Міркуємо над висловлюванням

— Прочитайте вислів Ілларіона Павлюка та виконайте завдання 1 на сторінці 26 підручника.

• Як ти розумієш слова Ілларіона Павлюка?
• Чи можна сказати, що цікавість людини під час виявлення вибухонебезпечних предметів є “кроком у прірву”? Поясни свою думку.

Довідка. Ілларіон Павлюк — український письменник, журналіст, документаліст, продюсер, начальник Управління преси та інформації Міністерства оборони України, капітан Збройних Сил України. Автор бестселерів “Я бачу, вас цікавить пітьма”, “Білий попіл”.

Аналізуємо проблемну ситуацію

— На узбіччі лежить невеликий яскравий пакет. Друг / подруга каже: “Та це просто сміття. Давай подивимося, що там”. Яка помилка вже міститься в цій фразі?

Формулюємо тему уроку та його завдання

• Прочитайте назву параграфа на сторінці 26 підручника. Про що йтиметься сьогодні на уроці?
• Прочитайте запитання, які буде розглянуто в цьому параграфі. Нагадуємо, вони містяться в підзаголовках.

• На яке з цих запитань ви вже готові відповісти?
• Яке запитання потребує найґрунтовнішого опрацювання?
• Яке запитання найбільше зацікавило?

Пригадуємо та розпізнаємо (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 2 на сторінці 26 підручника: пригадайте, які предмети називають вибухонебезпечними, і назвіть зображені предмети.

— Виконайте завдання 1 на сторінці 6 робочого зошита: пригадайте ознаки вибухонебезпечних предметів і попрацюйте із зображеннями.

З’ясовуємо, чому вибухонебезпечний предмет може здетонувати

— Прочитайте текст на сторінці 27 підручника про чинники, під дією яких можуть спрацювати вибухонебезпечні предмети.

— Об’єднайте названі в підручнику чинники в кілька груп: механічні впливи, фізичні та електромагнітні явища, технічні механізми ініціювання, чинники довкілля.

• Чому не можна перевіряти підозрілий предмет палицею або ногою?
• Чому не можна переносити його “в безпечніше місце”?
• Чому предмет, що тривалий час перебував у землі або воді, не можна вважати безпечним?

Досліджуємо поширені вибухонебезпечні предмети

— Виконайте завдання 3 на сторінці 27 підручника.

Перегляньте відео й створіть інтелект-карту (див. роздруківку “Інтелект-карта: вибухонебезпечні предмети”) про п’ять найпоширеніших вибухонебезпечних предметів, їхні характерні ознаки та правила поведінки в разі виявлення.

Відео “Види й ознаки вибухонебезпечних предметів”

Для інтелект-карти можна використати такі смислові гілки:

• як можуть виглядати;
• де можуть траплятися;
• чим небезпечні;
• чого не можна робити;
• як правильно діяти.

Аналізуємо приховану небезпеку

— Прочитайте на сторінці 27 підручника, які звичайні речі можуть бути заміновані або використані як пастки.

— Розгляньте картки (див. роздруківку “Звичайні і потенційно небезпечні предмети”). Чи можна за зовнішнім виглядом достовірно визначити, що з цього безпечне?

Відпрацьовуємо алгоритм дій (робота в зошиті)

— Опрацюйте правила поведінки в разі виявлення підозрілого предмета на сторінці 28 підручника.

— Виконайте завдання 2 на сторінці 6 робочого зошита: пронумеруйте запропоновані дії в правильному порядку.

— Сформулюйте короткий алгоритм, який легко запам’ятати:

Ситуаційний практикум (робота онлайн-групами)

— Проаналізуйте одну із ситуацій. Сформулюйте безпечні дії та поясніть, чому саме вони правильні.

Ситуація 1. По дорозі зі школи ви бачите незнайомий металевий предмет. Друг хоче підійти ближче й сфотографувати його.

Ситуація 2. На дитячому майданчику лежить залишений рюкзак. Молодша дитина прямує до нього.

Ситуація 3. Предмет лежить на тому самому місці вже кілька тижнів. Друг каже: “Якби він був небезпечний, давно б щось сталося”.

Закріплюємо правила

— Виконайте завдання 4 на сторінці 28 підручника: перегляньте відео й обговоріть, чому під час виявлення невідомого предмета важливо діяти чітко, дотримуючись правил.

Відео “Правила дій у ситуації, якщо трапився підозрілий предмет, що схожий на вибухонебезпечний”

• Що може трапитися, якщо діяти імпульсивно?
• Чому цікавість може заважати безпечному рішенню?
• Чому послідовність дій важлива в небезпечній ситуації?

