Модуль 3. Добробут та громадське здоров’я

§12. Неінфекційні захворювання

  • Які захворювання є неінфекційними?
  • Що спричиняє неінфекційні захворювання?

Мета

  • З’ясувати, які захворювання є неінфекційними.
  • Дослідити, якими можуть бути причини виникнення неінфекційних захворювань.
  • Дізнатися, як куріння впливає на здоров’я людини.
  • Сформулювати правила здорового способу життя, що допоможуть запобігти виникненню неінфекційних захворювань.
  • Розвивати комунікативні навички.
  • Розвивати критичне мислення.
  • Формувати безпечну поведінку.

Очікувані результати навчання

Учень / учениця:

  • використовує перевірену інформацію для ухвалення рішення щодо вибору повсякденної поведінки на користь здоров’я, безпеки та добробуту;
  • досліджує та обговорює чинники, що впливають на стан здоров’я і розвиток організму, зокрема профілактичні заходи щодо неінфекційних захворювань;
  • розуміє, у чому різниця між інфекційними та неінфекційними захворюваннями;
  • знає, як можна зменшити ризик появи неінфекційних захворювань;
  • обґрунтовує наслідки вибору альтернативного рішення щодо моделей поведінки, спрямованих на збереження здоров’я, добробуту та безпеки.

Матеріали та обладнання

Методичні рекомендації

Відповідно до модельної навчальної програми, на викладання інтегрованого курсу “Здоров’я, безпека та добробут” у 6 класі адміністрація школи може відводити від 1 до 3 годин на тиждень.

Ці матеріали є онлайн-підтримкою підручника й можуть бути використані як додаткові для урізноманітнення форм, методів і прийомів роботи на уроці відповідно до ресурсного забезпечення, рівня підготовки педагога та можливостей і підготовки учнів.

Ураховуючи педагогічну свободу вчителя щодо вибору форм, методів і прийомів та їх використання на уроці, матеріали можна використовувати за принципом конструктора. Тобто, зважаючи на зміст параграфа підручника, його наповненості, кількості годин, які виділено, учитель може використовувати будь-яку вправу автономно або як компонент для ефективної реалізації змісту параграфа.

ХІД УРОКУ

Крок 1. Організаційний момент

 

На попередньому уроці ми говорили про інфекційні захворювання та способи боротьби із ними.

  • Пригадайте та розкажіть, як можна вберегтися від інфекційних захворювань.
  • Об’єднайтеся в пари, обговоріть та продемонструйте оригінальні способи дотримання соціальної дистанції.

Крок 2. Хвилинка безпеки

1

Як поширюється радіаційне забруднення

Маємо розуміти, що ворог може скористатися своїм останнім аргументом у цій війні — ядерною зброєю. Сміливо дивимося правді в очі та сподіваємося, що цього не станеться, але маємо бути готовими й до такого розвитку подій.

Тож пригадати правила поведінки під час ядерної чи хімічної загрози можна у хвилинці безпеки в § 26 “Етична поведінка”.

А зараз дещо уточнимо наші знання. Радіація — це не тільки про ядерну зброю. В Україні діє чотири атомні електростанції. Самі по собі вони безпечні, але в разі екстрених ситуацій можуть стати серйозною проблемою для населення.

Радіація переміщується в повітрі через хмару пилу, яка може рухатися будь-куди, залежно від погодних умов (напряму вітру, опадам тощо). Тож через це аварії на АЕС загрожують радіаційним забрудненням великих територій: за певних умов аварія в Україні може призвести до забруднення багатьох місцевостей у Європі.

Аварію на Чорнобильській АЕС у 1986 році так чи інакше відчули навіть віддалені області України. Тож щоб надійно захистити нас, завдяки фінансуванню міжнародних донорів (переважно ЄБРР, Європейська комісія та США) створена унікальна ізоляційна аркова споруда — “Саркофаг” — над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Арка стала найбільшою у світі рухомою наземною спорудою, яка дає змогу запобігти викиду радіації з пошкодженого реактора протягом наступних 100 років.

2

Правила поведінки під час радіаційної небезпеки

1. Передусім довіряйте тільки офіційними каналам (загрози, описані вище, самостійно визначити неможливо!) — адже зараз триває й інформаційна війна і ворог робить усе, щоб посіяти паніку.

Зараз воєнний стан, тож варто мати радіоприймач та батарейки до нього — уся потрібна інформація передається по ньому, навіть коли зникає інтернет тощо.

У разі виникнення реальної загрози дійте так:

  1. За можливості використовуйте респіратор або протигаз (медична маска не підійде!).
  2. Позбудьтеся одягу, в якому були під час загрози (розрізати одяг — згори донизу, щоб небезпечні частинки не потрапили на слизові оболонки — та покласти в герметичний пакет).
  3. Зачиніть вікна та двері, щілини в помешканні та сховищі заткніть одягом чи ковдрами.
  4. Харчуйтеся продуктами із закритої, герметичної тари та пийте бутильовану воду.
  5. Не виходьте на вулицю.
  6. Якщо довелося виходити з укриття, рухайтеся проти вітру.
  7. Не дивіться на “ядерний гриб” — є ризик втрати зору.
  8. Ретельно промийте рани чистою, бутильованою водою.

