Модуль 4. Добробут і особисте здоров’я

§21. Самопочуття

  • Добре самопочуття — це як?
  • Що робити, якщо самопочуття погіршилося?

Мета

  • Обговорити, що таке самопочуття, ознайомити з визначенням самопочуття;
  • обговорити чинники, що впливають на самопочуття;
  • навчити визначати ознаки доброго і поганого самопочуття;
  • обговорити, як діяти, якщо самопочуття погіршилося;
  • розвивати емоційний інтелект, уміння визначати свої почуття та емоції;
  • розвивати критичне мислення;
  • формувати в дітей уважне ставлення до свого самопочуття та самопочуття інших людей.

Очікувані результати навчання

  • Учень / учениця знає, що таке самопочуття;
  • описує своє самопочуття;
  • досліджує та обговорює чинники, що впливають на стан його / її фізичного і психологічного здоров’я;
  • визначає ознаки доброго і поганого самопочуття;
  • визначає, що робити, якщо самопочуття погіршилося;
  • виконує прості фізичні вправи для покращення самопочуття;
  • моделює ситуацію надання першої долікарської допомоги в разі травми чи поганого самопочуття;
  • виражає вдячність іншим за допомогу та підтримку.

Матеріали та обладнання

  • Підручник “Здоров’я, безпека та добробут” 5 клас (авт. О. Шиян, О. Волощенко, В. Дяків, О. Козак, А. Седоченко);
  • Про підручник

Методичні рекомендації

Відповідно до модельної навчальної програми, на викладання інтегрованого курсу “Здоров’я, безпека та добробут” у 5 класі адміністрація школи може відводити від 1 до 3 годин на тиждень.

Ці матеріали є онлайн-підтримкою підручника й можуть бути використані як додаткові для урізноманітнення форм, методів і прийомів роботи на уроці відповідно до ресурсного забезпечення, рівня підготовки педагога та можливостей і підготовки учнів.

Ураховуючи педагогічну свободу вчителя щодо вибору форм, методів і прийомів та їх використання на уроці, матеріали можна використовувати за принципом конструктора. Тобто, зважаючи на зміст параграфа підручника, його наповненості, кількості годин, які виділено, учитель може використовувати будь-яку вправу автономно або як компонент для ефективної реалізації змісту параграфа.

ХІД УРОКУ

Крок 1. Організаційний момент

1. Ще раз про харчування

 

На попередньому уроці ми говорили про харчування у школі.

  • Розкажіть, чи задоволені ви харчуванням у шкільній їдальні: що вам подобається, а що — ні?
  • Навіщо, на вашу думку, потрібно харчуватися у школі? Краще харчуватися у їдальні чи брати їжу з дому? Які переваги і недоліки обох варіантів?
  • Розкажіть за створеною вдома діаграмою, наскільки учні та учениці вашої школи задоволені харчуванням у шкільній їдальні.
  • Що варто змінити? Як гадаєте, чи легко це зробити?

2. Хвилинка безпеки

 

Будь-які надзвичайні ситуації, особливо військового характеру, призводять до того, що ризик небезпек значно зростає. Довкола з’являється багато предметів, які становлять загрозу нашому життю і здоров’ю. Ці речі залишаються у величезній кількості на звільнених територіях. Більшість із них — вибухонебезпечні предмети. Як вони опиняються поряд із нами?

1) Їх залишає ворог на нашій землі під час відступу;

2) їх підступно підкладають ДРГ, які діють по всій території України.

1

Що таке ДРГ?

Не варто забувати, що на території нашої країни працюють ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ). Це спеціальні підрозділи для розвідки та диверсій (навмисних дій, що підривають безпеку держави в цілому та сіють паніку серед українців) у тилу, тобто у населених пунктах, де нема активних бойових дій. Це означає, що ДРГ можуть діяти у ваших рідних містах, ми їх можемо бачити поряд із собою. Особливо ДРГ активні у великих містах.

У чому небезпека ДРГ? Вони не носять воєнної форми і зовні не відрізняються від мирних українців. Тому ми маємо бути як ніколи пильними.

2

Увага: небезпека!

