Міркуємо та аналізуємо

— Прочитайте висловлювання Брюса Лі.

• Як ви розумієте вислів Брюса Лі?
• Чи погоджуєтеся, що життя — це вічна зміна? Чому?
• Чому, на вашу думку, Брюс Лі порівнює життя саме із річкою?
• Чи можете пригадати прислів’я, де життя асоціюється з річкою?
• Чому порівняння проводять із річкою, а не морем, океаном чи ставком? А чому не з лісом?
• Уявіть, якби всі люди перебували в статичному стані (нерухомому стані, мається на увазі відсутність ініціативи, досягнень тощо), яким би був світ?

Довідка. Брюс Лі — відомий гонконзький і американський кіноактор, майстер боїв без зброї, режисер, сценарист та продюсер. Брюс Лі став знаменитим завдяки фільмам “Кунг-фу“, “Повернення до злого майстра” та “Послідовники”. Він вивчав бої без зброї з раннього віку і створив власну систему боїв, відому як джиткундо. Його стиль бою відрізняється високою рухливістю, витонченими рухами та використанням сили противника проти нього. Його спадщина й досі продовжує впливати на світ кіно та бої без зброї.

Заглиблюємося в тему

— Подивіться й обговоріть відео про мудрість життя.

• Які відчуття у вас викликало відео?
• Чи згодні ви, що всі зміни на користь?
• Що робити, якщо зміни в житті видаються негативними?
• Як ми маємо ставитися до перешкод у житті?
• З якою річкою ви себе асоціюєте?
• Напишіть невеличку характеристику своєї річки (див. роздруківку “Моя річка”). Зазначте, що потрібно вашій річці, щоб стати сильною і не зупинятися від перешкод.

— Послухайте пісню “Річенька біжить” (слова Є. Дашина, музика В. Гринькова). Підспівуйте!

Незвичайний експеримент і нагальна проблема

— Поговоримо про ще один вид небезпек — викрадення. Дітей викрадали і до війни, але під час воєнних дій частота викрадень значно збільшилася та набула страхітливих масштабів на окупованих територіях. Тож розглянемо небезпеки спілкування з незнайомцями й алгоритми дій у небезпечних ситуаціях.

Перегляньте відео та поміркуйте, яка проблема в ньому порушується.

• Чому діти спілкуються з незнайомцями?
• Чому вони забувають про настанови батьків?
• На вашу думку, кого діти вважають безпечним незнайомцем?
• Чому діти погоджуються йти за людиною з тваринкою чи іншою дитиною?
• Чому діти нехтують правилами безпеки?
• Як ви вважаєте, з підлітками працюють ті самі прийоми, що і з малюками, чи ні?

Спостереження та думки вголос

— Розглянемо основні причини, чому діти стають жертвами викрадення.

Через брак життєвого досвіду діти схильні недооцінювати рівень небезпеки в багатьох ситуаціях. Вони думають: “Якщо незнайомець сяде на лавку і почне розмову, що тут такого? Навколо стільки людей”. Але не всі сторонні дорослі звертають увагу на такі ситуації, і коли виникає конфлікт між дитиною і дорослим, більшість людей не втручається, вважаючи, що це батьки і дитина, які не знайшли спільної мови.

У школі та вдома дітей учать виконувати вказівки дорослих. Якщо це заходить занадто далеко, дитина виконує вказівки і вперше починає замислюватися, чому вона підкоряється цій людині. Наприклад уявіть, що ця людина є постійним відвідувачем дитячого майданчика і діти з нею знайомі. Вона може заохочувати слухняну дитину робити те, що їй не подобається. Наприклад, піти кудись разом.

Діти схильні виконувати прохання дорослих, якщо незнайомці просять про допомогу. Дітям приємно відчувати, що вони потрібні та важливі. Саме тому школярі допомагають дорослим донести великі коробки до чужих квартир або сідають у машину, щоб підказати дорогу.

Діти помилково вважають, що всі дорослі, яких знають їхні батьки, заслуговують на довіру. Але статистика свідчить, що більшість сексуальних злочинів проти дітей скоюють саме знайомі батьків.

Моделюємо та робимо висновки (робота в групі)

— Розіграємо невеличку виставу “5 днів”: це методика викрадачів, які за п’ять днів входять у коло близьких знайомих дитини і можуть легко вчинити злочин.

День 1

Зустріч на вулиці: підліток уперше бачить незнайомця. Як правило, незнайомець приверне увагу (тваринкою, яскравим одягом, гучною розмовою тощо).

День 2

Злочинець: “Привіт!”.

Підліток: “Привіт!”.

Перший контакт відбувся, мозок підлітка зафіксував образ незнайомця.

День 3

Злочинець: “Привіт, як справи?”.

Підліток: “Привіт, нормально / добре / погано”.

