Обговоріть із дітьми, як взаємопов’язані наші бажання, можливості та обов’язки, як ми маємо узгоджувати власні бажання з бажаннями інших людей.

• Що буде, якщо кожний робитиме лише те, що хоче?
• Які наслідки може мати виконання наших бажань? Чому їх завжди треба намагатися передбачити?
• Чи всі свої бажання треба обов’язково виконувати?
• Що ми маємо робити, щоб виконати свої бажання?
• Чи завжди виконання бажань залежить тільки від нас?
• Як просити допомоги і чи завжди це варто робити?
• Як ми маємо допомагати іншим людям виконувати їхні бажання? Чому це варто робити?
• Чи варто замислюватися над важливістю своїх бажань? Навіщо це робити?

Обговоріть із дітьми, чому важливо дотримуватися розпорядку дня, чи завжди все залежить від нас і як варто діяти, коли ми вимушені змінювати свої плани.

Поміркуйте разом, що саме ви хочете змінити в класній кімнаті, на майданчику школи. Чи реальне таке бажання, наскільки воно важливе? Чи можемо ми це зробити самостійно, яка допомога потрібна, кого і як саме можемо попросити?

Запропонуйте дітям зробити сюрприз для малюків дитячого садочка, що поряд, розкажіть про важливість таких справ.

Олену Касьян сміливо можна назвати талановитою людиною. Зі шкільних років вона почала писати вірші, самотужки навчилася грати на гітарі. Олена Касьян писала пісні, тож часто брала участь у пісенних фестивалях і конкурсах. Вона вчилася на режисера, керувала клубом авторської пісні. Авторка писала книжки для дорослих і дітей. Письменниця просто любила життя в усіх його проявах. Але не змогла перемогли безжальну хворобу — рак і померла молодою влітку 2019 року. Твори Олени Касьян для дорослих і дітей продовжать її життя в наших серцях.

Цього місяця запропонуйте дітям подорож до країн — близьких сусідів — Хочу, Можу, Треба. Обговоріть із  дітьми, чим особливі мешканці кожної з цих  країн, чому вони мають жити у злагоді, що трапиться, якщо вони посваряться. Інсценуйте з дітьми ситуації, які можуть трапитися в цих країнах.

• Бесіда “Чи завжди дружать наші бажання, можливості та обов’язки?”.
• Історія-інсценівка “Що буде, якщо…?” (робота в групах). Діти вигадують дотепну історію з фантастичними персонажами, які вчасно не подумали і не передбачили наслідків своїх вчинків.
• Діалог-дослідження “Наші помічники — передбачувачі майбутнього”. Діти пригадують різні ситуації свого життя, визначають, що нам допомагає якісно прогнозувати наслідки власних вчинків.
• Бесіда-дослідження “Навіщо потрібно знати прогноз погоди?”.
• Діалог-дослідження “Як люди можуть передбачити погоду?”.
• Діалог-розмірковування “Чому виникли народні прикмети?”.
• Дослідження “Які народні прикмети ми знаємо”.
• Спостереження “Яка погода за віконечком?”. Діти у вікно роздивляються, що відбувається надворі, розповідають, яка погода, які ознаки допомогли це визначити. Потім виходять на двір і перевіряють правильність своїх висновків.
• Спостереження “Чи завжди правильно народні прикмети передбачають погоду?”.
• Дослідження “Такі різні хмаринки”. На прогулянці діти розглядають хмаринки, знаходять їхні спільні риси, класифікують, придумують назву для кожної групи; педагог розповідає про назви, які дали хмарам науковці.
• Діалог-дослідження “Як хмаринки допомагають погоду передбачати”.
• Бесіда за картиною Миколи Реріха “Небесний бій”. Діти визначають, які хмари зобразив художник, на що вони схожі, висловлюють припущення щодо того, що невдовзі відбудеться на  картині, розмірковують про те, чому вона має саме таку назву.
• Малюнок-спостереження “Дощові хмари”. Діти зображують дощові хмари, порівнюють свої малюнки, обговорюють, який дощ із якої хмари може піти (злива, “курячий дощик”, затяжна осіння мряка тощо).
• Діалог-спогад “Як тварини та рослини можуть допомогти передбачити погоду”. Пригадуємо з малятами особливості поведінки тварин і стан рослин перед зміною погоди, розмірковуємо над тим, чому тварини і рослини так  уважно “стежать за погодою”.
• Дослідження “Передбачаємо погоду”.
• Образотворча діяльність “Перед змінами у погоді”. Діти придумують історію, у якій “оживляють” хмари, вітер, рослини, уявляють, як поводяться тварини перед настанням різних природних явищ (як-от град, дощ, гроза тощо), створюють мультфільм, інсценізують історію або ілюструють її та оформлюють у вигляді книжечки.

Кожне зі свят у лютому може додати цікавинку до обговорення теми.

• 2 лютого — Всесвітній день водно-болотяних угідь — розкажіть дітям про користь водойм, необхідність дбайливого ставлення до них, а також про необхідність вгамовування своїх бажань під час перебування біля водойм.
• 2 лютого — День бабака — розкажіть дітям, як бабаки можуть допомогти передбачати погоду, з’ясуйте, чи не помиляються тваринки та дослідіть, що допомагає їм робити якісні прогнози.
• 13 лютого — Всесвітній день радіо — поговоріть з учнями про роль радіозв’язку у передаванні інформації, як техніка допомагає людям узгоджувати свої дії та сумлінно виконувати свої обов’язки.
• 17 лютого — День спонтанного прояву доброти — розкажіть дітям, що треба допомагати знайомим і незнайомим людям, не розраховуючи на щось у відповідь, що справжнім подарунком може стати добре слово, вчасно вимитий посуд, прибрані іграшки тощо, і не треба чекати особливого приводу, щоб потішити іншу людину подарунком.
• 19 лютого — Всесвітній день захисту морських ссавців (День кита), 27 лютого — Міжнародний день полярного ведмедя — обговоріть із дітьми, як люди мають стримувати свої бажання, щоб зберігалася природа на Землі.
• 21 лютого — Міжнародний день рідної мови — ознайомте дітей з історією рідної мови, народними традиціями українців, нашими піснями, казками, приказками тощо, розкажіть про важливість дбайливого ставлення до рідної мови, наголосіть на тому, що мова — душа народу, його безцінний скарб.
• 21 лютого — Всесвітній день екскурсовода — розкажіть дітям про музеї, їхню роль у збереженні національної та культурної спадщини, запропонуйте створити музей на цікаву для них тему і стати екскурсоводами.

Навчально-методичні матеріали до підручника

Завдання онлайн

Формувальне оцінювання

Корисні посилання