Розгляньте уважно фотографії та розкажіть, про що нас попереджають. Що на цих плакатах сповіщає про небезпеку?

  • Що ми маємо робити, коли бачимо такі попереджувальні знаки?
  • Подивіться на світлини. Що, на вашу думку, знаходиться на території, де є такі знаки?
  • Отже, сьогодні ми говоритимемо про правила поводження з вибухонебезпечними предметами. Насамперед це міни.

3

Слухаємо фахівців

На територіях, де побував окупант або його диверсійно-розвідувальні групи, є потенційно небезпечні зони. Наші військові позначають їх спеціальними знаками. Ви вже їх бачили вище. Якими ж можуть бути небезпечні предмети? Послухаймо фахівця.

  • Чим небезпечні міни?
  • Чому міни, які полежали у ґрунті певний час, становлять більшу небезпеку?
  • Яким способом міни потрапляють на нашу територію і як вони спрацьовують?
  • Чому міни небезпечні не тільки для танків і піхоти, а й для мирних людей?
  • Чим відрізняються протипіхотні міни від протитанкових? Які міни становлять більшу небезпеку для людей? Чому?
  • Які з мін є найнебезпечнішими, на вашу думку?
  • Що, окрім мін, є також небезпечним?
  • Чи можуть міни ховатися у звичайних буденних речах? Де саме? Хто їх ховає?
  • Що ви запам’ятали про правила поведінки в разі мінної небезпеки?

4

Детальніше про вибухонебезпечні предмети

Перегляньте відео та пригадайте, що ви знаєте про вибухонебезпечні предмети.

  • На що ми маємо звертати увагу? Чому це треба робити обов’язково?
  • Що нового ви дізналися?

5

Уважним бути важливо!

Капосні міни можуть бути геть непомітними! Зазвичай їх роблять зеленого, сірого чи коричневого кольору. Адже саме так вони можуть добре замаскуватися у траві, землі чи кущах. Вони можуть бути різного розміру: від зовсім невеличкого, з долоню, до більшого — з ноутбук чи велику миску. І, як ви вже знаєте, найчастіше міни мають саме круглу форму. Але також вони можуть бути прямокутними, видовженими та навіть нагадувати метелика або яскраву дитячу іграшку.

Є міни, які кріпляться на так званій розтяжці: це коли від гранати чи міни тягнуться ледь помітні тросики і, щойно людина їх зачіпає, боєприпас вибухає.

А ще міни часто частково закопують у землю: вони вибухають від найменшого дотику чи навіть коливання. Інколи достатньо навіть незначної ваги, аби спрацював вибуховий механізм.

Уламки вибухонебезпечних предметів, які не вибухнули, також несуть загрозу. Тому запам’ятайте, який вигляд мають такі предмети, і ніколи до них не наближайтеся.

Нехтування правилами поведінки може призвести до невиправних наслідків — втрати життя чи серйозних травм. Тому так важливо пам’ятати про суперздібності: бути уважними, не підходити до незнайомих чи підозрілих предметів, не чіпати їх, покликати дорослих і зателефонувати 101 чи 112.

6

Ще раз про правила!

Перегляньте мультфільм.

  • Що хлопчик і котик Шкода знайшли в лісі?
  • Що робив хлопчик, щоб врятувати себе і котика Шкоду?

Давайте повторимо:

  • Правило 1 — був уважним;
  • правило 2 — не підходив близько;
  • правило 3 — не чіпав. А ще — важливо! — відійшов тією ж стежкою, що і прийшов;
  • правило 4 — оскільки поруч не було дорослих, самостійно зателефонував 101.

Запам’ятайте!

У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до виявленого предмета;
  • пересувати його або брати в руки;
  • намагатись його знешкодити, кидати його, ударяти по ньому;
  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього чимось;
  • приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші місця.

У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою НЕОБХІДНО:

  • позначити небезпечне місце, не наближаючись до нього;
  • відійти на безпечну відстань і повідомити чергові служби: ДСНС (телефон 101), поліцію (телефон 102);
  • не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
  • припинити усі рухи у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
  • не користуватися поряд з небезпечними предметами мобільним телефонам (дзвінок може спровокувати вибух!);
  • дочекатися прибуття фахівців, вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

Від правильних дій залежить життя та здоров’я ваше і оточуючих!