Підліток вважає незнайомця близькою людиною, але дальнього кола спілкування.

День 4

Злочинець: “Привіт, а як ти сьогодні?”.

Підліток: “Привіт, добре. А ви?”.

Злочинець: “Пам’ятаю, як ти був немовлям, то постійно сміявся / плакав / булькотів тощо…”.

Підліток: “Так, мама казала…” / “Дивно, а мама і не казала”.

Незнайомець переходить до близького кола спілкування, видаючи себе за сусіда чи давнього знайомого родини. Підліток уже починає довіряти йому.

День 5

Злочинець: “Привіт! А чому не в школі?”.

Підліток: “Привіт, вже скінчились уроки…”.

Злочинець: “Супер, а я йду в кіно / кафе / торговельний центр, ходімо разом”.

Підліток: “Ходімо!”.

Зазвичай 90 % дітей у такому разі вважають незнайомця вже безпечним близьким знайомим і, довіряючи йому, йдуть спокійно будь-куди.

• Як гадаєте, така ситуація може статися лише з молодшими школярами чи з підлітками також? Чим ці ситуації можуть відрізнятися?
• Пригадайте, які відчуття виникають у вас, коли з вами вітаються незнайомі люди.
• Чи потрапляли в ситуацію, коли незнайомці просили у вас допомоги? Чи кликали вас подивитися котиків / допомогти комусь / поїхати до мами? Що ви робили?
• Чи доводилося вам бути свідком таких ситуацій?
• Що ви робите, коли незнайомець зайшов у ліфт перед вами?
• Як треба діяти, коли незнайомці пропонують або просять щось у вас?

Запам’ятайте! Якщо з вами вітаються, справляються про ваше здоров’я, справи, родину, кішку тощо, передають вітання батькам і навіть називають правильно всі імена — це не означає, що ця людина близька та безпечна. Будьте уважні!

Правила поведінки дітей з незнайомцями

— Перегляньте відео та складіть правила поводження з незнайомцями окремо для молодших школярів і для підлітків.

Отже, підсумуємо правила поводження з незнайомцями:

1. Незнайомець — це потенційно небезпечна людина.
2. Якщо незнайомець заговорив до вас, не підходьте до нього ближче, ніж на два метри (це трохи більше, ніж довжина дивана). Якщо він підійшов ближче, йдіть від нього геть.
3. Якщо незнайомець кличе на допомогу, пам’ятайте, що ви не зобов’язані йому допомагати. Покличте дорослих.
4. Якщо у вас немає годинника, а незнайомець запитує вас про час, не виймайте мобільний телефон. Він може його легко відібрати. Не зупиняйтеся і не кажіть: “Вибачте, у мене немає годинника”, швидко йдіть.
5. Якщо незнайома людина йде або біжить за вами, тікайте в людне місце. Попросіть про допомогу поліцейського, прибиральника, касира або охоронця магазину.
6. Не гуляйте на самоті безлюдними вулицями. Намагайтеся залишатися з другом або біля того, кого знаєте.
7. Пам’ятайте: жодна нормальна доросла людина ніколи не просить про щось незнайому дитину.
8. Ви маєте право сказати “ні” пропозиціям дорослих, які здаються дивними.
9. Завжди розповідайте батькам про підозрілі розмови або зустрічі на вулиці.
10. За жодних обставин не беріть нічого — подарунків, сувенірів, солодощів тощо — від незнайомців, якщо з вами немає батьків. Якщо людина наполягає на цьому, тікайте. Якщо батьків або близьких дорослих немає поруч, попросіть перехожого про допомогу.

Будьте обачними і все буде добре!

Пригадуємо та обговорюємо

— Перевіримо домашню роботу порівняємо складені пам’ятки “Ознаки кровотеч та алгоритми дії”.

• Ніхто нічого не пропустив? Все передбачено?
• Коли така пам’ятка може стати в пригоді?

Формулюємо тему уроку та його завдання

• Прочитайте назву параграфа на сторінці 57 підручника. Про що сьогодні говоритимемо?
• Прочитайте запитання, які розглядатимуться в цьому параграфі. Нагадую, вони містяться в підзаголовках.

• На яке із запитань ви готові відповісти зараз?
• Яке із них потребує найдетальнішого опрацювання?
• Яке запитання вас найбільше зацікавило?

Дізнаємося самостійно (робота в зошиті)

Виконайте завдання 1 на сторінці 11 робочого зошита.

Занурюємося в тему

— Пригадаємо сонячне літо, коли ми насолоджувалися сонечком, гарною погодою та безліччю чудових фруктів. Плоди потребують часу та спеціальних умов для дозрівання. Чи не схоже це на людину? А може, і недарма дитину до народження називають плодом? Переглянемо відео про дозрівання плодів і відшукаємо спільні з дорослішанням та дозріванням людини моменти.

