Міркуємо та аналізуємо

Прочитайте висловлювання Валерія Залужного та виконайте завдання 1 на сторінці 21 підручника.

• Як ви розумієте ці слова?
• Якою може бути “формула” національної стійкості? Назвіть три головні складники й обґрунтуйте вибір.

Довідка. Валерій Залужний — український воєначальник і дипломат. У 2021–2024 роках був Головнокомандувачем Збройних Сил України; з 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії.

Формулюємо тему уроку та його завдання

• Прочитайте назву параграфа на сторінці 21 підручника. Про що йтиметься сьогодні на уроці?
• Прочитайте запитання, які буде розглянуто в цьому параграфі. Нагадуємо, вони містяться в підзаголовках.

• На яке з цих запитань ви вже готові відповісти?
• Яке запитання потребує найґрунтовнішого опрацювання?
• Яке запитання найбільше зацікавило?

Читаємо та міркуємо

— Прочитайте текст на сторінках 21–22 підручника. З’ясуйте, яку роль у захисті життя і здоров’я відіграють держава, громада й сама людина.

• Які умови для безпечного життя створює держава?
• Чому державні заходи не можуть бути ефективними без відповідальної поведінки громадян?
• Що у сфері безпеки залежить особисто від кожного / кожної з нас?

Хто відповідає за безпеку? (робота парами)

— Обговоріть твердження: “Якщо держава відповідає за безпеку, то від звичайної людини майже нічого не залежить”.

• Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?
• Що може зробити держава для безпеки людей?
• Що має зробити сама людина?
• Що станеться, якщо людина ігнорує офіційні попередження?
• Чи може необережна поведінка однієї людини створити небезпеку для інших?

Підсумуйте: ефективність державних заходів залежить і від відповідальної поведінки громадян. Особиста відповідальність особливо важлива під час війни та в повоєнний період.

Як держава діє під час надзвичайної ситуації? (робота онлайн-парами)

— Виконайте завдання 2 на сторінці 22 підручника: визначте, яких заходів уживає держава, щоб захистити життя і здоров’я людей у разі надзвичайних ситуацій, зокрема спричинених воєнними діями.

“Дерево турботи держави” (робота в онлайн-групах і зошиті)

— Виконайте завдання 3 на сторінці 22 підручника та завдання 1 на сторінці 5 робочого зошита. Схему в зошиті використайте як основу для спільного плаката “Дерево турботи держави”.

Вибрані статті з Конституції України

— Об’єднайтеся в чотири групи. Кожна група опрацьовує одну зі статей 3, 27, 49, 50 Конституції України.

• Прочитайте статтю та визначте, яке право або засаду вона закріплює.
• Поясніть зміст статті своїми словами.
• Наведіть приклад, як держава реалізує це право або засаду.
• Створіть “плід” дерева — конкретний результат державного захисту для людини.

Об’єднайте результати груп на спільному плакаті: стовбур — Конституція України; гілки — статті 3, 27, 49, 50; коріння — засади, на яких ґрунтується діяльність держави; плоди — конкретні результати державного захисту для людини.

Визначте, які права громадян можуть бути тимчасово обмежені під час воєнного стану.

Добробут, здоров’я і турбота про себе (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 4 на сторінці 22 підручника.

• Чи є зв’язок між суспільним добробутом і станом здоров’я громадян?
• Чим може відрізнятися турбота про здоров’я під час воєнних дій і в повоєнний час?

— Уявіть: у місті запроваджено комендантську годину через підвищену небезпеку. Підліток запитує: “Я нікому не заважаю. Чому я не можу просто гуляти вночі?”.

• Яка мета такого обмеження?
• Чию безпеку воно захищає?

Читаємо та визначаємо ризики

— Прочитайте текст на сторінці 23 підручника. Зверніть увагу: після припинення бойових дій небезпеки не зникають — частина з них переходить у повоєнний період.

Небезпеки воєнного і повоєнного часу (робота онлайн-парами)

— Виконайте завдання 5 на сторінці 23 підручника. Обговоріть різні погляди на шляхи створення добробуту. Визначте, що слушного є в кожній позиції та які можливі наслідки вона не враховує.