7

Зупинка-перевірка — тест

Завантажте і пройдіть тест, який створили фахівці з мінної безпеки на замовлення UNICEF.

ЗАВАНТАЖИТИ ТЕСТ
  • Об’єднайтеся в групу. Обговоріть, як хто відповів на запитання. Порадьтеся, яка ж правильна відповідь має бути.
  • Як ще можна перевірити правильність відповідей на завдання тесту?

Використані матеріали:
https://www.unicef.org/

Крок 2. Входження в тему. Актуалізація опорних знань

1. Міркуємо і аналізуємо

 

Прочитайте вислів Джона Леббока.

Здоров’я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, аніж від лікарської майстерності.

  • Як ви розумієте це висловлювання?
  • Від яких саме звичок залежить наше здоров’я?
  • Яким має бути харчування, яке не шкодить здоров’ю?
  • Які харчові звички ми називаємо здоровими?

Довідка. Джон Леббок, Перший барон Авебері — британський антрополог, археолог і ботанік, письменник-мораліст, а також банкір та політик. Член Лондонського королівського товариства (1858) — цей титул присуджують людям, які зробили вагомий внесок у вдосконалення природничих знань, включаючи математику, інженерні науки та медицину.

Лондонське королівське товариство з розвитку знань про природу — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших у світі.

2. Пригадуємо та обговорюємо

 

Перевіримо домашню роботу (завдання 6 на с. 99 підручника / завдання 4 на с. 21 зошита; робота у групі).

  • Чи вдалося вам створити команду та взяти інтерв’ю у працівників та працівниць шкільної їдальні?
  • Чи багато запитань ви підготували для інтерв’ю?
  • Чи дізналися ви з відповідей працівників та працівниць шкільної їдальні про те, що вас найбільше цікавило?
  • Чи були їхні відповіді очікуваними для вас?
  • Що вас вразило чи здивувало?
  • Яке запитання чи відповідь були найцікавішими?

3. Створюємо ментальну карту

 

На основі отриманих відповідей від працівників та працівниць шкільної їдальні, а також власних спостережень складіть мапу думок “Шкільне харчування”.

Методичні рекомендації

Ментальна карта (від англ. mind map) — це метод візуального представлення понять та зв’язків між ними. Ментальні карти можна по-різному оформлювати, але в їх центрі завжди розміщене ядро — основне поняття. З ядра тягнуться гілочки до асоціативно та /або логічно пов’язаних із ним понять: вони можуть бути виражені словами, словосполученнями чи фразами. Від них, у свою чергу, тягнуться інші гілочки. Щоб наочніше уявити кожну з них, їх зазвичай виділяють кольором. Так можна чітко простежити смислові блоки.

Ментальна карта — це синонім мапи думок (обидва терміни перекладені з англійського mind map) — але зазвичай ментальною картою називають мапу думок, що має більше розгалужень. Вона краще та наочніше показує нам зв’язки між поняттями, що більшою чи меншою мірою стосуються одне одного.

4. Формулюємо тему уроку

 

Прочитайте перший абзац на с. 101 підручника.

  • Чи дізналися ви щось нове з цього абзацу? Що саме?
  • Які сигнали може надсилати нам організм?
  • Що ми будемо з’ясовувати на уроці?
  • Чого ви очікуєте від уроку?

Крок 3. Розгортання теми

1. Копаємо знання углиб

1

Що таке самопочуття?

  • Пригадайте: коли ми кажемо, що у нас гарне самопочуття? А чи буває так, що наше самопочуття погане? Коли? Що ми робимо для його покращення?
  • Як ви розумієте слово самопочуття? Від яких слів походить це слово?
  • Прочитайте визначення на с. 101 підручника.

Самопочуття — це фізичний і моральний стан людини, який залежить від її здоров’я та настрою в певний момент.


2

Працюємо з зошитом

Виконайте завдання 1 на с. 22 зошита.