• Що нового ви дізналися про дозрівання фруктів?
• Чому одні фрукти можуть дозрівати на столі чи в супермаркетах, а інші лише псуються?
• Яку функцію виконує плід?

— Уважно переглянемо фрагмент відео.

• Порівняйте цей період із дорослішанням і дозріванням людини. На який період життя схожа перша стадія гіркого та непривабливого плоду? Чому?
• Чи означає це, що плід завжди буде зеленим та гірким?

— Тож якщо в підлітковому віці здається, що ми маємо якийсь не такий вигляд, намагаємося всіх відштовхнути та показати жорсткість свого характеру, про що це свідчить?

Про нашу незрілість…

Плід, що дозрів, може якісно виконати своє призначення, так само і людина, що повністю дозріла, подорослішала та сформувалася як особистість, готова виконати своє призначення — власну мрію.

• Пригадайте ознаки дорослішання. Назвіть їх по черзі.

— Отже, для якісного дозрівання людина має перебувати в комфортних умовах, і для кожного ці умови можуть бути різні (як вишні й манго або ананаса та банана).

Розбираємося в здавалося б знайомому

— Прочитайте текст на сторінці 57 підручника.

• Із чого починається і чим закінчується життєвий цикл людини?
• Як ви розумієте, що таке внутрішньоутробний та позаутробний періоди життя?
• Які вікові періоди життя людини ви можете назвати?

Вивчаємо ріст і розвиток людини

— Виконайте завдання 2–3 на сторінці 57 підручника. Перегляньте відео та розберіть детальніше всі періоди життєвого циклу людини.

Відео “Ріст і розвиток людини”

— Пригадаємо вивчене в § 1 “Основи добробуту. Дорослішання”.

• Що таке дорослішання?
• Які ознаки дорослішання ви пам’ятаєте?
• Чи всі люди проходять процес дорослішання?
• Назвіть позитивні та негативні прояви дорослішання.
• Які незручності виникають у підлітків у цей період?
• Чому саме підлітковий вік називають найважчим у житті людини?

Читаємо та розмірковуємо

— Прочитайте текст на сторінці 58 підручника.

Досліджуємо життєвий цикл людини

— Виконайте завдання 4 на сторінці 58 підручника. Уявіть себе на місці науковця, який досліджує життєвий цикл людини.

• Побудуйте “стрічку часу” людини із зазначенням меж для кожного з періодів її життєвого циклу.
• Скористайтеся поданою в підручнику схемою та інтернет-джерелами (див. роздруківку “Стрічка життя”).
• Проведіть аналогію із життєвим циклом рослинного плоду.

Моя стрічка часу

— Виконайте завдання 5 на сторінці 58 підручника.

• Позначте на стрічці ті вікові періоди, які вже минули. Назвіть їх, проілюструйте фотографіями (див. роздруківку “Стрічка життя”).
• Позначте період, у якому ви перебуваєте зараз. Чим цей період відрізняється від попередніх?

— Виконайте завдання 2 на сторінці 11 робочого зошита.

Періоди життя людини

— На закріплення знань життєвого циклу людини виконаємо онлайн-вправу.

Дитинство та мрії

— Розглянемо особливості кожного періоду життя людини. Для цього обговоримо мультфільм “Вперед і вгору”. Під час перегляду потренуємо здатність невербального сприйняття інформації, тобто беремо до уваги інформацію не словесну, а з рухів, жестів, міміки тощо. Тож дивимось уважно та розшифровуємо невербальні сигнали.

• Який це період життєвого циклу людини? Що допомогло відповісти на це запитання?
• Про що цей сюжет?
• Чому хлопчик Карл так захоплено дивиться виступи відомого мандрівника?
• Які турботи має дитина? Як ви вважаєте, чи щасливим було її дитинство?
• З ким познайомився Карл?
• Який характер у Єллі? Діти подібні за характером чи різні?
• Що в них спільне? Чому вони почали дружити?
• Спробуйте розповісти про дитинство Карла та Єллі, додавши більше деталей за власною уявою.

Початок підліткового віку

— Перегляньмо наступну серію мультфільму “Вперед і вгору” — у ній діти трохи старші.

• Який це період життєвого циклу людини? Як ви це визначили?
• Подивіться уважно, чому присвячений вільний час дітей.
• Опишіть зміни, які ви помітили в їхній поведінці. Хто ініціативніший?
• Опишіть ознаки дорослішання, що з’явились у Єллі та Карла.
• Що нового з’являється в їхній дружбі?

Зрілість

— Дивимося мультфільм “Вперед і вгору” далі.