2. Перегляньте відео “Як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію?” — знатимете більше.

  • Запишіть у зошиті п’ять найважливіших речей, які потрібно знати у разі радіаційного забруднення.

— Пам’ятайте, хто попереджений, той озброєний: знання — наша велика сила — не панікуйте, запам’ятовуйте правила і робіть свою справу ☺ Віримо ЗСУ! Усе буде добре ☺

 

Крок 3. Входження в тему. Актуалізація опорних знань

1

Пригадуємо та обговорюємо

Перевіримо домашню роботу (завдання 7 на сторінці 63 підручника; робота у групі). Ви працювали у групах над проєктом “Інфекційне захворювання”.

  • Презентуйте свій проєкт класу та дайте відповіді на запитання учасників та учасниць інших груп.
    Пам’ятайте правила Pitch-презентації, про які ми говорили минулого разу, тоді все пройде динамічно і цікаво.
  • Подивіться презентації інших груп. Обговоріть їх у своїй групі, складіть за змістом почутого запитання та задайте їх доповідачам.

Завдяки цьому дізнаєтеся ще більше! Буде жваве обговорення, яке допоможе здобути практичні знання.

2

Міркуємо та аналізуємо

Перевірте свою інтуїцію та продовжте висловлювання Ірини Вільде:

“Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворому — …”.

Перевірте себе

  • Як ви розумієте це висловлювання?
  • Чому хворому насправді потрібна лише ця річ?
  • Чому здоров’я важливе для кожного з нас?

Довідка. Ірина Вільде (справжнє ім’я Дарина Дмитрівна Макогон) — українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії (1965), очолювала Львівську організацію Спілки письменників України (1965–1966).

У 1936 році здобула другу премію (перша премія не була присуджена) Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка у Львові за 1935 рік. Серед претендентів були вже відомі письменниці Катря Гриневичева і Наталена Королева, але відомий літературний критик Михайло Рудницький наполіг, що премію має здобути Ірина Вільде, називаючи її талант європейським.

Твори Ірини Вільде перекладалися польською, німецькою, російською, румунською, угорською та іншими мовами.

3

Формулюємо тему уроку та його завдання

Прочитайте назву параграфа на сторінці 64 підручника.

  • Про що сьогодні говоритимемо?
  • Прочитайте запитання, які будемо досліджувати. Поміркуйте та спробуйте дати на них відповідь.
  • Висловіть свої очікування від уроку.

Крок 4. Розгортання теми

1. Занурюємося в тему

1

Читаємо та обговорюємо

1. Прочитайте текст на сторінці 64 підручника. Зробіть короткий конспект прочитаного.

  • Розкажіть, що саме ви законспектували.
  • Чому саме це ви вважаєте важливим?
  • Користуючись конспектом, розкажіть про неінфекційні захворювання.
  • Обговоріть у класі, навіщо потрібні конспекти. Спробуйте викласти правила їх складання.

Методичні поради

Опорний конспект — це певна система опорних сигналів, які включають у себе такі елементи, як малюнки, креслення, криптограми, і містять основну, необхідну для запам’ятовування інформацію.

Викладати інформацію потрібно лаконічно і послідовно. Важливо одразу структурувати текст конспекту, адже від чіткості подання інформації залежить легкість її сприйняття.

Розставляти акценти в конспекті можна за допомогою оформлення — рамок, шрифтів, кольорів, графіків, схем тощо.

Можна використовувати скорочення та умовні позначення під час запису. Але слід робити це так, щоб скорочення легко читалися або були загальноприйнятими, або звичними для автора конспекту.

Зразок плану складання опорного конспекту:

  1. Зазначаємо заголовок — назву теми, за якою складається конспект.
  2. Ознайомлюємося з матеріалом і вибираємо основне.
  3. Визначаємо ключові слова і поняття, які відображають суть теми.
  4. За потреби записуємо підтеми — підзаголовки.
  5. Добираємо умовні позначення, які варто застосовувати під час написання цього конспекту. Добре, якщо в кожного / кожної визначені власні сталі позначення.
  6. Створюємо чернетку конспекту. Це може бути схема — структура тексту.
  7. Визначаємо вигляд конспекту — блок-схема, розгорнутий план, діаграма тощо.
  8. Розділяємо матеріал на блоки й оформлюємо, використовуючи обраний спосіб.
  9. Завершуємо створення конспекту, зазначаючи головне, — можна використовувати маркери, кольорові ручки, ставити знаки запитання чи оклику тощо біля важливих моментів.
  10. Позначаємо запитання, які вимагають подальшого опрацювання.

2. Перегляньте відео та дізнайтеся про неінфекційні захворювання більше.