3

Оцінюємо своє самопочуття

Чи запитували вас хоч раз, як ви почуваєтеся? А ви когось? Що ви відповідали і що відповідали вам? Чи завжди можна побачити, що у близької людини погане самопочуття?

  • Прислухайтеся до себе: як ви почуваєтеся зараз? Розгляньте смайлики у завданні 1 на с. 101 підручника. Який із них найкраще ілюструє ваше самопочуття у цей момент?
  • Чи легко було оцінити своє самопочуття? Чому?

4

Читаємо есе

Соломія написала есе на тему “Добре самопочуття — це як?”. Прочитайте його у завданні 2 на с. 101 підручника.

  • Чи згодні ви з міркуваннями дівчинки?
  • Як можна реагувати на різні життєві обставини?

2. Що вливає на наше самопочуття?

1

Добре та погане самопочуття

Виконайте завдання 5 на с. 102 підручника / завдання 3 на с. 22 зошита.

  • Подумайте, у яких випадках може знадобитися допомога.

2

Вправа “Продовж речення”

Поміркуйте та продовжте речення.

  • У мене гарне самопочуття, коли … .
  • Я погано почуваюся, коли … .
  • Чи часто у вас буває погане самопочуття? На що це впливає? Як на це реагують ваші рідні та знайомі?
  • Як гадаєте, чи можна покращити самопочуття? Як саме?
  • Коли це можна зробити самостійно? А коли варто звернутися по допомогу? До кого саме?

3

Вправа “Фішбоун”

Виконайте завдання 6 на с. 102 підручника.

  • Розкажіть, які чинники впливають на ваше самопочуття. Через що воно погіршується?
  • Заповніть роздруківку (див. роздруківку “Фішбоун”).
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

Методичні рекомендації

Схема включає в себе основні чотири блоки, представлені у вигляді голови, хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Сполучною ланкою виступає основна кістка або хребет риби.

Голова — проблема або тема. В нашому випадку — самопочуття.

Верхні кісточки — на них фіксуються основні поняття теми, причини, які привели до проблеми, або ж чинники. Запишіть чинники, що впливають на самопочуття.

Нижні кісточки — факти, що підтверджують наявність сформульованих чинників, їх наслідки, або суть згаданих понять. У вас це можуть бути відчуття та емоції, які ви переживаєте внаслідок дії зазначених угорі чинників.

Хвіст — висновки, узагальнення. Зробіть і запишіть висновок.

3. Емоції та самопочуття

1

Наші емоції

Пригадайте день, коли у вас було погане самопочуття. Що ви тоді відчували?

Оберіть смайлик / смайлики у завданні 7 на с. 103 підручника.

  • Які із зображених емоцій приємні, а які — ні?
  • Чи може людина відчувати приємні емоції, коли в неї погане самопочуття?
  • Чи можна визначити, коли в іншої людини погане самопочуття? Як саме? Чи завжди це можна зробити?
  • Чи можна приховати своє погане самопочуття від інших? Коли люди так роблять? Коли не варто так робити?

2

Гра “Вгадай емоцію” (робота в парах)

Об’єднайтеся в пари. Зобразіть мімікою та жестами емоцію. Нехай партнер / партнерка відгадає її та пояснить, за якими ознаками вдалося це зробити. Розкажіть одне одному, коли ви відчували цю емоцію. Потім поміняйтеся ролями.

3

Якщо погіршилося самопочуття

Все добре, якщо у нас усе добре ☺ А ось коли щось не так… А іноді ми не дуже добре почуваємось і не в змозі повноцінно діяти. Що робити?

  • Виконайте завдання 8 на с. 103 підручника.
  • В чому може проявлятися погіршення самопочуття?

    Перевірте себе

  • Що варто робити, якщо самопочуття погіршилося вдома?

    Перевірте себе

  • Що робити, якщо самопочуття погіршилося в школі?

    Перевірте себе

  • Що робити у випадку, якщо самопочуття погіршилося на вулиці?

    Перевірте себе

  • Що робити, якщо на ваших очах комусь іншому стало зле?