• Який це період життєвого циклу людини? Чому ви так вирішили?
• Із чого починається доросле сімейне життя Єллі та Карла?
• Чому вони робили ремонт у день весілля?
• Чому їхній дім різнокольоровий?
• Про яку якість особистості свідчить випадок із поштовою скринькою?
• Опишіть ситуацію на пікніку. Визначте риси дорослості, притаманні Карлу та Єллі.

Похилий вік

— Як гадаєте, що буде в мультфільмі “Вперед і вгору” далі? Дивимося і перевіряємо припущення.

• Який це період життєвого циклу людини?
• Що змінилось у період похилого віку? Яких нових рис набули герої мультфільму?
• Які риси зрілої особистості з’явились у Карла та Єллі?
• Чим цей вік відрізняється від юнацького та зрілого?
• Користуючись умінням аналізувати, використовуючи емоційний інтелект, розкрийте більше деталей про особистості героїв.

Старість

— Завершуємо дивитися мультфільм “Вперед і вгору”.

• Який це період життєвого циклу людини? Які ознаки притаманні старечому віку?
• Як змінився характер Карла? Чому Карл так змінився?
• Спробуйте скласти портрет особистості Карла в цей період життя.
• Якщо порівняти особистість Карла в дитинстві, підлітковому віці, зрілому віці та в старечому, що змінилося?
• У який період зміни стали різкими та дуже відмінними? Чому?

Підлітковий вік

— Прочитайте текст на сторінці 58 підручника.

• Які зміни відбуваються в підлітковому віці?
• У яких сферах життя людини відбуваються зміни?
• Чому цей вік називають критичним чи переломним?

Аналізуємо схему

— Розглянемо схему на сторінці 59 підручника.

• Які духовні зміни відбуваються в підлітків?
• Назвіть біологічні зміни.
• Які зміни можна назвати психологічними?
• Як ви розумієте соціальні зміни?
• Пригадайте подібні зміни в себе та героїв мультфільму “Вперед і вгору” (див. роздруківку “Вперед і вгору”).

— Виконайте завдання 3 на сторінці 11 робочого зошита.

Розмірковуємо

Виконайте завдання 6 на сторінці 59 підручника. Семикласники та семикласниці описували стан і поведінку підлітків, спричинені дорослішанням. Прочитайте їхні міркування.

• Пригадайте, як ви визначали власні прояви дорослішання (див. роздруківку “Мої прояви дорослішання”, яку заповнювали, вивчаючи § 1 “Основи добробуту. Дорослішання”). Чи погоджуєтеся з усіма міркуваннями?
• Із чим пов’язаний швидкий ріст підлітків? Чи всі ростуть однаково швидко?
• Чому в підлітків підвищена критичність та агресивність?
• Чи всіх підлітків цікавлять романтичні стосунки? У кого це проявляється сильніше — у дівчат чи хлопців?
• Чому для підлітків на перше місце виходить спілкування з однолітками? Чи вважаєте ви правильним дослухатися до порад друзів?
• Як ви вважаєте, чому саме в підлітковому віці люди починають замислюватися над сенсом життя? А чи замислювалися ви над цим? У чому ви бачите своє призначення?

Як відбувається дозрівання особистості

— Прочитайте текст на сторінці 60 підручника.

Отже, ми бачимо, що дозрівання особистості — це процес якісних змін, це шлях до зрілості.

Таблиця: заповнюємо й аналізуємо (робота в парах)

— Виконайте завдання 7 на сторінці 60 підручника.

Спочатку виконайте онлайн-завдання:

Онлайн-завдання “Визначення виду дозрівання підлітка”

Далі створіть таблицю за наведеним зразком і заповніть її, зазначивши ознаки дозрівання (див. роздруківку “Мої ознаки дозрівання”).

Дискусія

— Виконайте завдання 8 на сторінці 60 підручника.

Пригадаємо важливі моменти уроку

— Прочитайте текст із підсумками параграфа на сторінці 60 підручника.

• Чи кожна людина має життєвий цикл?
• Чи можна перестрибнути якийсь період життєвого циклу або поміняти місцями? Чому?
• Чому підлітковий вік — особливий період у житті людини? У яких сферах особистості відбуваються зміни?
• Що таке зрілість? Чому процес дозрівання в кожного має свої особливості? Чи можна цей процес порівняти з дозріванням рослинних плодів? Як саме?
• Від якого основного чинника залежать ознаки твого дозрівання?

Ще раз про запитання до параграфа

— Пригадайте ще раз питання, які розглядалися в цьому параграфі.

• На яке запитання ви були готові відповісти вже на початку уроку? Чи такою самою буде ваша відповідь зараз? Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи на всі запитання ми знайшли відповіді? Про що ще ви хочете дізнатися? Як саме ви це робитимете?

Доопрацюйте роздруківку “Мої ознаки дозрівання” та повторіть матеріал § 1 “Основи добробуту. Дорослішання”.