про що поліцейські говорили з дітьми? Як гадаєте, чому саме про це?

• Чи почуваєтеся ви затишно, коли бачите поряд поліцейського? Чому?
• Які ще питання про безпеку ви поставили б поліцейським?
• За яких обставин ви звернулися б по допомогу до поліцейських? А за яких обставин, які здаються нам складними, поліцейських турбувати не варто? Чому? Як діяти в таких випадках?
• За яким номером ми телефонуємо в поліцію?

  Перевірте себе

  
  

  
  

Як не створити небезпені ситуації

Виконайте завдання 4 на сторінці 47 підручника.

• Які загрози очікують на дітей у класі, що на малюнку Б?
• Хто створив частину цих загроз? Як варто діяти, щоб таких загроз більше не було?
• Які проблеми можна усунути власними силами, а коли варто звернутися по допомогу до фахівців?

Загроза небезпеки — це ще, власне, не небезпека

Чи знаєте ви, що в різних місцях різна ймовірність появи небезпеки? Десь вона виникає часто, а десь — вкрай рідко.

Наприклад, у Японії мало не щодня відбуваються землетруси, а от в Україні це явище є рідкісним. Та й сила землетрусів значно відрізняється. У Японії всі будинки роблять сейсмостійкими, адже землетруси там бувають дуже потужними.

• Разом порадьтеся і оцініть ймовірність небезпеки в цих місцях. Де ймовірність небезпеки більша? Чому?

Зупинка-перевірка

Виконайте онлайн-завдання “Потенційно безпечні та небезпечні місця”. Уявіть себе в місцях, зображених на світлинах. Де можна перебувати довго, де не варто затримуватися, а в яких місцях краще не бувати взагалі?

Досліджуємо приміщення

Виконайте завдання 5 на сторінці 47 підручника.

• Що варто змінити у вашому класі, щоб почуватися там ще безпечніше?
• Хто може це зробити? Як саме треба діяти? Що можете зробити ви? Як допоможете дорослим?
• Чи варто було проводити таку роботу? Чому?

Вчимося передбачати

Прочитайте текст на сторінці 48 підручника та поміркуйте, які небажані ситуації у своєму житті можна передбачити й уникнути наслідків.

• Назвіть основні принципи безпеки життєдіяльності. Чи використовуєте ви їх у своєму житті? Як саме?
• Де ще ми можемо застосовувати принципи алгоритму?
• Який із наведених принципів є, на вашу думку, найважливішим?
• У яких ситуаціях необхідно діяти негайно? Чому? Як можна до таких ситуацій підготуватися? І чи дійсно це потрібно?

Зупинка-перевірка

Швидко дайте відповіді на запитання та будете знати, як чітко діяти у складних ситуаціях.

• Порадьтеся, у яких ситуаціях необхідно дуже швидко ухвалювати рішення та діяти. Як кожному потрібно підготуватися до таких ситуацій?

Зовсім не зайва репетиція

Виконайте завдання 6 на сторінці 48 підручника.

• У яких подібних ситуаціях ви вже бували? Як діяли? Чи справді ефективно? Як ви діятимете, якщо така ситуація раптом повториться?

Не забудьте прочитати текст на сторінці 49 підручника.

Перевірено віками — народна мудрість

Народна мудрість — це перлинки, які перевірялися багатьма людьми багато разів. Тому вони для кожного з нас є неоціненним багатством — треба лише читати уважно, думати, розуміти зміст та діяти відповідно.

• З’єднайте частини прислів’їв та поясніть, як ви його розумієте з огляду на тему сьогоднішнього уроку.

• Пориньте в народну скарбничку та знайдіть інші прислів’я на тему безпеки. У яких життєвих ситуаціях вони вам можуть знадобитися?

Знайомий шлях прискіпливим поглядом

Виконайте завдання 7 на сторінці 49 підручника.

• Які небезпечні місця вам трапляються дорогою з дому до школи?
• Яких правил безпеки ви дотримуєтеся, проходячи ці небезпечні місця?
• Назвіть небезпечні місця на території України. Що вам відомо про них?

Оптимістична хвилинка

Подивіться мультфільм “Добро завжди перемагає” та поміркуйте, яка його основна думка.

• Чому сьогодні як ніколи ми віримо ЗСУ та допомагаємо воїнам?
• Як ЗСУ створює для нас безпечний простір?

Беата Куркул

Все буде добре, Україно!

Виконайте завдання 8 на сторінці 49 підручника / завдання 2–3 на сторінці 11 зошита.