Створюємо інформаційний продукт (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 5 на сторінці 28 підручника: у групах виберіть вид творчого завдання на тему “Вибухонебезпечні предмети”, підготуйте матеріал і презентуйте його в класі.

Можливі формати: інфографіка, пам’ятка, постер, коротке соціальне повідомлення, комікс, відеоролик або серія карток для молодших школярів.

Критерій якості: матеріал має містити лише безпечні й однозначні поради та не спонукати розглядати, торкатися, переносити або самостійно маркувати підозрілий предмет.

Порівнюємо статистику

— Виконайте завдання 6 на сторінці 29 підручника: ознайомтеся зі статистикою забруднення території України вибухонебезпечними предметами станом на травень 2025 року та порівняйте її з актуальними даними Центру протимінної діяльності.

Мапа територій України, які можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами (станом на травень 2025 року)

Інформація Центру протимінної діяльності про очищення території України від вибухонебезпечних предметів

• Як змінилися статистичні дані?
• Чим можуть бути зумовлені ці зміни?
• Чому під час роботи зі статистикою важливо враховувати дату, джерело й контекст?
• Чи означає зменшення оціненої забрудненої території, що ризик повністю зник?

Систематизуємо ознаки (робота онлайн-групами)

— Виконайте завдання 7 на сторінці 29 підручника: пригадайте, які території називають небезпечними, та опрацюйте подані в підручнику ознаки.

— Розподіліть ознаки за чотирма групами:

• офіційні попереджувальні знаки — мають стандартизований вигляд, їх встановлюють державні служби;
• неофіційні попереджувальні знаки — можуть бути саморобними;
• фізичні ознаки — сліди вибухів або наявність нездетонованих боєприпасів;
• поведінкові докази — місцеві мешканці оминають певні зони, на блокпостах попереджають про небезпеку.

Міркуємо критично

— Виконайте завдання 8 на сторінці 29 підручника.

• Чому не всі небезпечні території мають офіційні позначки?
• Які поведінкові докази можуть бути найменш очевидними?
• Чому їх важливо помічати?

Досліджуємо гуманітарний аспект

— Розпочніть виконання завдання 9 на сторінці 29 підручника: підготуйте інформаційну довідку про види зброї, заборонені міжнародним гуманітарним правом, і поміркуйте над наслідками їх застосування для мирного населення.

Рольова гра “Диспетчер / диспетчерка — абонент / абонентка” (робота онлайн-парами)

— Прочитайте текст на сторінках 29–30 підручника про взаємодію з рятувальними службами та виконайте завдання 10 на сторінці 30: в онлайн-парах змоделюйте виклик відповідної служби у вибраній надзвичайній ситуації.

Під час розмови повідомте коротко й чітко:

• що сталося;
• де саме сталася подія або де виявлено небезпеку;
• що ви побачили;
• чи є поруч люди або постраждалі — якщо це відомо без наближення до небезпеки;
• що ви самі перебуваєте в безпечному місці.

Закріплюємо послідовність повідомлення (робота в зошиті)

— Виконайте завдання 3 на сторінці 6 робочого зошита: вставте пропущені слова в репліки діалогу між підлітком і службою екстреної допомоги.

— На основі творчого продукту із завдання 5 підручника підготуйте для учнів 5 класу коротку навчальну гру, що закріплює безпечний алгоритм поведінки. Дев’ятикласники — волонтери-наставники, п’ятикласники — учасники навчальної гри (змагання групами по одному маршруту, з отриманням балів на кожній станції)

Варіанти творчих завдань про правила поводження з невідомими предметами

Сюжет гри

Учні 5 класу отримують повідомлення: “Шкільна служба безпеки отримала інформацію: у районі навчального маршруту можуть бути залишені підозрілі предмети. Ваше завдання — не знайти й забрати їх, а ПОМІТИТИ НЕБЕЗПЕКУ і правильно повідомити про неї”.

Це принципово важливо.

Не хто швидше знайде пакет, а хто правильно розпізнає сигнал і не наблизиться.

Підготовка дев’ятикласників — 9 клас створює:

• картки з підозрілими та безпечними предметами;
• попереджувальні знаки;
• контрольні запитання;
• маршрутні листи.

Роль дев’ятикласників

Не ховати міни, а бути:

• інструкторами;
• спостерігачами;
• диспетчерами;
• експертами з правил безпеки.