  • Що нового ви дізналися під час перегляду відео?
  • Що варто законспектувати?
  • Чому це важливо?
  • Відредагуйте конспект, вигадайте, як краще додавати туди нову інформацію — можна це робити на полях, кольорових вставках тощо.

2

Перевіряємо знання (робота в зошиті)

Виконайте завдання 1 на сторінці 12 робочого зошита: позначте особливості неінфекційних захворювань. Додайте те, що не зазначено.

3

Причини виникнення неінфекційних захворювань (робота в групах)

Об’єднайтеся в групи. Поміркуйте, якими можуть бути причини виникнення неінфекційних захворювань. Зробити це вам допоможе перелік у завданні 2 на сторінці 65 підручника.

  • Створіть плакат, який розповідає про те, чому виникають неінфекційні хвороби.
  • Презентуйте його.

2. Як уберегтися від неінфекційних хвороб

1

Робота з таблицею. Вправа “Фішбоун”

Здається, що з інфекційними хворобами боротися складніше, адже серед них багато вірусних, тому розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом дуже швидко.

Зараз дізнаємося, як же виникають неінфекційні хвороби і зрозуміємо, як з ними можна боротися.

  • Неінфекційні захворювання часто ще називають поведінковими. Як гадаєте, чому так?
  • Ознайомтеся із даними таблиці в завданні 3 на сторінці 65 підручника.
  • Прослідкуйте та обговоріть зв’язок між появою неінфекційних захворювань та їх поведінковими чинниками.
  • Розкажіть, як поведінкові чинники викликають появу неінфекційних захворювань. Заповніть роздруківку “Фішбоун” (див. роздруківку “Фішбоун”).
ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДРУКІВКУ

Методичні поради

Схема включає в себе основні чотири блоки, представлені у вигляді голови, хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Сполучною ланкою виступає основна кістка або хребет риби.

Голова — проблема або тема. В нашому випадку — самопочуття.

Верхні кісточки — на них фіксуються основні поняття теми, причини, які привели до проблеми, або ж чинники. Запишіть чинники, що впливають на самопочуття.

Нижні кісточки — факти, що підтверджують наявність сформульованих чинників, їх наслідки, або суть згаданих понять. У вас це можуть бути відчуття та емоції, які ви переживаєте внаслідок дії зазначених угорі чинників.

Хвіст — висновки, узагальнення. Зробіть і запишіть висновок.

2

Робота з інфографікою

1. Розгляньте інфографіку в завданні 4 на сторінці 66 підручника.

  • Які чинники ризику в ній відображені?
  • Визначте за інфографікою, що є однією із головних причин розвитку неінфекційних захворювань.

2. Перегляньте відео про негативний вплив куріння на здоров’я людини.

  • Що вас найбільше вразило?
  • Вигадайте три короткі речення, які допоможуть переконати однолітка в тому, що курити не слід.

3. Діємо

1

Розвіюємо міфи (робота в групах)

Об’єднайтеся у п’ять груп. Прочитайте разом один із міфів про куріння і вживання алкоголю в завданні 5 (сторінки 67–68 підручника) відповідно номера групи.

  • Обговоріть прочитане та розкажіть класу.
  • Вислухайте факти від інших груп. Обговоріть їх разом.

Тепер ви можете спростовувати ці міфи у розмовах з ровесниками та ровесницями і навіть з дорослими ☺

2

Протидіємо курінню у громадських місцях (робота в зошиті)

Виконайте завдання 2 на сторінці 12 робочого зошита.

  • Розгляньте плакат. Про які громадські місця йдеться на плакаті?
  • Чому важливо протидіяти курінню саме у громадських місцях?
  • Що варто відповісти, коли людина курить у громадському місці та їй роблять зауваження, а вона відповідає “Не лізьте у мої справи!”?
  • Розкажіть у класі, що треба робити, коли у приміщенні чи транспорті курять.
  • Завершіть роботу над плакатом.

3

Вправа “ПОПС”

Прочитайте завдання 6 на сторінці 68 підручника. Висловіть свою думку, використовуючи формулу ПОПС:

П — позиція — Я вважаю, що…

О — обґрунтування — Тому що…

П — приклад — Наприклад, …

С — судження — З огляду на це я роблю висновок…

4

Формулюємо правила

Пригадайте причини, що сприяють виникненню неінфекційних захворювань.

  • Поміркуйте, як можна запобігти неінфекційним захворюванням.
  • Сформулюйте та запишіть правила, дотримання яких суттєво зменшить ризик неінфекційних захворювань. Спробуйте вигадати знаки-піктограми, які допоможуть запам’яти ці правила.

Крок 5. Підсумок уроку

1

Вправа “Віднови текст”

Вставте пропущені слова у тексті (див. файл для редагування “Віднови текст”).

ЗАВАНТАЖИТИ ФАЙЛ

2

Онлайн-завдання “Інфекційні та неінфекційні захворювання”



Крок 6. Домашнє завдання

 

Виконайте завдання 7 на сторінці 68 підручника.



У конспекті параграфа використано матеріали Людмили Рябої