    Перевірте себе

Іноді погіршення самопочуття супроводжується підвищенням температури тіла. Найчастіше це означає, що людина захворіла. Перегляньте відео та дізнайтеся, чому під час хвороби таке буває.

  • Але чи завжди так погіршення самопочуття свідчить про хворобу?

Пам’ятайте: погане самопочуття не обов’язково означає, що ви захворіли. Проте важливо вчасно звертати увагу на зміни, що відбуваються з вами.


4

Вправа “Кошик вдячності”

Виконайте завдання 9 на с. 103 підручника. Створіть “кошик вдячності” та заповніть його подяками тим, хто поряд, самим собі або просто гарному дню.

  • Користуйтеся й надалі цим чарівним кошиком, поповнюючи його щоразу, як відчуваєте вдячність.

4. Покращуємо самопочуття власноруч

1

Школа гарного настрою

Коли гарний настрій, то все добре. І самопочуття теж гарне 😉 Перегляньте мультфільм “Корисні підказки. Школа гарного настрою”.

  • Якими корисними підказками ви скористаєтесь?
  • Що є вашим підвищувачем настрою?
  • Як дівчинка Соломія може підтримувати своє добре самопочуття?

2

Рух покращує самопочуття

Прочитайте у завданні 3 на с. 102 підручника про цікаве спостереження Данила.


Пригадайте! Вчені Вермонтського університету (США) з’ясували, що 20 хвилин фізичних вправ допомагають зберегти бадьорість і гарний настрій упродовж 12 годин. Фізично активні люди почуваються більш щасливими та задоволеними життям.


3

Фізкультхвилинка для поліпшення самопочуття

Щоб поліпшити самопочуття прямо зараз, виконайте кілька простих фізичних вправ.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
  • Чи збадьорилися ви?
  • Яка рухова активність покращує ваше самопочуття?

4

Як підтримати гарне самопочуття (робота в парах)

Об’єднайтеся в пари та виконайте завдання 4 на с. 102 підручника.

  • Поміркуйте та обговоріть разом, що ви вважаєте найважливішим для підтримання гарного самопочуття. Оберіть відповідні записи на схемі.
  • Як буде час, поцікавтеся вибором інших учнів класу.

5

Робота з зошитом

Виконайте завдання 4 на с. 22 зошита.

6

Ідеї на вибір

У кожного свої способи покращити самопочуття. Наприклад, можна за мить перенестися в гори і прогулятися там, зустріти сонечко. 😉

А можна пірнути у води біля берегів Австралії та побувати на справжнісінькому кораловому рифі.

А ще побувайте на жартівливому мультяшному концерті і послухайте “Турецький марш” Вольфганга Моцарта.

А тепер можна побувати у Віденській філармонії на концерті одного з найкращих оркестрів світу — Віденського філармонічного оркестру. І не просто послухати, а й самим заграти знаменитий “Марш Радецького” Йоганна Штрауса-батька під керівництвом диригента Андріса Нельсонса.

Є й інші цікаві ідеї — віртуально політати в космосі, почитати фантастичну книжку, потанцювати, поговорити з другом чи… продовжуйте далі — у кожного свої способи і всі вони гарні, якщо допомагають (і не шкодять іншим 😉).

Крок 4. Підсумок уроку

1

Що поліпшує самопочуття?

Розгляньте світлини чеського проєкту Dubanci.

  • Доведіть, що вони можуть поліпшує самопочуття.

2

Створюємо плакат

Об’єднайтеся у групи та створіть плакат “Що робити, якщо погіршилося самопочуття?”.

  • Презентуйте свій плакат класу.
  • Ознайомте з вашими ідеями молодших друзів.

3

Рефлексія. Вправа “Рефлексивна мішень” (див. роздруківку “Рефлексивна мішень”)

Поставте у своїх мішенях бали від 1 до 5. Що вища оцінка, то ближче до центру мішені.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

Крок 5. Домашнє завдання

 

Виконайте завдання 10 на с. 103 підручника / завдання 2 на с. 22 зошита.



У конспекті параграфа використано матеріали Людмили Рябої