Етап 1. Інструктаж для 5 класу

9-класники пояснюють правило чотирьох кроків

1. ПОБАЧИВ — помітив незнайомий або підозрілий предмет.
2. НЕ ТОРКАЙСЯ — не бери, не рухай, не відкривай.
3. ВІДІЙДИ — не наближайся.
4. ПОПЕРЕДЬ — попередь про небезпеку інших.
5. ПОВІДОМ — скажи вчителю, дорослому або повідом відповідні служби.

Етап 2. Секретний маршрут

На безпечному шкільному маршруті розміщено, наприклад, 8 навчальних станцій.

Станція 1. На столі лежить картка із зображенням покинутого пакета. Завдання: Що робити?

Станція 2. На підлозі стоїть звичайна коробка з великою позначкою: “НАВЧАЛЬНИЙ МАКЕТ. НЕ ТОРКАТИСЯ”. Учень має відійти й повідомити наставника.

Станція 3. Фото дитячої іграшки, залишеної на безлюдній території. Запитання: Чи можна забрати її?

Станція 4. Фото території без офіційного знака, але зі слідами руйнувань. Запитання: Чи можна вважати цю територію безпечною тільки тому, що немає таблички?

Станція 5. Фото попереджувального знака. Завдання: Що він означає? Яка правильна дія?

Станція 6. Знайдено загублену посилку Нової пошти чи Укрпошти. Друг каже: “Я лише сфотографую зблизька”. Завдання: Переконай друга не робити цього.

Станція 7. Рольова картка: “Ти побачив підозрілий предмет біля дороги. Повідом дорослого”.

Учень має коротко сказати:

• де він;
• що побачив;
• що сам до предмета не наближався.

Станція 8. Фінальний секретний пакет. У ньому немає небезпечного предмета. Усередині напис: “Найкращий шукач небезпеки — той, хто не торкається знахідки”.

Етап 3. Рольова гра “Диспетчер”

Учень 9 класу — диспетчер.

Учень 5 класу — той, хто помітив небезпеку.

Завдання. Передати коротку інформацію:

• що сталося;
• де;
• що побачив;
• чи є люди поруч;
• що сам відійшов у безпечне місце.

Етап 4. Командний код

Кожна команда 5 класу має скласти безпечну послідовність ПОБАЧИВ → НЕ ТОРКАЙСЯ → ВІДІЙДИ → ПОПЕРЕДЬ → ПОВІДОМ (див. роздруківку “Картки з діями”).

За правильну відповідь команда отримує частину шифру. У фіналі всі частини складаються у фразу: “Обережність рятує життя”

Етап 5. Волонтерська складова

Після гри дев’ятикласники разом із п’ятикласниками створюють картку безпеки для молодших школярів. На ній лише 4–5 простих правил. Її можна: розмістити на шкільному стенді; опублікувати у шкільному блозі; передати іншим класам; використати під час тижня безпеки.

Завершення гри: підведення підсумків змагання, аналізування помилок, закріплення правил дії у змодельованих ситуаціях

Пригадаємо важливі моменти уроку

— Прочитайте текст із підсумками параграфа на сторінці 30 підручника.

Сформулюйте головне правило уроку одним реченням. Поясніть, чому в ситуації з невідомим підозрілим предметом важливі не “сміливість” і цікавість, а обережність, дистанція та своєчасне повідомлення дорослих або рятувальних служб.

Міркуємо та підсумовуємо

• Яке правило цього уроку для вас найважливіше?
• Чому зовнішній вигляд предмета не гарантує його безпечності?
• Чому відсутність попереджувального знака не гарантує безпеки території?
• Яку інформацію треба передати дорослому або рятувальній службі, не наближаючись до небезпеки?
• Що з вивченого ви змогли б пояснити молодшому школяреві?

Озираємося назад

Пригадайте основні моменти розділу й перевірте, наскільки добре ви все зрозуміли.

• Що було складним під час вивчення теми? А що здалося простим?
• Які відкриття ви для себе зробили? Що здивувало найбільше?
• Що допоможе вам у житті?

Ще раз про запитання до параграфа

— Пригадайте ще раз питання, розглянуті в цьому параграфі.

• На яке запитання ви були готові відповісти вже на початку уроку? Чи такою самою буде ваша відповідь зараз? Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи на всі запитання ми знайшли відповіді? Про що ще ви хочете дізнатися? Як саме ви це робитимете?

Виберіть одне із завдань:

1. Створити коротку пам’ятку “Побачив підозрілий предмет: 5 правильних дій”.
2. Підготувати одну навчальну картку для волонтерської гри з 5 класом: ситуація + правильна дія + коротке пояснення.
3. Виконати / завершити інформаційну довідку до завдання 9 на сторінці 29 підручника: проаналізувати ознаки небезпечної території та підготувати інформаційну довідку за завданням параграфа.