Роздруківка “Небезпеки воєнного часу”

Заповніть таблицю, розподіливши приклади за трьома групами: воєнний час — спільні небезпеки — повоєнний час.

• Які із зазначених небезпек можуть залишатися актуальними роками після завершення бойових дій?
• Чому та сама небезпека у воєнний і повоєнний час може мати різні наслідки?

Техногенна аварія й техногенна катастрофа

— Виконайте завдання 6 на сторінці 23 підручника. Пригадайте значення понять “техногенна аварія” і “техногенна катастрофа” й поясніть, якої шкоди такі події можуть завдати людям і довкіллю.

Не вводьте альтернативних визначень: спирайтеся на формулювання і приклади, подані в підручнику та навчальних матеріалах.

Практикум “Ланцюг наслідків” (робота онлайн-групами)

— Подивіться відео. Об’єднайтеся в чотири онлайн-групи. Кожна група отримує одну ситуацію.

Група 1. Пошкоджено водогін.

Група 2. Пошкоджено електростанцію.

Група 3. Пошкоджено промислове підприємство.

Група 4. Пошкоджено міст.

Для своєї ситуації визначте:

• первинну небезпеку;
• можливі вторинні небезпеки;
• вплив на здоров’я;
• вплив на довкілля;
• вплив на суспільство.

Як діяти під час техногенної аварії? (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 7 на сторінці 24 підручника: проаналізуйте правила безпечної поведінки під час різних техногенних аварій і доповніть таблицю джерелами небезпеки, що можуть виникати у воєнний час.

Роздруківка “Види і характеристика техногенних аварій”

Роздруківка “Техногенні аварії та правила поведінки під час цих аварій”

Досліджуємо реальні техногенні аварії (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 2 на сторінці 5 робочого зошита: знайдіть дані про техногенну аварію в Україні або світі та заповніть схему.

Працюйте лише з надійними джерелами: офіційними сайтами органів влади, ДСНС, МОЗ, міжнародних профільних організацій або іншими джерелами, у яких можна перевірити автора й походження інформації.

Офіційне чи сумнівне джерело?

Ситуація. Після повідомлення про аварію учень / учениця отримав / отримала три повідомлення:

1. Повідомлення ДСНС.
2. Голосове повідомлення в груповому чаті: “Знайомий сказав, що треба терміново тікати”.
3. Допис анонімного Telegram-каналу без посилання на джерело.

Обговоріть:

• Якому повідомленню слід довіряти передусім?
• Чому?
• Чим небезпечне поширення неперевіреної інформації?
• Що може статися, якщо люди почнуть діяти за чутками?

Ключовий принцип. У надзвичайній ситуації інформація теж є елементом безпеки.

Читаємо та встановлюємо зв’язки

— Прочитайте текст на сторінці 24 підручника про екологічні наслідки техногенних аварій і воєнних дій.

• Чому стан довкілля безпосередньо пов’язаний зі здоров’ям і безпекою людей?
• Чому екологічні наслідки війни можуть проявлятися впродовж тривалого часу?

Створюємо “екодосьє” (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 8 на сторінці 24 підручника: дослідіть мапу воєнних злочинів Росії проти довкілля, визначте регіони, що постраждали найбільше та створіть “екодосьє” про три випадки.

Мапа воєнних екозлочинів — SaveEcoBot

Файл для редагування “Таблиця екодосьє”

Працюємо з актуальними даними (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 9 на сторінці 24 підручника: знайдіть актуальні дані щодо зафіксованої шкоди довкіллю внаслідок війни й визначте, які компоненти довкілля зазнали найбільшого негативного впливу. Обговоріть, чи може статистика повністю відображати реальний масштаб шкоди.

Лист у майбутнє (робота онлайн-парами)

— Виконайте завдання 10 на сторінці 24 підручника. Напишіть короткого листа ровеснику / ровесниці в майбутнє (наприклад, у 2050 рік): опишіть один екологічний наслідок війни у вашому регіоні, один факт із перевіреного джерела, можливі дії громади для відновлення природи та висловіть надію на зміни.

Дії в разі техногенної аварії

— Прочитайте на сторінці 25 підручника пам’ятку “Дії в разі виникнення техногенної аварії”. Поясніть, чому в ній окремо наголошено на спокої, офіційній інформації та виконанні вказівок органів влади.

Виконайте завдання 11 на сторінці 25 підручника: пригадайте, що таке “тривожна валіза”, що в ній має бути та як часто потрібно перевіряти й оновлювати її вміст.

Мініпрактикум “Аварія: перші 10 хвилин” (робота онлайн-групами)

Уявіть ситуацію: на телефон надходить офіційне повідомлення: “У вашому районі сталася аварія на промисловому об’єкті. Можливий викид небезпечних речовин. Залишайтеся в приміщенні та очікуйте подальших інструкцій”.

Розмістіть дії у логічній послідовності та поясніть свій вибір:

Ситуаційні задачі (робота онлайн-групами)

— Обговоріть ситуації та запропонуйте безпечне рішення.

Ситуація 1. Після вибуху на промисловому об’єкті видно дим. У соціальних мережах пишуть, що “небезпеки немає”, але офіційні служби рекомендують залишатися в приміщеннях. Як діяти?

Ситуація 2. Під час евакуації підліток згадує, що залишив удома зарядний пристрій, і хоче повернутися. Що важливіше?

Ситуація 3. Після пошкодження будівлі друзі пропонують зайти всередину “лише подивитися”. Які ризики можуть бути всередині?

Ситуація 4. Під час надзвичайної ситуації літня людина поруч розгубилася. Чи треба їй допомогти? За якої умови?

Ситуаційні задачі (робота онлайн-групами)

— Обговоріть ситуації та запропонуйте безпечне рішення.

Ситуація 1. Після вибуху на промисловому об’єкті видно дим. У соціальних мережах пишуть, що “небезпеки немає”, але офіційні служби рекомендують залишатися в приміщеннях. Як діяти?

Ситуація 2. Під час евакуації підліток згадує, що залишив удома зарядний пристрій, і хоче повернутися. Що важливіше?

Ситуація 3. Після пошкодження будівлі друзі пропонують зайти всередину “лише подивитися”. Які ризики можуть бути всередині?

Ситуація 4. Під час надзвичайної ситуації літня людина поруч розгубилася. Чи треба їй допомогти? За якої умови?

Гра “Хто діє?”

— Визначте, чия це переважно відповідальність: держави, людини чи спільна.

1. Організувати систему оповіщення.
2. Виконати офіційну вказівку про евакуацію.
3. Підтримувати справність укриттів.
4. Не поширювати неперевірені повідомлення.
5. Захищати життя населення під час надзвичайної ситуації.

Підсумовуємо

— Прочитайте текст із підсумками параграфа на сторінці 25 підручника.

Отже, особиста відповідальність важлива для збереження життя і здоров’я під час війни та в повоєнний період. Війна завдає значної шкоди довкіллю та створює довготривалі ризики для здоров’я людей, і саме під час війни зростає ймовірність техногенних аварій; наші безпечні дії мають спиратися на офіційні рекомендації. Пам’ятаймо: у повоєнний час значними загрозами залишаються вибухонебезпечні предмети та зруйнована інфраструктура.

Перевіряємо себе

Пригадайте основні моменти розділу й перевірте, наскільки добре ви все зрозуміли.

Озираємося назад

— Пригадайте ще раз питання, розглянуті в цьому параграфі.

• На яке запитання ви були готові відповісти вже на початку уроку? Чи такою самою буде ваша відповідь зараз? Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи на всі запитання ми знайшли відповіді? Про що ще ви хочете дізнатися? Як саме ви це робитимете?

Підсумкова формула уроку: розпізнати небезпеку → перевірити інформацію → виконувати офіційні рекомендації → діяти спокійно й відповідально → не створювати додаткового ризику.

Рефлексія

• Чи подобається мені моя робота на уроці?
• Що саме я хочу змінити?
• Що мені для цього потрібно?

Перечитайте підсумок параграфа на сторінці 25 підручника. Разом із дорослими перевірте, з яких офіційних каналів ваша родина отримує повідомлення про надзвичайні ситуації та чи має до них швидкий доступ.

Перевірте вдома вміст “тривожної валізи”: чи всі необхідні речі на місці та чи не потрібно оновити речі з обмеженим строком придатності. Завдання виконуйте разом із дорослими.